Аналіз короткострокового позикового капіталу підприємства

Короткострокові зобов'язання – це зобов'язання суб'єкта господарювання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, зокрема короткострокові позики та довгострокові зобов'язання, що стали поточною заборгованістю зі строком погашення не більше дванадцяти місяців, короткострокові векселі видані, розрахунки з постачальниками та підрядниками, розрахунки з податків і платежів, за страхуванням, з оплати праці, з учасниками, а також інші розрахунки й операції та доходи майбутніх періодів.

До основних складових короткострокових зобов'язань належать такі статті і розділи балансу.

У складі поточних зобов'язань відображають статті: "Короткострокові кредити банків" – сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками; "Векселі видані" – сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів; "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" – сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу; "Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями); "Поточні зобов'язання за одержаними авансами" – сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг); "Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом" – заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства; "Поточні зобов'язання зі страхування" – сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників; "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" – заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату; "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" – заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивідендам тощо) і формуванням статутного капіталу; "Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків" – заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків; "Інші поточні зобов'язання" – суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання". У складі "Поточних забезпечень" наводять суму забезпечень, які планується використати протягом 12 місяців із дати балансу, для покриття витрат, щодо яких відповідне забезпечення було створено. До складу "Доходів майбутніх періодів" включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Порядок аналізу короткострокового позикового капіталу підприємства вирізняється щодо: 1) оцінки банківських кредитів і 2) кредиторської заборгованості й інших короткострокових зобов'язань.

Короткострокові кредити банків аналізуються аналогічно довгостроковим позикам за тими ж принципами й методами.

Аналіз кредиторської заборгованості здійснюють виходячи з припущення, що її залучення може позитивно впливати на діяльність і фінансовий стан підприємства, оскільки забезпечує певні економічні переваги: розширює ресурси, відстрочує терміни виплати боргових зобов'язань тощо. Водночас, у разі прострочення термінів сплати заборгованості й порушення договірних відносин з кредиторами підприємства можуть застосовуватися штрафні і фінансові санкції Також негативними наслідками порушення умов кредитних відносин може бути руйнування його партнерських зв'язків й навіть банкрутство підприємства. Тому аналізу кредиторської заборгованості приділяється належна увага. У процесі такого аналізу вивчаються:

• 1) наявність і частка кредиторської заборгованості у сукупних й позикових джерелах фінансування підприємства;
• 2) склад заборгованості по видах і окремих кредиторах. Задля цього можуть застосовуватися методи аналізу, які використовуються при оцінюванні дебіторської заборгованості. Проте, при вивченні кредиторських рахунків метою аналізу є забезпечення платоспроможності підприємства та вчасне переукладання договорів з кредиторами з метою недопущення прострочення платежів й піших негативних наслідків;
• 3) оборотність кредиторської заборгованості (визначається як складова оцінювання тривалості фінансового циклу, про що йшлося у темі 4);
• 4) наявність і терміни простроченої кредиторської заборгованості:
• 5) частота та причини виникнення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства з оплати праці, бюджету тощо;
• 6) суми сплачених пені й штрафних санкцій за прострочення платежів;
• 7) вплив стану і руху кредиторської заборгованості на фінансовий стан і ймовірність банкрутства підприємства.

У процесі діагностики можливе співставлення кредиторської та дебіторської заборгованості.

В цілому вивчення майна та джерел його формування дає можливість перейти до оцінювання основних характеристик фінансового стану підприємства – його ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості.