< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Діагностика привабливості підприємства щодо здійснення реальних інвестиційних проектів

Реальні інвестиції являють собою вкладення в основний капітал та приріст оборотних активів підприємства. У практичній діяльності підприємства – це всі види вкладень у реальне майно підприємства, яке згодом використовуватиметься для провадження його операційної діяльності. Реальні інвестиції можуть реалізовуватися у різноманітних формах, зокрема: придбання цілісного майнового комплексу; перепрофілювання підприємства; нове будівництво; розширення діючих підприємств; реконструкція; модернізація; капітальний ремонт; оновлення основних засобів; вкладення у формування і/або приріст запасів матеріальних оборотних активів.

Аналіз реальних інвестицій здійснюється за допомогою комплексу спеціальних методів. Адже оцінка ефективності інвестиційного проекту на перспективу покликана вирішити дві основні задачі: по-перше – визначити доцільність реалізації окремого інвестиційного проекту; по-друге – обрати найкращий для реалізації проект в умовах наявності альтернативних інвестиційних проектів. До основних показників за якими здійснюється аналіз ефективності інвестиційних проектів відносяться такі.

Сукупний дохід від реалізації проекту – сума доходів по всіх етапах (кроках) реалізації проекту. Оскільки окремі доходи отримуються в різні періоди часу їх відповідно відокремлено дисконтують (при чому найчастіше за складними відсотками відповідно формулі (7.9) й визначають дисконтований (або так званий приведений) дохід за формулою:

(11.11)

де PV (Present Value) – теперішня вартість доходу приведена до теперішнього часу;

FV (Future Value) – майбутня вартість доходу;

і – ставка дисконтування;

n – кількість періодів, по яких здійснюється дисконтування.

Проте, загальна сума доходу ще не висвітлює прибутковість проекту, адже не враховує обсяги здійснюваних інвестиції, тому визначають чистий приведений (дисконтований) дохід (Net Present Value – NPV) за формулою:

(11.12)

де І – стартові інвестиції.

Якщо NPV – більше 0 – проект прибутковий і його доцільно реалізовувати. Відповідно при оцінці альтернативних проектів обирають той із них, за яким очікується вищий обсяг чистого приведеного доходу. Водночас, такий спрощений підхід доцільний лише у тих випадках, коли проекти для своєї реалізації вимагають однакову суму інвестицій. Якщо ж сума вкладень різна, то оцінка може виявитися хибною, адже проект, який вимагає більших інвестицій може принести вищий розмір доходу і при цьому мати нижчу рентабельність інвестицій. Тому при аналізі інвестиційних проектів застосовують ряд відносних показників, а саме:

Індекс доходності інвестицій – базується на оцінці співвідношення приведеного доходу та суми інвестицій й обчислюється за формулою:

(11.13)

Якщо індекс доходності більше 1 – проект прибутковий і його доцільно реалізовувати. Відповідно серед альтернативних проектів перевагу надають тому, в якого індекс доходності вищий.

Внутрішня норма доходності (рентабельності) проекту являє собою показник чистої віддачі інвестицій та обчислюється за формулою:

(11.14)

Даний показник дає можливість не лише порівняти альтернативні проекти, а й найбільш реалістично оцінити доцільність реалізації окремих із них. Адже фінансування інвестиційного проекту може здійснюватися за рахунок декількох різних джерел, за якими умови надання та рівень оплати ресурсів будуть різними. Тому визначають середньозважену вартість капіталу (WACC – усереднений відсоток за користування сукупним капіталом, див. тему 5) та для реалізації обирають лише ті інвестиційні проекти, за якими внутрішня норма доходності буде вищою від середньозваженої вартості капіталу.

Основним оціночним показником, особливо з позицій інвесторів, є дисконтований період окупності, оскільки саме від часу, упродовж якого відбувається повне повернення вкладених у інвестиційний проект коштів, залежить рівень ризиків за таким проектом. Він визначається за формулою:

DPP = I/PVt (11.15)

де PVt – середні надходження від інвестиційного проекту за один період.

Відзначимо, що іноді період окупності визначають не по усереднених, а по реальних надходженнях за відповідні періоди. По суті окупність інвестиційного проекту співпадає з терміном, упродовж якого чистий приведений доход досягне нульового значення.

Використовують й ряд інших спеціальних показників та моделей. Також особливу увагу приділяють оцінці проектних ризиків. Для цього використовують статистичні і експертні методи, зокрема ймовірнісні, що грунтуються на врахуванні кількісних характеристик ризиків, що супроводжують реалізацію аналогічних проектів, а також специфіки галузі, політичної та економічної ситуації; визначення критичних точок, яке зводиться до розрахунку „точки беззбитковості”; аналіз чутливості, який полягає в оцінці впливу змін вихідних параметрів проекту на його кінцеві результати тощо.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >