Діагностика ринкової активності і положення підприємства на ринку цінних паперів

В аналізі ділової активності важливе місце посідає не лише визначення положення підприємства на товарному, а й на фінансовому, зокрема фондовому, ринках. Тому складовою аналізу ділової активності є оцінювання ринкової активності підприємства та його положення на ринку цінних паперів. Такий аналіз здійснюється за допомогою ряду показників. Порядок обчислення основних з них наведено у табл. 9.10.

Чистий прибуток на 1 просту акцію. Цей показник відображає розмір чистого прибутку, який отримує емітент внаслідок свої господарської діяльності з розрахунку на 1 просту акцію. Даний показник інформує про розмір прибутку у грошових одиницях, він є абсолютним показником і не дає можливості порівняти доходність конкретного цінного паперу з аналогічними інструментами інших емітентів за умови відмінності їх ринкових цін. Тому для поглиблення аналізу обчислюють й інші коефіцієнти.

Коефіцієнт доходності простої акиії відображає співвідношення чистого прибутку і ринкової ціни простої акції, слугує своєрідним індикатором рентабельності вкладень інвестора при купівлі акції емітента на фондовому ринку. Чим вище значення даного показника, тим більш привабливими є вкладення в акції емітента з точки зору доходності.

Строк окупності коштів, вкладених у придбання простої акції на ринку розраховують як показник, зворотній до попереднього. Він відображає період окупності вкладень, здійснених інвестором у прості акції емітента. Чим менше значення даного показника, тим швидше відбудеться повернення вкладених інвестором коштів у вигляді доходу.

Дивідендний вихід – відображає частку чистого прибутку, яка виплачується акціонерам у вигляді дивідендів. Даний показник здебільшого залежить від дивідендної політики підприємства. Так, якщо вона спрямована на максимізацію дивідендних виплат – показник відповідно буде зростати. Така ситуація позитивно розцінюється інвесторами, зорієнтованими на максимізацію доходності своїх вкладень. У випадках, коли емітент використовує частину отриманого чистого прибутку на накопичення і виробничий розвиток, даний показник буде незначним й позитивно розцінюватиметься інвесторами, зорієнтованими на зростання вартості свого капіталу й капіталізацію доходів.

Коефіцієнт котирування акцій – це співвідношення ринкової ціни і облікової вартості акцій підприємства. Показник відображає імідж емітента на фондовому ринку й почасту залежить від поточної кон'юнктури ринку.

У табл. 9.11 наведено приклад аналізу положення підприємства "Київ" на ринку цінних паперів, обчислений на підставі інформації додатків Б, Д і Е.

Як видно з даних табл. 9.11, ринкова активність підприємства погіршується упродовж аналізованого року. Так, розмір чистого прибутку з розрахунку на 1 просту акцію скоротився з 1,48 грн. у 1 кварталі до 0,33 грн. у 4 кварталі. Майже утричі знизилася доходність акції та збільшився строк її окупності. Це позначилося на котируванні акцій на ринку у сторону його погіршення. При цьому середній дивідендний вихід залишається значним. Отже, підприємство застосовує відносно агресивну дивідендну політику, спрямовану на максимізацію дивідендних виплат. Враховуючи незадовільний стан підприємства, акціонерам і керівництву доцільно переглянути прийняту дивідендну політику.

Таблиця 9.11

Показники оцінювання ринкової активності та положення підприємства "Київ" на ринку цінних паперів

Загалом зміна ринкової активності підприємства є наслідком загальних змін фінансового стану та результатів діяльності підприємства.

В цілому аналіз ділової активності є невід'ємною складовою оцінювання фінансово-економічного стану підприємства, без якого не можливо забезпечити комплексність діагностики в системі управління.