Оцінювання ефективності, поточне і перспективне регулювання грошових потоків

Аналіз руху грошових коштів крім вивчення вхідних і вихідних грошових потоків передбачає оцінювання ефективності грошових потоків за рядом спеціальних коефіцієнтів. Частину з цих коефіцієнтів можна обчислити на підставі інформації звітності, а частину – з використанням додаткової інформації обліку й інших даних про функціонування підприємства.

Достатність грошових коштів впливає на життєдіяльність та поточну ефективність роботи підприємства. Якість грошового обороту підприємства визначається не лише складом грошових потоків, але й показниками ритмічності, синхронності надходження, витрачання та ефективності грошових потоків [36]. Обчислення цих показників здебільшого вимагає наявності внутрішньої облікової інформації підприємства, а не лише даних звітності. Зазвичай серед таких показників виділяють:

• • синхронність надходження та витрати грошових потоків – показує відповідність у часі та за обсягами надходження та виграти грошових коштів підприємства. Значення показника повинно наближатися до нуля, що є свідченням узгодженості вхідних та вихідних потоків за обсягами і часом здійснення;
• • рівномірність надходження грошових коштів – показує, як вхідний грошовий потік розподіляється у часі протягом звітного періоду та як одноденний грошовий потік відрізняється від середньоденного. Значення показника повинно наближатися до нуля, що є ознакою рівномірності надходжень грошових коштів;
• • рівномірність витрат грошових коштів – показує, як вихідний грошовий потік розподіляється у часі протягом звітного періоду та як одноденний грошовий потік відрізняється від середньоденного. Значення показника повинно наближатися до нуля, що є ознакою рівномірності витрачання грошових коштів;
• • коефіцієнт синхронності надходження та витрати грошових коштів – показує, яку частку становить середнє відхилення між вхідними та вихідними грошовими потоками у загальному вихідному грошовому потоці. Значення показника повинно наближатися до нуля;
• • коефіцієнт рівномірності надходження грошових коштів – показує частку середнього відхилення вхідного грошового потоку від його середнього значення в обсязі вхідного грошового потоку. Значення показника повинно наближатися до нуля;
• • коефіцієнт рівномірності використання грошових коштів – показує частку середнього відхилення вихідного грошового потоку від його середнього значення в обсязі вихідного грошового потоку. Значення показника повинно наближатися до нуля [36].

Показники оцінювання ефективності грошових потоків, які можуть бути обчислені на основі інформації "Звіту про рух грошових коштів" (форми № 3) мають велике значення для оцінки платоспроможності та ліквідності підприємства. Серед них виділяють такі [36]:

• • коефіцієнт ліквідності грошового потоку – дає можливість оцінити співвідношення між сумою вхідного і вихідного грошового потоку підприємства. Для забезпечення ліквідності грошового потоку значення цього коефіцієнту повинно бути більшим за одиницю;
• • коефіцієнт ефективності грошового потоку – дає уявлення про співвідношення чистого грошового потоку до вихідного грошового потоку підприємства, тобто співвідношення чистих надходжень коштів у сукупних видатках підприємства;
• • коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку – дає можливість оцінити рівень інвестування підприємства чистими надходженнями коштів. Визначається як відношення чистого грошового потоку підприємства, зменшеного на суму дивідендів (процентів), виплачених власникам (акціонерам) на вкладений капітал, до чистого грошового потоку підприємства;
• • коефіцієнт руху грошових коштів в резхтьтаті операційної діяльності – дає можливість оцінити покриття короткострокової заборгованості підприємства чистими надходженнями грошових коштів в результаті здійснення операційної діяльності і визначається як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до короткострокової заборгованості підприємства;
• • коефіцієнт грошового покриття виплат по відсотках – це відношення суми величин чистого грошового потоку від операційної діяльності у сумі зі сплаченими відсотками та податків до суми сплачених відсотків з довгострокових та короткострокових позик. Цей показник дає уявлення про рівень покриття відсотків за користування позиковими коштами;
• • коефіцієнт грошового покриття короткострокових боргів – це відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності, зменшеної на суму дивідендів, які будуть сплачені грошовими коштами, до короткострокових боргів. Даний показник дає уявлення про рівень покриття лише короткострокової заборгованості;
• • коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми боргу – також один із показників покриття грошовими потоками, який являє собою відношення величин чистого грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми короткострокової та довгострокової заборгованеє ті;
• • коефіцієнт достатності грошового потоку – це відношення суми чистого грошового потоку до суми виплат боргу з довгострокових, короткострокових кредитів і позик, збільшених на суму приросту запасів та дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал [36].

Для демонстрування процесу обчислення вказаних показників у табл. 8.1 наведено аналіз руху грошових коштів підприємства "Київ", здійснений на підставі інформації додатків Б і Д (А і В).

Таблиця 8.1

Аналіз грошових потоків підприємства "Київ", тис. грн. (за непрямим методом)

У табл. 8.2 наведено основні показники оцінювання грошових потоків, обчислені на підставі інформації балансу підприємства та табл. 8.1 (по суті – це скорочений варіант форми № 3)

Таблиця 8.2

Оцінювання показників ефективності грошових потоків підприємства "Кию"

* – у середньому за рік.

Як видно з даних табл. 8.1 у аналізованого підприємства, як і в більшості господарюючих суб'єктів, основний рух грошових коштів формується внаслідок операційної діяльності підприємства, сукупний приріст грошовий коштів по якій склав 541 тис. грн. Надходження і витрати грошей у результаті інвестиційної діяльності переважним чином пов'язані із придбанням та продажем необоротних активів, сукупне зменшення коштів внаслідок чого склало 101 тис. грн.

У результаті фінансової діяльності сформувався значний від'ємний чистий грошовий потік у розмірі 450 тис. грн. Справа у тім, що фінансова діяльність підприємства зазвичай не приносить прибутку як такого й слугує лише механізмом залучення капіталу на фінансування операційної і інвестиційної діяльності. Тому у більшості випадків у різних підприємств за результатами фінансової діяльності формується від'ємний грошовий потік.

Загалом чистий грошовий потік підприємства склав – 10 тис. грн., тобто залишок грошових коштів на кінець аналізованого року зменшився на відповідну суму порівняно з початком року (5 – на кінець проти 15 тис. грн. – на початок аналізованого року). Таким чином, у підприємства скоротилися наявні грошові активи, що може свідчити про ймовірне зниження його платоспроможності на кінець року.

Як видно з даних табл. 8.2 більшість показників ефективності грошових потоків підприємства є недостатніми. Внаслідок формування від'ємного чистого грошового потоку підприємства за аналізований період, окремі показники здобули мінусового значення. Отже платоспроможність підприємства в цілому погіршується.

Поточне регулювання грошових потоків (операцій) охоплює такі напрями роботи [36].

• 1. Синхронізація грошових потоків. Цей напрямок поточного регулювання передбачає узгодження вхідних і вихідних грошових потоків за обсягами та в часі. Проведення цієї роботи дозволяє: по-перше, уникнути дефіциту готівки; по-друге, вивільнити частину грошових коштів и використати п для отримання додаткового доходу.
• 2. Прискорення процесу надходження грошей. Цей напрямок поточного регулювання здійснюється з метою скорочення часу між моментом сплати дебіторами своїх боргів та моментом надходження грошових коштів на рахунок підприємства. Прискорення процесу надходження грошей забезпечується використанням таких інструментів регулювання грошових потоків, як: банківське накопичення, система сейфів, телеграфні та чеково-депозитні перекази, електронні чеки тощо. Це досягається через зміну часу переказу платежів від покупця підприємству, шляхом скорочення часу, протягом якого отримані платежі залишаються неінкасованими грошовими коштами, а також через прискорення руху грошових коштів у банках, що здійснюють виплати.
• 3. Контроль за витратами грошових коштів. На відміну від завдань управління щодо надходження грошей, мета застосування стратегії виплат полягає в їх максимально можливому уповільнені в часі. Поєднання швидкої інкасації та уповільнення виплат сприятимуть отриманню максимального обсягу вільних грошових коштів. При контролі за витратами грошей в світовій практиці застосовуються такі інструменти, як флоут, централізація кредиторських рахунків, рахунки з нульовим балансом, контрольовані рахунки витрат тощо
• 4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів. Ефективне використання методів прискорення надходжень та контролю витрат обумовлює виникнення протягом окремих проміжків часу тимчасово "вільних" грошових коштів Управління вільними залишками коштів передбачає вибір та здійснення операцій щодо їх інвестування з врахуванням можливих термінів доходності та ризику, притаманних окремим інвестиційними альтернативам діяльності підприємства [36 ]

Поряд із поточним регулювання руху грошових коштів широко вживаними є методи перспективного планування на засадах фінансового планування майбутніх грошових потоків. Короткостроковий фінансовий план являє собою документ, у якому узагальнено інформацію щодо руху фінансових ресурсів у короткостроковій перспективі, визначено час та обсяги виникнення потреби або надлишку грошових коштів у процесі діяльності підприємства. Короткострокове фінансове планування здійснюється у такій послідовності:

• 1 етап – аналіз фінансового стану суб'єкта господарювання. За результатами такого аналізу визначають оптимальні джерела фінансування.
• 2 етап розрахунок тонових надходжень грошових коштів. Визначають обсяги та терміни надходження коштів з різних джерел, у тому числі від виручки за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги), погашення дебіторської заборгованості, отримання дивідендів та відсотків, продажу основних засобів, доходів від здавання у оренду активів тощо.
• 3 етап розрахунок планових видатків грошових коштів. На даному етапі визначають основні напрями та терміни витрати грошових коштів, зокрема на закупівлю сировини і матеріалів, виплату заробітної плати, сплату податків, відшкодування адміністративних витрат, сплату кредиторських рахунків, виплату дивідендів та відсотків, повернення основної суми кредитів тощо.
• 4 етап виявлення потреби у додаткових джерелах фінансування. У рамках даного етапу визначають запланований чистий грошовий потік шляхом порівняння запланованих надходжень і видатків. У випадках, коли видатки перевищуватимуть планові надходження грошових коштів, виникає від'ємний чистий грошовий потік. Це свідчить про нестачу грошових коштів та обумовлює необхідність винайдення додаткових джерел фінансування. У випадках виникнення додатного грошового потоку, коли очікуванні надходження перевищуватимуть видатки, спостерігається надлишок грошових коштів. Значний за розміром надлишок, хоча й підвищує платоспроможність підприємства, може свідчити про неефективне використання ресурсів, адже грошові кошти, не вкладені у діяльність, не приносять доходу. Тому менеджмент підприємства має заздалегідь визначити найефективніші напрями інвестування виявленого надлишку грошей.
• 5 етап – вибір джерел фінансування або напрямів інвестування грошових коштів. На даному етапі визначають найбільш дешеві та прості за механізмом залучення джерела фінансування як то короткострокові банківські кредити, придбання сировини та матеріалів у кредит, відстрочка або розстрочка існуючої заборгованості, емісія облігацій, продаж власної продукції на умовах передоплати тощо. При виникненні надлишку грошей здійснюється вибір оптимальних напрямів їх короткострокового інвестування, зокрема у придбання короткострокових цінних паперів, відкриття депозитних рахунків у банках, формування інших видів активів.
• 6 етап – підготовка тану фінансування або інвестування. На даному етапі здійснюють цифрове вираження заходів, обґрунтованих раніше. При нестачі грошових коштів визначають обсяги залучення коштів із кожного конкретного джерела фінансування, оцінюють витрати на оплату боргу, аналізують здатність підприємства виконувати зобов'язання. При очікуваному надлишку грошових коштів конкретизують напрями його використання, визначають очікуванні зиски від інвестування, аналізують ліквідність та привабливість запланованих вкладень.
• 7 етап – оцінка плану фінансування чи інвестування. У рамках даного етапу визначають вплив запропонованих фінансових та інвестиційних заходів на результативність діяльності, фінансову стійкість, ліквідність й платоспроможність підприємства.
• 8 етап – ситуаційне моделювання. У рамках даного етапу оцінюють різні сценарії фінансування чи інвестування, коригують раніше розроблений фінансовий план, конкретизують механізми фінансування та інвестування, здійснюють підготовку до укладання угод із контрагентами щодо залучення фінансових ресурсів або інвестування коштів.

За результатами фінансового планування й аналізу руху грошових коштів приймаються рішення щодо оптимізації грошових потоків з метою забезпечення безперебійної діяльності підприємства та його постійної платоспроможності.