Поняття і характеристика діленої активності підприємства

Ділова активність підприємства являє собою комплексну характеристику його положення на товарних і фінансових ринках, а також здатність здійснювати господарську діяльність у таких обсягах, які забезпечують його прибутковість і конкурентоспроможність.

Основною метою аналізу ділової активності є оцінювання оборотності капіталу підприємства й забезпечення максимізації отриманого прибутку. Ділова активність характеризується рядом якісних і кількісних критеріїв. До основних з них належать:

• – ємність ринку збуту готової продукції;
• – наявність та обсяги експортованої продукції;
• – репутація підприємства та його імідж серед споживачів;
• – відомість торговельної марки підприємства;
• – освоєння нових видів продукції, технологій і ринків збуту;
• – рівень оновлення і модернізації виробництва;
• – відомість і імідж споживачів продукції підприємства тощо.

Зважаючи на широкий спектр характеристик ділової активності при її оцінюванні вивчаються: обсяг виручки від реалізації, чистого доходу та прибутку підприємства, фондовіддачі, ресурсовіддачі, продуктивність праці, ефективність використання основних і оборотних засобів, коефіцієнт стійкості економічного зростання. Також використовуються такі методи:

• 1) аналіз оборотності оборотних коштів та визначення тривалості операційного і фінансового циклів (див. тему 4);
• 2) оцінювання оборотності сукупного та власного капіталу підприємства;
• 3) аналіз моделей взаємозв'язку показників прибутковості, рентабельності та інтенсивності діяльності;
• 4) аналіз ринкової активності та положення підприємства на ринку цінних паперів

Найбільш загальним індикатором ділової активності підприємства є виконання таких нерівностей:

(9.1)

де – темп росту чистого прибутку підприємства;

– темп росту виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– темп росту активів підприємства.

При виконанні цих нерівностей темп зростання активів (сукупного капіталу) підприємства перевищує 100%. При цьому зростання виручки від реалізації продукції перевищує темп росту активів, а отже інтенсивність діяльності зростає швидше, ніж накопичується капітал для здійснення такої діяльності. Крім того, темпи зростання чистого прибутку випереджають темпи зростання виручки від реалізації, що спричинюється підвищенням ефективності діяльності. Якщо проілюструвати співвідношення вказаних темпів росту активів і фінансових результатів діяльності на прикладі досліджуваного підприємства "Київ" на підставі інформації додатків Б і Д (або додатків А і В), то модель матиме вигляд, наведений у табл. 9.5.

Таблиця 9.5

Співвідношення темпів зростання чистого прибутку, виручки та активів підприємства „Київ”

Як видно з даних табл. 9.5 ділова активність підприємства є незадовільною, адже хоча у кожному кварталі та за рік у цілому зростання активів перевищує 100%, при цьому темп зростання виручки коливається від 65,69 до 88,32%, а темп росту чистого прибутку значно нижчий порівняно зі зміною активів та виручки від реалізації продукції (товарів, робі, послуг) підприємства.

Зазначимо, що співвідношення темпів приросту чистого прибутку, виручки і активів наведене у формулі (9.1) навіть для досить активних підприємств виконується не завжди. Проте, відхилення, які виникають у практиці, мають бути тимчасовими і викликані об'єктивними причинами. Лише за таких умов ділова активність підприємства може оцінюватися позитивно.