Інвестиційні ризики

Інвестиційна діяльність у всіх її формах і видах пов'язана з ризиком, ступінь якого різко посилюється з переходом до ринкових відносин в економіці.

Ризик (від італ. "risiko" – небезпека або загроза) – категорія, пов'язана з подоланням невизначеності, коли є потреба і можливість оцінити вірогідність досягнення наміченої мети.

Інвестиційний ризик – це вірогідність виникнення непередбачених фінансових втрат (зниження прибутку, втрата доходів, капіталу тощо) в ситуації невизначеності умов вкладення коштів в економіку [51].

Ризики, які виникають в інвестиційній діяльності, класифікуються за наступними основними ознаками:

Класифікація інвестиційних ризиків

Рис. 8.7. Класифікація інвестиційних ризиків

Політичний – це ризик, який виникає при зміні політичного курсу, що проводиться державою, і припускає адміністративні обмеження інвестиційної діяльності.

Правовий – це ризик втрат, обумовлений правовою нестабільністю, рекетом, розкраданням майна, різного роду махінаціями тощо.

Економічний – це ризик, пов'язаний зі зміною умов розвитку виробництва і системи життєзабезпечення країни (регіону).

Соціальний – це ризик страйків та реалізації, за вимогами працівників підприємства, на якому здійснюється інвестування, незапланованих соціальних програм.

Екологічний – це ризик екологічних катастроф та стихійних лих, який може спіткати підприємства, в які направляються інвестиції, що в кінцевому випадку негативно позначиться на їх діяльності.

Реальний – це ризик невдалого вибору місцезнаходження об'єкту, що будується, появи перебоїв в постачанні будівельних матеріалів і устаткування, істотного зростання цін на інвестиційні товари, вибору некваліфікованого або недобросовісного підрядчика, можливої дії інших чинників, що затримують введення в експлуатацію об'єкту інвестування або що знижують дохід в процесі його експлуатації.

Фінансовий – це ризик непродуманого підбору фінансових форм і інструментів, появи фінансових ускладнень або навіть банкрутства окремих емітентів, непередбаченої зміни умов інвестування, прямого обману інвесторів.

Ринковий – це ризик, обумовлений зміною стадій економічного циклу розвитку країни або кон'юнктурних циклів функціонування інвестиційного ринку, значними змінами податкового законодавства у сфері інвестування та іншими чинниками об'єктивного характеру.

Специфічний – це ризик, властивий тому або іншому об'єкту інвестування, а також діяльності конкретного інвестора. Це може бути некомпетентне керівництво фірмою – об'єктом інвестування, посилення конкуренції в окремому сегменті інвестиційного ринку, нераціональна структура засобів виробництва, які інвестуються, та інші аналогічні чинники, негативним наслідкам яких багато часу в чому можна запобігти шляхом ефективного управління інвестиційним процесом.

Для оцінки можливого розміру фінансових втрат від інвестиційної діяльності використовуються абсолютні і відносні показники.

Абсолютний розмір фінансових втрат – це сума збитку, заподіяного інвесторові із-за настання несприятливих обставин, характерних для даного ризику.

Відносний розмір фінансових втрат – це відношення отриманого збитку до суми капіталу, що інвестується.

При цьому фахівцям з ризику (ризик-менеджерам) доводиться вирішувати наступні основні проблеми:

1. виявлення областей підвищеного ризику;
2. оцінка ступеня ризику;
3. аналіз наявного рівня ризику;
4. розробка профілактичних заходів по попередженню ризику;
5. здійснення необхідних дій по зниженню ризику;
6. ухвалення ризику до наслідків від нього;
7. відшкодування заподіяного збитку в результаті настання ризикової події.

Методи оцінки аналізу інвестицій.

До методів аналізу ризиків відносяться загальновідомі методи: аналіз чутливості; метод сценаріїв; імітаційне моделювання, які в сукупності представляють собою комплексний процес аналізу ризиків з інвестиційного проекту.

Враховуючи ці методи, оцінка проекту повинна здійснюватися в такій послідовності:

• готується модель, здатна прогнозувати майбутню реальність;
• відбираються ключові змінні ризику;
• визначаються обмеження значень можливих змінних;
• імовірнісні ваги розміщуються за граничним значенням;
• встановлюються відношення кореляційних перемінних;
• генеруються випадкові сценарії, основані на допущеннях;
• проводиться статистичний аналіз результатів імітацій.

Загальним правилом в цьому процесі повинно бути те, що слід вибирати проект з таким розподілом імовірного доходу, яке найкращим чином відповідає відношенню інвестора до ризику.

Аналіз сценаріїв розвитку проекту дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни декількох змінних через вірогідність кожного сценарію. Цей вид аналізу може використовуватися як за допомогою електронних таблиць, так і з застосуванням спеціальних комп'ютерних програм, які дозволяють використовувати методи імітаційного моделювання.

В першому випадку формуються 3-5 сценаріїв розвитку проекту. Кожному сценарію повинні відповідати:

• набір значень початкових змінних;
• розраховані значення результатних показників;
• певна вірогідність настання даного сценарію, яка визначається експертним шляхом.

В результаті розрахунку визначаються середні (з врахуванням вірогідності настання кожного сценарію) значення результатних показників.

В випадку невеликого числа змінних та можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна використовувати метод дерева рішень.

Перевага даного методу – в його наочності. Послідовність збору даних для побудови дерева рішень для аналізу ризику включає наступні етапи:

• визначення складу та довготривалості фаз життєвого циклу проекту;
• визначення ключових подій, які можуть вплинути на подальший розвиток проекту;
• визначення часу настання ключових подій;
• формулювання усіх можливих рішень, які можуть бути прийняті в результаті настання кожної окремої ключової події;
• визначення вірогідності прийняття кожного рішення;
• визначення вартості кожного етапу здійснення проекту (вартості робіт між ключовими подіями).

На базі отриманих даних будується дерево рішень. Його вузли являють собою ключові події, а стрілки, що поєднують вузли, – виконувані роботи з реалізації проекту. Крім того, на дереві рішень наводиться інформація відносно часу, вартості робіт та вірогідності кожного сценарію розвитку проекту, ефективність за кожним проектом, а також інтегральна ефективність проекту.

При формуванні сценаріїв з використанням методів імітаційного моделювання застосовується така послідовність дій:

• визначаються інтеграли можливої зміни початкових змінних, в межах яких ці змінні є випадковими величинами;
• визначаються види розподілу вірогідностей в межах заданих інтервалів;
• встановлюються коефіцієнти кореляції між залежними змінними;
• багаторазово (не менш 200 разів) розраховуються результатні показники;
• отримані результатні показники розглядаються як випадкові величини, яким відповідають такі величини: математичне очікування, дисперсія, функція розподілу та щільність вірогідностей;
• визначається вірогідність попадання результатних показників в той чи інший інтеграл, вірогідність перевищення мінімально припустимого значення та ін.

Аналіз значень результатних показників при сформованих сценаріях дозволяє оцінити можливий інтеграл їх зміни при різних умовах реалізації проекту. Вірогідність характеристики використовують для:

1. прийняття інвестиційних рішень;
2. ранжування проектів;
3. обґрунтування раціональних розмірів та форм резервування та страхування.

Аналіз фінансового стану об'єкта інвестиційної діяльності та очікуваних проектних ризиків являє собою обов'язкову умову прийняття рішень щодо інвестування.

Залежно від виду проекту, його належності до того чи іншого типу розробляється система заходів протидії ризикам.

Розподіл ризику між учасниками проекту – це такий захист, який дає можливість засновникам проекту переносити частину своїх ризиків на інших учасників проекту (див. рис. 8.8)

Бізнес-план – це документ встановленої форми у якому детально обґрунтовується сутність реального проекту і дається його техніко- економічне обґрунтування. Він містить основні складові майбутнього проекту та реальність втілення його в життя.

Бізнес-план інвестиційного проекту дає можливість з'ясувати його життєздатність за умов загострення конкуренції, орієнтири подальшого розвитку підприємства, а також є підставою для орієнтації з боку зовнішніх інвесторів [53].

Розподіл ризиків між учасниками проекту

Рис. 8.8. Розподіл ризиків між учасниками проекту

В ході розробки бізнес-плану слід враховувати наступні вимоги до нього:

1) Чітка структуризація документу. В міжнародній практиці існують певні вимоги, яким має відповідати бізнес-план і він зокрема, повинен містити обов'язкові розділи, які характеризують інвестиційний проект.
2) Достовірність інформації та обґрунтованість економічних показників. Усі показники, як кількісні так і якісні, що містить бізнес- план, повинні відповідати змісту документів, з яких вони отримані. Для усіх економічних показників необхідні документальні підтвердження, розрахунки та обґрунтування.
3) Наочність матеріалу, що подається. Бізнес-план має включати схеми, таблиці, графіки, діаграми тощо, що полегшує розуміння його змісту.
4) Якість оформлення. Бізнес-план має бути бездоганно оформленим. З точки зору викладу матеріалу.
5) Обсяг бізнес-плану. Обсяг бізнес-плану, як правило, залежить від обсягу інвестицій, проте на практиці вважається оптимальним обсяг у межах 40-50 сторінок.

Склад бізнес-плану інвестиційного проекту представлено у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту

№ п/п	Розділ			Зміст інформації
1	2			3
1.	Резюме			– юридична адреса підприємства – автори проекту – мета проекту – вартість проекту – потреба в інвестиціях
2.	Характеристика продукції (послуг)			– характеристика видів продукції чи послуг які з'являться на ринку в результаті реалізації проекту – інноваційна сутність проекту – потреба в ліцензуванні та його реальність – наявність аналогічної продукції (послуг) на ринку та відмінності які закладені в проект – експортні можливості продукції (послуг)
3.	Аналіз ринку			– попит і обсяги ринку – перспективи нарощування ринкового сегменту – потенційні споживачі продукції, послуг – оцінка позицій конкурентів – виробнича потужність підприємства
4.	Характеристика галузі, в якій реалізується проект			– поточна ситуація в галузі де реалізується проект – перспективи розвитку галузі на загальнодержавному та регіональному рівнях – можливості формування кластеру – вплив запропонованого проекту на тенденції галузевого розвитку
5.	Обсяги і структура виробництва			– загальні обсяги виробництва продукції (послуг) – структура продукції (послуг) – прогнозовані обсяги виробництва продукції (послуг)
6.	Стратегія маркетингу			– гарантії та сервіс – канали збуту продукції (послуг) – цінова політика – реклама – унікальність прогнозованої продукції (послуг)
7.	Матеріальні чинники виробництва продукції (послуг)			– сировина, основні матеріали, які необхідні для реалізації проекту – допоміжні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби – конкретні постачальники матеріальних ресурсів – потреба в енергоресурсах та джерела їх отримання – логістичний менеджмент
8.	Технологічна складова проекту			– енергозбереження та матеріаломісткість виробництва – машини, устаткування, як необхідні для реалізації проекту та потреба в них – наявність виробничих приміщень, споруд, передавальних пристроїв – обґрунтування витрат на реконструкцію та будівництво об'єктів – наявність будівельно-монтажних організацій та наявність досвіду у реалізації подібних проектів
9.	Охорона довкілля			– екологізація виробництва – раціональність використання природних ресурсів – можливі викиди та їх нейтралізація – заходи по охороні природи – відходи виробництва та поводження з ними
10.	Кадрова складова та управління реалізацією проекту			– власність та організаційно-правова форма підприємства – кадровий менеджмент – чисельність персоналу та джерела його забезпечення – система оплати праці
11.	Ризики та їх оцінка			– слабкі сторони проекту – види ризиків – імовірність прояву ризиків – методи захисту від ризиків – страхування
12.	Фінансовий план			– план грошових надходжень і виплат – експлуатаційні витрати – очікуваний фінансовий баланс – очікуваний прибуток
13.	Оцінка проекту			– терміни реалізації проекту – загальні інвестиційні витрати – структура джерел фінансування – точка беззбитковості – ефективність інвестиційного проекту (чистий приведений дохід, індекс прибутковості, внутрішня норма доходності інвестицій, термін окупності проекту)
14.		Ставлення до проекту місцевих органів влади	– зацікавленість у реалізації проекту – сприяння у виділенні чи придбанні земельної ділянки – участь у соціальному облаштуванні території – напрямок соціальної місії проектованого бізнесу – очікувані територіальні соціально-економічні результати проекту
		Додатки	– копії контрактів – вихідні дані – копії ліцензій, патентів – попередні узгодження з місцевими органами влади – інші документи

Проте загальна структура бізнес-плану може змінюватись в залежності від особливостей інвестиційного проекту.

Зокрема для масштабних проектів, котрі потребують значних капітальних витрат і тривалого періоду реалізації, може розроблятись розгорнутий варіант бізнес-плану. Він передбачає деталізацію окремих розділів щодо напрямків майбутньої діяльності, мінімізації ризиків тощо і підтверджується необхідними розрахунками чи графіками.

Для невеликих інвестиційних проектів, які обґрунтовують залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів допускається спрощений варіант бізнес-плану, який містить:

1. Опис та концепцію:
- • назва і адреса підприємства;
- • відомості про засновників;
- • короткий зміст проекту;
- • посилання та конфіденційність.
2. Сутність проекту:
- • продукт (послуга);
- • організаційна структура управління;
- • персонал;
- • управління проектом;
- • відомості про партнерів.
3. Аналіз ситуації на ринку:
- • аналіз ринку галузі (регіону);
- • потенційні конкуренти;
- • можливі споживачі.
4. План маркетингу:
- • частка на ринку;
- • канали збуту;
- • реклама;
- • ціни;
- • відносини з громадськістю.
5. Виробничий план:
- • програма випуску;
- • виробничі приміщення;
- • технологічне устаткування;
- • оснащення і інструмент;
- • постачальники сировини.
6. Фінансовий план:
- • джерела доходів;
- • грошові надходження;
- • витрати і платежі;
- • баланс доходів і витрат;
- • точка самоокупності;
- • накопичення;
- • резервний і страховий фонди.
7. Оцінка ризиків:
- • SWOT-аналіз;
- • вірогідність витрат;
- • альтернативні стратегії.

Важливість розробки бізнес-плану будь-якого інвестиційного проекту полягає в наступному:

• він дозволяє встановити реальну перспективу майбутнього підприємства;
• з його допомогою визначаються перспективи розвитку;
• на його основі будується господарська політика підприємства;
• при обґрунтованості розробки реальністю є залучення зовнішніх інвесторів;
• він оптимізує фінансові потоки і мінімізує ризики.