< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція (Aggregate supply – AS) – це загальна кількість товарів і послуг, яка може бути вироблена і запропонована в національній економіці у відповідності з наявним рівнем цін.

Графічно сукупна пропозиція представлена у вигляді кривої, кожна точка якої виражає залежність між реальним обсягом національного виробництва і рівнем цін (рис. 1).

Крива сукупної пропозиції

Рис. 1. Крива сукупної пропозиції

Обрис кривої сукупної пропозиції є предметом гострих дискусій. Кейнсіанці вважають, що економіка часто не досягає рівня повної зайнятості і повного використання потужностей, що ціни є негнучкими. Тому сукупна пропозиція представлена горизонтальною лінією.

Неокласики дотримуються тієї думки, що гнучкість цін і заробітної плати обумовлює постійне прагнення економіки до повної зайнятості, і крива сукупної пропозиції вертикальна (рис. 1).

Якщо підсумувати різні точки зору, то на кривій сукупної пропозиції можна виділити три відрізки, які відображають різний стан економіки:

I – горизонтальний, або Кейнсіанський,

II – проміжний;

III – вертикальний, або класичний.

На горизонтальному відрізку OQ1 економіка не досягла рівня повної зайнятості. Це є правильним для періоду економічного спаду або депресії, які характеризуються великою кількістю невикористаних факторів виробництва. Ціни на такі фактори стабільні. Отже, залучення у виробництво додаткових ресурсів не збільшує витрати на одиницю продукції. Реальний обсяг національного виробництва зростає, а рівень цін, обумовлений витратами на економічні ресурси, не змінюється.

Проміжний відрізок Q1Q2 відображає рух економіки до рівня повної зайнятості. Спочатку підприємці використовують доступні ресурси з високою продуктивністю. Однак в міру наближення до рівня повної зайнятості, обмеженість економічних ресурсів стає все більш відчутною. Для збільшення обсягів виробництва підприємці змушені залучати менш доступні і менш ефективні ресурси. Продуктивність задіяних ресурсів падає, а витрати зростають. Відповідно зростає і рівень цін.

Коли резерви залучення додаткових ресурсів вичерпаються, економіка досягає рівня повної зайнятості. Економіка працює на повну потужність, і будь-яке збільшення цін не викликає зростання реального обсягу національного виробництва. Цю ситуацію представляє вертикальний відрізок кривої сукупної пропозиції.

Рух по кривій сукупної пропозиції відображає зміни в обсязі реального національного виробництва і рівні цін

Положення ж самої кривої сукупної пропозиції залежить від нецінових факторів, що відбивають зміну витрат на одиницю продукції при даному рівні цін. До цих факторів відносяться: зміна цін на ресурси; зміни в продуктивності праці; зміни державного регулювання, перш за все, рівня оподаткування.

Якщо зміна нецінових факторів збільшує витрати на одиницю продукції, крива сукупної пропозиції AS1 зміщується ліворуч в положення AS2 (рис. 2). Сукупна пропозиція зменшується. Якщо зміна нецінових факторів зменшує витрати на одиницю продукції, сукупна пропозиція збільшується. Крива AS1 зміщується у положення AS3.

Зміни сукупної пропозиції

Рис. 2. Зміни сукупної пропозиції

Фінансовий ринок: сутність, структура, роль в економічній системі

Фінансовий ринок являє собою специфічну сферу економічних відносин з приводу перерозподілу тимчасово-вільних грошових ресурсів через фінансових посередників на основі використання фінансових інструментів і надання фінансових послуг.

Фінансовий ринок є найбільш волатильним елементом сучасної ринкової економіки, оскільки, з одного боку, відбиває зміни в тенденціях функціоновування виробничого (реального) сектора і домогосподарств, а з іншого – впливає на економічних суб'єктів у процесі перерозподілу грошових ресурсів і зміни процентних ставок.

Економічна сутність фінансового ринку полягає в забезпеченні сумірності (порівнянності) цінності фінансових активів і забезпеченні їх купівлі-продажу на основі збалансування попиту і пропозиції.

Основними функціями фінансового ринку в економічній системі є:

  • – ціннісна, яка полягає у визначенні цін фінансових активів;
  • – інформаційна, яка забезпечує формування попиту і пропозиції;
  • – обмінна, яка виражається в угодах кіпвлі-продажу цінних паперів.

Роль фінансового ринку в сучасній економіці полягає в забезпеченні процесів перерозподілу створеної доданої вартості шляхом трансформації грошових заощаджень у дохідні активи за мінімізації ризиків.

Фінансовий ринок включає в себе ринок капіталу і ринок грошей.

В організаційному плані фінансовий ринок – це система інститутів (див. табл.).

Таблиця

Фінансовий ринок як система інститутів

Інститути

Структурні елементи інститутів

Емітенти й інвестори, фінансові посередники

Банки, брокери, дилери, фінансові компанії

Інституційно організовані ринки

Фондові біржі, позабіржові торговельні системи

Ринкова інфраструктура

Депозитарії, реєстратори, розрахунково- клірингові установи

Система регулювання фінансового ринку

Державні регулятори, саморегулівні установи

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >