< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сутність операційного і фінансового циклів підприємства

Поглиблення аналізу ефективності використання оборотних активів здійснюється у розрізі їх окремих елементів. Окремими методиками управлінської, зокрема й фінансової, діагностики пропонується визначення коефіцієнтів оборотності за загальною формулою:

(4.2)

де – коефіцієнт оборотності /-того виду оборотних активів;

В – чистий дохід (або виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– вартість оборотних активів /-того виду (наприклад, запасів, дебіторської заборгованості тощо).

Проте, для окремих складових оборотного капіталу такий підхід в обчислені оборотності не завжди виправданий. Адже не всі види оборотних активів у прямий спосіб трансформуються у грошові кошти у вигляді надходження виручки від реалізації. Так, виробничі запаси спочатку перетворюються на незавершене виробництво (при тривалому циклі виробництва). Незавершене виробництво і виробничі запаси при короткому циклі виробництва трансформуються у готову продукцію. Готова продукція при її реалізації у кредит перетворюється на дебіторську заборгованість. І лише остання, а також готова продукція при попередній оплаті або оплаті по факту відвантаження, трансформуються у виручку (грошові надходження). З цих причин оборотність оборотних активів доцільніше оцінювати на підставі тих фінансових величин, у які відбувається їх перетворення. Наприклад, для запасів – це витрати на виробництво продукції.

Для кращого розуміння порядку оцінювання оборотності складових елементів необхідно розглянути сутність операційного і фінансового циклів підприємства. Схематично ці цикли зображені на рисунку 4.1.

Схематичне зображення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства

Рис. 4.1. Схематичне зображення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства

На рисунку 4.1 зображено пряму часу. На окремих її точках відбуваються певні події:

а – підприємство отримує сировину (виробничі запаси) від постачальників і розпочинає процес її переробки;

b – підприємство сплачує кредиторські рахунки за отриману сировину. Саме у цей час відбувається витрата грошових коштів;

с – в результаті процесу виробництва підприємство отримує готову продукцію і розпочинає процес реалізації;

d в результаті реалізації готової продукції підприємство отримує виручку (грошош кошти);

відрізок а – с – являє собою проміжок часу між отриманням сировини та готової продукції. У цей час відбувається процес виробництва (або трансформація виробничих запасів у запаси готової продукції);

відрізок с – d – це проміжок часу між отриманням готової продукції в результаті виробництва та грошовими коштами від її реалізації. У цей час відбувається процес реалізації (або трансформація дебіторської заборгованості у грошові кошти);

відрізок а – d – складається з суми періодів виробництва і реалізації продукції. Оскільки виробництво і реалізація продукції являють собою основну (операційну) діяльність підприємства, то сукупний термін їх здійснення навивають "операційним циклом":

відрізок а – b – являє собою проміжок часу, упродовж якого на балансі підприємства обліковувалася кредиторська заборгованість. Адже у точці а вона виникла унаслідок отримання сировини, а у точці b – її було погашено внаслідок оплати рахунків постачальників. Тому цей період є часом обороту кредиторської заборгованості;

відрізок b – d – це час, який минає від терміну сплати кредиторських рахунків (тобто витрати грошових коштів підприємством) до отримання оплати за рахунками споживачів-дебіторів (тобто надходження грошових коштів на рахунки підприємства). Цей проміжок часу у практиці фінансового аналізу і менеджменту набув назви "фінансового циклу" або "часу обороту грошових коштів". По суті тривалість фінансового циклу, як видно з рисунку, в цілому дорівнює тривалості операційного циклу, зменшеної на час обороту кредиторської заборгованості.

Наведемо простий приклад: підприємство 15 квітня отримало від постачальників сировину, а 26 квітня оплатило їх рахунки. В результаті перероблення отриманої сировини 10 травня було отримано готову продукцію і відвантажено її споживачам. 20 травня споживачі оплатили отриману продукцію. Таким чином, за нескладними математичними підрахунками можна визначити, що:

  • 1) тривалість виробничого процесу становила 25 днів (з 15 квітня по 10 травня);
  • 2) тривалість процесу реалізації – 10 днів (з 10 по 20 травня);
  • 3) тривалість операційного циклу – 35 днів (25 +10);
  • 4) час обороту кредиторської заборгованості – 11 днів (з 15 по 26 квітня);
  • 5) тривалість фінансового циклу – 24 дня (35 – 11).

Незважаючи на видиму простоту обчислень у практичній діяльності підприємства метод прямого математичного розрахунку застосувати не можливо. Адже будь-яке підприємство може для виробництва продукції переробляти не один, а багато видів сировини і матеріалів. І робити це з різною інтенсивністю. У процесі діяльності може відбуватися постачання сировини і матеріалів від різних постачальників, різними за обсягами партіями, з відмінними умовами оплати. Водночас, процес реалізації продукції може складатися із фактів продажу також різних партій готової продукції, за різними умовами постачання і оплати.

З цих причин оборотність запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості та визначення тривалості операційного і фінансового циклів здійснюється за усередненими показниками, порядок обчислення яких наведено нижче.

Перш ніж розглянути алгоритми обчислення зазначених показників необхідно звернути увагу на наступне. Процес постачання сировини і матеріалів, їх переробки та реалізації готової продукції (операційний цикл) залежить від специфіки діяльності підприємства, особливостей технології тощо і може сягати від 1 дня до декількох років. Проте він завжди буде додатнім.

На відміну від операційного фінансовий цикл підприємства може бути як більшим, так і меншим за нульове значення. У такому разі, згідно наведеного вище прикладу, оплата рахунків постачальників мала відбутися не 26 квітня, а, наприклад, 26 травня. У такому випадку тривалість обороту кредиторської заборгованості сягнула б 41 дня (з 15 квітня до 26 травня), а тривалість фінансового циклу слала б -6 днів (35 – 41 = -6). У практичній діяльності підприємств України така ситуація зустрічається досить часто. Мінусове значення фінансового циклу означає, що підприємство сплачує кредиторські рахунки у більш пізні терміни, ніж оплачують його поставки дебітори. Оцінювати таку ситуацію позитивно чи негативно можна лише виходячи із умов діяльності конкретного підприємства.

Так, якщо підприємство на законних засадах укладає договори з кредиторами на значні терміни відстрочки платежів, то це свідчить про довіру до підприємства з боку кредиторів та його здатність ефективно залучати додаткові засоби у власний оборот. Якщо при цьому кредитори не підвищують або незначно підвищують ціну реалізації власної продукції, то таку ситуацію можна розцінити цілком позитивно і відзначити ефективну роботу менеджменту підприємства.

Якщо ж підприємство уповільнює термін обороту кредиторської заборгованості шляхом невчасної сплати рахунків постачальників, то це свідчить про його неплатоспроможність або нездатність вчасно і в повному обсягу нести відповідальність по своїх боргових зобов'язаннях. Така ситуація може розцінюватися лише негативно.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >