Діагностика оборотних активів

Мета і завдання діагностики оборотних активів

Оборотні активи – це сукупність оборотних фондів та фондів обігу, які використовують для фінансування поточної господарської діяльності і виражені у грошовій формі. До їх складу входять грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Оборотні активи характеризують ресурсний потенціал підприємства. Вони можуть розміщуватись в сфері виробництва або в сфері обігу. Пропорції такого розміщення зумовлюють ефективність їхнього використання. На стадії виробництва оборотні активи матеріалізуються у сировині та матеріалах, паливі, запасних частинах, незавершеному виробництві, на стадії обігу – у готовій продукції, відвантажених товарах, коштах у розрахунках, грошах у касі, на розрахунковому рахунку та інших рахунках у банку, векселях, цінних паперах тощо.

У науковій літературі для означення оборотних активів часто використовують терміни "оборотні кошти" та "оборотний капітал".

Метою діагностики оборотних активів є обґрунтування засад поліпшення ефективності їх формування і використання. Завданнями аналізу є:

• – оцінювання складу і структури оборотного капіталу та обґрунтування напрямів їх оптимізації;
• – вивчення запасів підприємства та розроблення засад поліпшення політики управління ними;
• – оцінювання стану дебіторської заборгованості і визначення шляхів оптимізації кредитної політики підприємства;
• – визначення залишку грошових коштів і винайдення його оптимального значення;
• – оцінювання джерел фінансування оборотних активів й обґрунтування напрямів їх раціоналізації;
• – оцінювання ефективності використання оборотних коштів та визначення шляхів її підвищення.

Аналіз оборотних активів здійснюють у такій послідовності:

• 1) аналізують склад, структуру і динаміку оборотних активів;
• 2) оцінюють оборотний капітал у розрізі основних елементів (запасів, дебіторської заборгованості і грошових коштів);
• 3) вивчають і аналізують джерела фінансування оборотних активів (що наведено у темі б навчального посібника);
• 4) аналізують ефективність використання оборотного капіталу.

Особливістю оборотних активів є їх підвищена маневреність та, зазвичай, достатня ліквідність. Джерела фінансування оборотних активів вагомим чином впливають на формування фінансової стійкості підприємства. А ефективність використання оборотних коштів зумовлює рівень рентабельності діяльності і використання капіталу. З цих причин результати аналізу оборотних активів використовують при оцінюванні ліквідності і платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності і ділової активності підприємства.

В якості інформаційної бази аналізу оборотних активів використовують дані фінансового та управлінського обліку, в тому числі складського, а також дані відділів постачання і збуту (маркетингу) про рух грошових коштів на розрахунковому й інших рахунках і банках, інформацію фінансової звітності підприємства форм №1 "Баланс" та №5 "Примітки до річної фінансової звітності" тощо.

У "Балансі" інформація про оборотні активи відображається у II розділі активу й містить такі статті відповідно до сучасних підходів, що застосовуються з 2013 р. У статті "Запаси" відображається загальна вартість активів, які утримуються для подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу готової продукції; утримуються для внутрішнього споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також з метою управління підприємством, для збуту продукції та інших операцій звичайної діяльності. Якщо раніше в балансі окремо наводилася вартість виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів, то тепер такої докладності вже немає, і в балансі наводиться вартість всіх запасів в одному рядку (код 1100) загальною сумою. Тільки в тому випадку, якщо докладна інформація про вартість перелічених вище видів запасів є суттєвою, відповідні додаткові статті (коди 1101 – 1104) має бути відображено в балансі. При цьому до підсумку балансу додаткові статті не включаються. Серед додаткових статей виділяють чотири наступні.

Стаття "Виробничі запаси" включає вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Стаття "Незавершене виробництво" відображає витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валову заборгованість замовників за будівельними контрактами. У статті "Готова продукція" показують запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. У статті "Товари" відображається без суми торгових націнок вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.

"Поточні біологічні активи" – біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. В свою чергу, тварини на вирощуванні та відгодівлі включають вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.

У статті "Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи чи послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселем, якщо така інформація наводиться в окремій статті), вже скоригована на резерв сумнівних боргів (нетто). Якщо тривалість нормального операційного циклу підприємства становить понад 12 місяців і при цьому у підприємства є дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, яка виникає під час нормального операційного циклу і яку буде погашено після закінчення 12-ти місяців з дати балансу, вона відображається у цій статті. Адже суб'єкт господарювання повинен класифікувати актив як поточний, якщо він сподівається реалізувати цей актив або має намір продати чи спожити його у своєму нормальному операційному циклі. Необхідно звернути увагу на те, що в балансі за сучасними підходами більше не відображаються резерв сумнівних боргів і сума дебіторської заборгованості-брутто.

До дебіторської заборгованості за розрахунками належать такі статті: "Дебіторська заборгованість за виданими авансами" містить суму авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів; "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" включає дебіторську заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплату за податками, зборами та іншими платежами до бюджету; "Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів" містить суму нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню; "Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків" включає заборгованість пов'язаних сторін та дебіторську заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

У стати "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. Показники дебіторської заборгованості (крім дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги) у разі створення щодо неї резерву сумнівних боргів наводяться у балансі за чистою реалізаційною вартістю.

У статіі "Поточні фінансові інвестиції" відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

До статті "Грошові кошти і їх еквіваленти" включаються готівка у касі підприємства, гроші на поточних та інших рахунках у банках, які можуть вільно використовуватися для поточних операцій, а також грошові кошти у дорозі, електронні гроші, еквіваленти грошей. У цій статті наводяться кошти у національній та іноземній валюті, тобто нині за сучасними вимогам не потрібно окремо відображати такі кошти у різних валютах: національній та іноземній. Кошти, які не можна використовувати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок існуючих обмежень, вилучаються зі складу оборотних активів і відображаються як необоротні активи. Це можуть бути довгострокові депозити, а також кошти, на які накладено арешт чи інші обмеження. Незважаючи на те, що це є кошти, вони мають відображатися відповідно до їх низької ліквідності у І розділі балансу у статті "Інші необоротні активи".

У разі відповідності до ознак суттєвості сум окремо може бути наведено у додаткових статтях інформацію про готівкові і безготівкові кошти. До підсумку балансу включається загальна сума всіх коштів і їх еквівалентів, а інформація у додаткових статтях до підсумку балансу не включається.

У складі "Витрат майбутніх періодів" відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи".

Аналіз складу і структури оборотних активів покликаний оцінити їх достатність для ведення ритмічної і ефективної господарської діяльності й виявити частки їх окремих складових елементів у загальній сукупності. Приклад структурного аналізу оборотних активів підприємства "Київ" наведено у табл. 4.1. Інформаційною основною аналізу слугував додаток Б (або А за використання форм фінансової звітності до 2013 р.).

Таблиця 4.1

Структура оборотних активів підприємства, %

Дані табл. 4.1 підтверджують висновки, зроблені за результатами аналізу структури активів, і свідчать про необхідність перегляду політики формування запасів підприємства, удосконалення кредитно-збутової політики та визначення оптимального залишку грошових коштів.

Вивчення динаміки оборотних активів передбачає визначення їх зміни упродовж досліджуваного періоду. В табл. 4.2. наведено динаміку оборотних активів підприємства "Київ" за темпами приросту, обчислену на підставі інформації додатку Б (або А).

Аналіз динаміки оборотних активів дає можливість визначити, які з їх видів вирізняються найбільшими коливаннями у часі, а також розробити загальні підходи до поліпшення ефективності політики формування оборотного капіталу підприємства.

Таблиця 4.2

Динаміка оборотних активів підприємства за темпами приросту, %

Вивчення структури і динаміки оборотних активів дає лише загальне уявлення про їх склад і зміни. Проте, надалі обов'язково здійснюють аналіз

оборотних активів у розрізі основних їхніх груп. При цьому особливу увагу потрібно приділити діагностиці тих складових оборотних активів, які є найбільш вагомими у сукупному балансі підприємства, або характеризуються найбільш суттєвими змінами.