< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

Альфред Маршалл – фундатор неокласичної економічної теорії (economics), видатний англійський теоретик, професор Кембріджського університету, засновник і глава кембриджської економічної школи [1]. Вважав, що принципи, відкриті класиками будуть завжди зберігати своє значення.

А. Маршалл:

  • 1) намагався розробити універсальну економічну концепцію на основі синтезу елементів трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, що збагатило науку більш глибоким аналізом взаємозв'язку виробництва і обміну на основі функціонального методу дослідження;
  • 2) йому вдалося перебороти протиріччя теорії граничної корисності й теорії факторів виробництва і сконцентрувати основну увагу на розробці теорії ціни, яка займає центральне місце в теоретичній моделі А. Маршалла.

Створена А. Маршаллом economics, використовуючи маржинальний аналіз, досліджувала поведінку суб'єктів господарювання нарівні мікроекономіки, тобто на рівні окремої фірми, галузі. Саме цим, вважав британський дослідник, і повинна займатися економічна наука, якій він дав таке визначення: "політична економія або (Economics) – це наука, що вивчає людство в його повсякденному житті; вона вивчає ту частину індивідуальних або суспільних дій, яка найбільш тісно пов'язана з придбанням і споживанням матеріальних атрибутів добробуту. З одного боку – це наука про багатство, але з другого – це наука про людину, яка відчуває на собі вплив самих різних факторів; щодо економіки, то вона цікавиться переважно тими мотивами, які впливають... на поведінку людини в її економічному житті" [2]. Такий підхід став визначальним у створенні кембріджської школи.

Примітки

  • 1. Основна праця Альфреда Маршалла (1842-1924) – "Принципи економіко" (1890), над якою він працював більше 20-ти років, а виправляв і доповнював до кінця життя. Ця праця складалася з 6 томів і витримала вісім видань за життя автора і є одним з найвеличніших товарів з економічної теорії за останні 100 років і справедливо заслужила своє місце серед класики. А в цілому наукові заслуги А. Маршалла в гаузі економіки порівнюють з відкриттями Коперника в астрономії.
  • 2. Маршалл А. Принципы экономической науки, т.1. Пер с англ. – М., Издательская группа "Прогресе", 1993, с. 56, 69.

Теоретичні економічні концепції Михайла Туган-Барановського

Михайло Туган-Барановський [1] вперше здійснив спробу поєднати теорії трудової вартості й теорії граничної корисності. На думку вченого, "гранична корисність визначає у першій інстанції розцінку господарського предмета. Але сама гранична корисність стосовно вільно відтворюваних продуктів – у другій інстанції вимірюється трудовою вартістю останніх". Гранична корисність вільно відтворювальних благ прямо пропорційна їх трудовим вартостям.

Про економічну динаміку. Туган-Барановський ґрунтовно проаналізував сутність, причини і наслідки промислових криз. На його думку, "межа виробництва полягає у рівні продуктивних сил суспільства, а не у розмірах його споживання", як вважав Сісмонді, оскільки розподіл капіталу та інвестицій між галузями економіки не відповідає структурі споживання. Справа в тому, що зростання виробництва породжує попит з бону промислових капіталістів на проміжний товар, а на споживчі – може не породжувати. Звідси, І підрозділ суспільного виробництва моле розвиватися майже незалежно від II підрозділу.

Туган-Барановський, по суті, заклав підвалини сучасної інвестиційної теорії циклів, випередивши основну ідею кейнсіанської теорії циклів "заогцадження-інвестиції", як вихідний внутрішній імпульс усього механізму циклічних коливань. Він визначив функціональний взаємозв'язок основних факторів економічної активності, втілений Дж. Кейнсом у його "мультиплікаторі"тощо. Регулярне чергування періодів промислового піднесення і спаду у сукупності створює те, що називається економічним циклом. На думку вченого, капіталістичний цикл складається з трьох фаз: промислового піднесення, кризи і промислового застою, а причини криз криються у самій природі капіталістичного господарства. Вченому вдалося обґрунтувати наукове передбачення промислових криз.

Теорія циклів та криз Туган-Барановського у світовій економічній літературі оцінюється як така, що визначила якісно новий етап у розвитку цієї теорії, започаткувала сучасну теорію кон'юнктури тощо.

Теорія кооперації, кооперація є продуктом капіталістичної системи і не може існувати без використання її господарських принципів, але одночасно несе в собі зародки нових некапіталістичних засад.

Примітка

1.Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919) – народився у Харківській губернії, в селі Соляниківці Куп'янського повіту. Основні твори: "Промислові кризи у сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя" (1894), "Російська фабрика у минулому і сучасному. Історико-економічне дослідження" (1898), "Соціальні основи кооперації" (1916).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >