Діагностика платоспроможності і результатів господарювання

Діагностика ліквідності і платоспроможності підприємства

Сутність понять "ліквідність" і "платоспроможність", мета і завдання їх діагностики

Діагностика платоспроможності, ліквідності й результатів господарювання підприємства є логічним продовженням і по-суті другою частиною фінансової діагностики в системі управління підприємством.

Ліквідність і платоспроможність є одними із ключових ознак фінансового стану підприємства. їх особлива роль проявляється в умовах функціонування ринкової економіки. Адже стабільна і ефективна діяльність підприємства, його конкурентоспроможність на ринках товарів і капіталу, спроможність розвиватися й пристосовуватися до мінливих умов оточуючого середовища значною мірою залежить від здатності виконувати боргові зобов'язання перед партнерами по бізнесу, державою, працівниками тощо.

Платоспроможність – це здатність господарюючого суб'єкта вчасно і в повному обсягу погашати свої боргові зобов'язання перед усіма контрагентами і державою перш за усе грошовими коштами. Нездатність відповідати по боргах називають „неплатоспроможністю”. Її поділяють на економічну (комерційну) і юридичну. З економічної точки зору неплатоспроможність означає нездатність підприємства здійснювати оплату своїх боргів, що певного мірою ускладнює його господарську діяльність, проте ще не призводить до юридичних наслідків – зокрема відкриття справи про неплатоспроможність у господарському суді. З юридичної точки зору неплатоспроможність – це нездатність підприємства оплати власні боргові зобов'язання сукупним обсягом 300 мінімальних заробітних плат за умови, що з дати настання строку виплати боргів минуло не менше 3 місяців. Така неплатоспроможність може мати негативні юридичні наслідки для підприємства – відкриття справи про неплатоспроможність у господарському суді, визнання підприємства банкрутом, його ліквідацію або примусову реорганізацію. Юридична неплатоспроможність більш небезпечна для життєдіяльності підприємства, проте вона завжди є наслідком економічної. Тому всі методи діагностики в системі управління спрямовані перш за все на виявлення ознак або ймовірності економічної неплатоспроможності з метою недопущення її юридичних наслідків.

Забезпечення платоспроможності вимагає від підприємства здатності акумулювати необхідний обсяг грошових ресурсів для здійснення розрахунків, що називають ліквідністю. Отже ліквідність господарюючого суб'єкта – це його здатність трансформувати (перетворювати) свої активи в грошові кошти для здійснення розрахунків по боргових зобов'язаннях. В свою чергу ліквідність активу – це спроможність активу трансформуватися у грошові кошти.

Таким чином, платоспроможність і ліквідність являють собою цілком взаємопов'язані явища. З однієї сторони, платоспроможність залежить від наявності грошових ресурсів, а отже і від перетворення активів у гроші. Тому платоспроможність цілком залежить від рівня ліквідності. З іншої сторони – потреба у трансформації активів у гроші обумовлюється доцільністю забезпечення певного рівня платоспроможності.

Хоча ліквідність і платоспроможність за своєю сутністю різні економічні категорії і методи їх оцінювання відрізняються, тим не менш їх тісний взаємозв'язок обумовлює доцільність їх одночасної діагностики.

Основною метою діагностики платоспроможності і ліквідності є визначення поточної і перспективної здатності підприємства забезпечувати сплату боргових зобов'язань та створення умови для такої сплати. Завданнями оцінювання є:

• 1) визначення потреби підприємства у грошових коштах для сплати боргових зобов'язань;
• 2) оцінювання співвідношень наявних грошових коштів та ліквідних активів із обсягами заборгованості перед кредиторами;
• 3) визначення обсягів активів підприємства, які доцільно перетворювати у грошові кошти;
• 4) оцінювання здатності підприємства трансформувати активи у грошові кошти;
• 5) аналіз часу, який необхідний для перетворення активів у гроші.

У зв'язку з великою кількістю завдань оцінювання платоспроможності і ліквідності методів діагностики використовують багато. До основних із них належать:

• 1. Аналіз ліквідності балансу.
• 2. Оцінювання покриття короткострокової заборгованості ліквідними активами.

Саме ці методи діагностики є найбільш уживаними. Проте, для визначення реальної здатності підприємства погашати борги за рахунок грошових коштів виключно важливе значення має аналіз руху грошових потоків.

Основною характеристикою ліквідності є час, упродовж якого відбувається трансформація активів у грошові кошти. Тому важливим методом діагностики ліквідності є оцінювання оборотності оборотних коштів й визначення тривалості операційного і Фінансового циклів (див. тему 4).

В якості додаткового методу діагностики, який дає уявлення про політику фінансування підприємства, а отже і про потреби щодо виплати вимог кредиторів, використовують аналіз моделей Фінансування активів підприємства (див. тему 6).

У характеристиці ліквідності і платоспроможності підприємства чільне місце посідає наявність та обсяг власного оборотного капіталу, а також його маневреність. Проте, метод аналізу маневреності частіше використовують у якості одного з основних засобів оцінювання фінансової стійкості, тому докладно його сутність викладено у темі 7. В оцінюванні ліквідності й платоспроможності аналіз маневреності є додатковим методом.

Неплатоспроможність підприємства у кінцевому рахунку може призвести до його банкрутства, тому поглиблення аналізу платоспроможності здійснюється шляхом оцінювання потенційної ймовірності банкрутства підприємства. Така оцінка являє собою комплексний аналіз, тому її засади викладено у темі 10 навчального посібника.