< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Аналіз грошових потоків

Залучення капіталу підприємства та його використання на формування активів, провадження господарської діяльності й отримання фінансових результатів обумовлює постійний рух грошових коштів. Вивчення грошових потоків є важливим аспектом фінансової діагностики підприємства.

Значимість такого виду активів, як грошові кошти, визначається трьома основними причинами:

  • 1) рутинність – кошти використовуються для виконання поточних операцій, а оскільки між вхідними і вихідними грошовими потоками завжди відбувається певний часовий лаг, підприємство змушене постійно утримувати вільні кошти на розрахунковому рахунку;
  • 2) обережність – діяльність підприємства не носить жорстко визначеного характеру, тому кошти необхідні для виконання непередбачених платежів;
  • 3) спекулятивність – кошти необхідні зі спекулятивних розумінь, оскільки постійно існує імовірність того, що зненацька виникне можливість вигідного інвестування або здійснення інших господарських операцій.

Разом з тим "омертвляння" фінансових ресурсів у вигляді грошових активів пов'язане з окремими втратами, адже з певного умовністю їхню величину можна оцінити розміром упущеної вигоди від участі в якому-небудь доступному інвестиційному проекті. Тому будь-яке підприємство в процесі управління і аналізу грошових коштів і грошових потоків змушене балансувати між двома взаємно виключними обставинами: 1) підтримка поточної платоспроможності вимагає накопичення значного залишку грошових коштів; 2) одержання додаткового прибутку потребує інвестування вільних коштів. Отже, однією з основних задач управління грошовими ресурсами є оптимізація їх середнього поточного залишку. Такий залишок зазвичай визначається на результатами аналізу руху грошових коштів.

Грошові потоки – це надходження і витрати грошових коштів, які відбуваються у процесі здійснення усіх видів діяльності підприємства, зокрема операційної, інвестиційної та фінансової.

Усі грошові потоки поділяються на вхідні – які складаються із надходження грошових коштів від здійснення господарських операцій, та вихідні, які являють собою витрату грошей на реалізацію таких господарських операцій. Аналіз руху грошових коштів переважним чином грунтується на оцінюванні загальних обсягів вхідних і вихідних грошових потоків й обчислення чистого руху грошей, як різниці між вхідними і вихідними грошовими потоками.

Поряд з тим, виділяють й багато інших видів грошових потоків за рядом класифікаційних ознак [15]. А саме:

За масштабами обслуговування господарського пронесу:

  • • грошовий потік по підприємству, який складається з усіх компонентів руху грошових коштів у процесі господарської діяльності підприємства;
  • • грошовий потік за окремими структурними підрозділами, який містить надходження і видатки грошових коштів, що виникають внаслідок діяльності окремих структурних підрозділів;
  • • грошовий потік за окремими господарськими операціями, який виникає внаслідок здійснення таких операцій.

За видами діяльності:

  • • грошовий потік від операційної діяльності, який виникає внаслідок провадження основної діяльності підприємства;
  • • грошовий потік від інвестиційної діяльності, що складається з надходжень і видатків грошових коштів в результаті здійснення реальних і фінансових інвестицій;
  • • грошовий потік від фінансової діяльності, який виникає внаслідок зміни обсягів і структури джерел фінансування підприємства.

За спрямованістю руху грошових коштів:

  • • позитивний грошовий потік, який складається із надходжень грошових коштів;
  • • від'ємний грошовий потік, який являє собою видатки грошових коштів.

За методом обчислення:

  • • валовій грошовій потік, який складається з усієї сукупності надходжень або видатків грошових коштів;
  • • чистий грошовій потік, що представляє собою різницю між валовими вхідними і валовими вихідними грошовими потоками.

За рівнем достатності:

  • • надлишковий грошовий потік, що характеризується перевищенням сукупних надходжень коштів над їх сукупними видатками;
  • • дефіцитний грошовий потік, що характеризується перевищенням сукупних видатків грошових коштів над їх сукупними надходженнями.

За методом оцінки часу:

  • • майбутній грошовий потік, формування якого очікується внаслідок здійснення господарських операцій у наступних періодах і зазвичай пов'язане зі зміною вартості грошей у часі;
  • • теперішній грошовий потік, який формується у теперішньому періоді і не пов'язаний зі зміною вартості грошових активів.

За регулярністю формування:

  • • регулярний грошовий потік, який вирізняється певною ритмічністю надходжень і видатків грошових коштів;
  • • дискретний грошовий потік, що характеризується аритмічністю руху грошей.

За стабільністю формування:

• регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами; •регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами [15].

Наявність у підприємства коштів нерідко зв'язується з тим, чи є його діяльність прибутковою. Однак такий зв'язок не завжди очевидний. Адже підприємство може бути прибутковим за даними бухгалтерського обліку й одночасно відчувати значні ускладнення щодо формування оборотних активів, що в кінцевому рахунку може викликати не лише соціально-економічну напруженість у взаєминах з контрагентами, фінансовими органами, працівниками, але й призвести до технічного банкрутства підприємства.

Тому основною метою діагностики грошових потоків є оцінювання достатності грошових коштів для провадження господарської діяльності підприємства, а також вчасності й синхронності руху грошей для забезпечення його платоспроможності, ритмічності й ефективності функціонування. Завданнями діагностики грошових потоків є:

  • 1. Вивчення складу і руху грошових коштів.
  • 2. Оцінювання ефективності грошових потоків.
  • 3. Поточне регулювання й оптимізація грошових потоків.
  • 4. Визначення оптимального залишку грошових коштів та формування ефективної політики управління грошовими активами.
  • 5. Планування і моделювання грошових потоків у перспективі.

Результати аналізу грошових потоків використовують при оцінюванні платоспроможності і ділової активності підприєліства.

Існує два методи складання звіту про рух грошових коштів й аналізу грошових потоків: прямий і непрямий. Відмінності між ними стосуються здебільшого визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства.

Сутність прямого методу полягає в тому, що при його застосуванні послідовно обчислюються основні надходження і видатки грошових коштів від операційної діяльності, різниця між якими і складає чистий грошовий потік або чистий грошовий відтік коштів по операційній діяльності. Вихідним елементом цього методу є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

При використанні непрямого методу визначення грошових засобів від операційної діяльності за початкову вихідну позицію обирається прибуток підприємства, який у подальшому корегується на суми, які входять у розрахунок чистого прибутку, проте не входять у розрахунок грошових засобів. Такі корегування поділяються на три групи:

  • – корегування на статті звіту про фінансові результати, які не призводять ні до відтоку, ні до притоку грошових засобів;
  • – корегування на зміну негрошових статей оборотних засобів і короткострокової заборгованості;
  • – корегування на статті, що знаходять відображення в інвестиційній діяльності.

Перший метод дозволяє судити про ліквідність підприємства, детально розкриваючи рух грошових коштів на його рахунках, але не показує взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини коштів. На відміну від прямого непрямий метод аналізу дозволяє пояснити причину розбіжностей між прибутком і, наприклад, скороченням коштів за період. Такий метод має значно більшу інформативність для цілей фінансової діагностики порівняно з прямим методом.

Інформаційною основною аналізу руху грошових коштів слугують дані форми №3 фінансової звітності підприємства „Звіт про рух грошових коштів”, яка за сучасними підходами, прийнятими у 2013 р. може формуватися у двох варіантах (прямим методом та за непрямим), а також інша фінансова звітність (форми №1 і 2), оскільки зміна грошових активів відбувається унаслідок змін у складі активів і джерел формування капіталу підприємства, а також отримання фінансових результатів діяльності.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошей протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

При цьому під операційною діяльністю розуміють основну діяльність суб'єкта господарювання, пов'язану з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою його створення і забезпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльності, які не підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності. Інвестиційна діяльність – це послідовна та цілеспрямована діяльність суб'єктів господарювання, спрямована на розширення сфери суспільного виробництва та соціальної сфери з метою отримання матеріального доходу або соціального ефекту. У більш вузькому сенсі з точки зору бухгалтерського обліку під інвестиційною діяльністю підприємства розуміють придбання та реалізацію необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. У свою чергу фінансова діяльність, як зазначалося вище, - це система заходів, спрямована на акумулювання внутрішніх фінансових ресурсів та залучення капіталу із зовнішніх джерел, тому її здійснення призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів підприємства.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми: змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду; негрошових статей; а також статей, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та финансово! діяльності.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності переважним чином визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні финансові інвестиції".

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у пасивних статтях балансу.

Зміна величини грошових коштів за звітний період визначається у такій послідовності. У статті "Чистий рух коштів за звітний період" показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях:

"Чистий рух коштів від операційної діяльності", "Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності" та "Чистий рух коштів від фінансової діяльності". У статті "Залишок коштів на початок року" показується залишок грошових коштів на початок року, наведений у балансі. У статті "Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів" у графі "Надходження" відображається збільшення, у графі "Видаток" зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті внаслідок коливань валютного курсу протягом звітного періоду. У статті "Залишок коштів на кінець року" наводиться різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях "Залишок коштів на початок року", "Чистий рух коштів за звітний період" та "Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів". Розрахований у такий спосіб показник повинен дорівнювати наведеному в балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.

Розкриття інформації про рух грошових коштів здійснюється у примітках до річної фінансової звітності (форма №5). Зокрема наводиться (розкривається) інформація про:

  • а) склад грошових коштів;
  • б) склад статей "Інші надходження", "Інші платежі" та інших статей, які об'єднують декілька видів грошових потоків;
  • в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;
  • г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду наводиться (розкривається) інформація про:

  • а) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;
  • б) частину загальної вартості майнового комплексу, яка, відповідно, була сплачена або отримана у формі грошових коштів;
  • в) суму грошових коштів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;
  • г) суму активів (крім грошових коштів) і зобов'язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >