< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Цілорічна стійлова система

утримання тварин у приміщеннях закритого і напіввідкритого типів (залежно від кліматичної зони) з безприв'язним способом утримання великої рогатої худоби має декілька варіантів (з відпочинком на глибокій підстилці, в боксах, комбібоксах, на щілинних підлогах тощо) (рис. 1.8а, 1.86).

У даний час застосовують два варіанти безприв'язного утримання корів – на глибокій підстилці й у боксах, часто з щілинними підлогами в проходах (рис. 1.9а, 1.96).

У першому варіанті безприв'язного утримання корів (і вирощування молодняку) на глибокій підстилці необхідна повна забезпеченість господарства підстилкою (2,5 – 3 кг на голову за добу) й кормами. Гній видаляють один або два рази на рік бульдозером і транспортують у гноєсховище. Переваги утримання тварин на глибокій підстилці наступні: при достатній кількості підстилки тварини чисті, ложе їх м'яке і тепле; завдяки прибиранню гною раз на рік трактором повністю виключена ручна праця; на поля надходить гній високої якості; зменшується потреба в гноєсховищах, тому що в них надходить гній тільки з вигульних майданчиків.

Утримання на глибокій підстилці (а) та у боксах (б)

Рис. 1.9. Утримання на глибокій підстилці (а) та у боксах (б)

Перспективнішим вважають другий варіант – безприв'язний з відпочинком у боксах. При цьому усувається ряд недоліків першого варіанта, зведені до мінімуму (0,5 кг на голову за добу) витрати соломи для підстилки, можливе безпідстилкове утримання корів у боксах, в яких вони відпочивають.

Підлоги у корівниках для боксового утримання корів повинні бути теплими і постійно сухими. Для цього використовують теплі бетони, дерево або сучасні низькотеплопровідні матеріали. Крім того, їх піднімають над гнойовими решітками й проходами на 15 20 см. При безпідстилковому (без соломи) утриманні в боксах повинні бути гумові або пластмасові мати. Гнойові канали та проходи покривають, як правило, міцними з низькою теплопровідністю бетонними решітками. Годують корів у приміщенні цієї ж секції корівника з годівниць або з кормової платформи, що знаходиться посередині приміщення і відокремлює два протилежних ряди секцій. У разі потреби тварин можна фіксувати на час годівлі. На одну тварину має припадати не менше 0,5 м фронту годівлі (рис. 1.10).

Годівля корів з кормового столу

Рис. 1.10. Годівля корів з кормового столу

Корми роздають за допомогою кормороздавачів чи стрічкового транспортера (рис. 1.11).

Кормороздавач фірми

Рис. 1.11. Кормороздавач фірми "Trioliet" та підбирач кормів

Слід зазначити, що переваги безприв'язного способу утримання корів реалізуються лише в тому випадку, якщо господарство має міцну кормову базу. Корів посекційно із тваринницьких приміщень переганяють у спеціальну доїльну залу, де їх доять групами, як правило, 2 рази на день в одні і ті ж години на автоматизованих установках типу "Ялинка", "Тандем", "Карусель" та "Паралель", а на великих фермах – "Полігон" і "Тригон" (рис. 1.12).

Доїльні зали типу

Рис. 1.12. Доїльні зали типу "Ялинка" (а), "Тандем" (б), "Карусель" (в), "Паралель" (г)

Будь-яке приміщення розділяють на секції, розраховані на утримання від 24 до 50 корів (оптимальним показником є мінімальний). Розміри секції повинні забезпечувати 4-5 м2 площі вкритої підстилкою підлоги на кожну тварину. Для корів із телятами норма площі підлоги становить 7, а для молодняку – 3 м2 з розрахунку на голову.

При безприв'язному утриманні корів (як і вирощуванні молодняку) часто використовують приміщення з щілинними підлогами. У ряді господарств в таких корівниках під щілинними підлогами обладнують гноєсховища. Це здорожує будівництво корівника, але зменшує витрати на застосування підстилки, видалення гною та механізацію всіх виробничих процесів (рис. 1.13а).

Секції решіток щілинних підлог вкладають на залізобетонні балки перекриття гноєсховищ на всій площі місць годівлі й у проходах. Підлоги на проходах щілинні при ширині опорної планки 25 і щілини 37 мм. Глибина гноєсховища 3,5 м. Воно розділене на дві половини, ширина кожної 5,5 м (у корівнику на 400 корів завширшки 18-21 м). Об'єм з розрахунку на одну корову 10 м3.

Гній з приміщень видаляють через щілинні підлоги або за допомогою дельта-скрепера (рис. 1.13а, 1.13б). Під щілинною підлогою розміщується гнойова траншея. Литі металеві решітки розміром 50 × 100 см укладають на залізобетонні балки, розташовані над гнойовими траншеями. Просвіт між планками щілинної підлоги складає 37 мм, товщина планок 25 мм.

Видалення гною через щілинні підлоги

Рис. 1.13.А. Видалення гною через щілинні підлоги

Видалення гною за допомогою дельта-скрепера

Рис. 1.13.Б. Видалення гною за допомогою дельта-скрепера

Корівники для безприв'язного утримання корів на глибокій підстилці будують чотирьох типів: у вигляді навісів; напіввідкритого типу; не утеплені, що передбачають вільний вихід корів на вигульні майданчики через двері, утеплені з регульованим періодичним виходом на вигул.

Утеплені приміщення для утримання тварин

Рис. 1.14.А. Утеплені приміщення для утримання тварин

Не утеплені приміщення для утримання тварин

Рис. 1.14.Б. Не утеплені приміщення для утримання тварин

В утеплених приміщеннях корів утримують на підстилці, яку зберігають у тюках на горищі. Корівники такого типу будують у північних регіонах, а не утеплені – в південних областях та автономній республіці Крим (рис. 1.14а, 1.14б).

Щоб запобігти протягам і надходженню холодного повітря в приміщення обладнують пристрої для створення повітряних заслонів у дверних отворах тамбурів. Це забезпечує подачу 420 – 500 м3/хв. підігрітого до 45 °С повітря із великою швидкістю по всій висоті воріт.

У напіввідкритих, не утеплених приміщеннях для тварин мікроклімат не нормують, але температура повітря нижче 5 °С небажана. В утеплених корівниках підтримують температуру близько 8 °С, відносну вологість – не більше 85 %. Якщо не допускати протягів і забезпечити регулярне внесення достатньої кількості сухої підстилки, то в приміщенні можна забезпечити належні умови для утримання корів або вирощування молодняку.

Норми площі лігва на одну корову становлять 1,9- 2,5 м при довжині боксу 1,9-2,1 і ширині 1 – 1,2 м. Від поперечних проходів крайні бокси відокремлені глухими перегородками заввишки 1,5 м і завдовжки на всю довжину боксу. Бокси між собою розділяють одним або двома брусками чи гнутими (з металевих труб) елементами на 1/2 їх довжини (висота внизу 50 – 60 см, угорі – не більше 1,2 м). Бокси й комбібокси, як і стійла, розміщують у кілька рядів вздовж або впоперек корівника залежно від місткості (ширини) приміщення. Годівниці мають ширину на верхніх краях 0,6 м, по дну – 0,4, а висота бортів – не менше 0,5 м. Довжина годівниці по фронту годівлі на одну тварину, як правило, збігається із шириною боксу або комбібоксу, але не менше 0,7 – 0,8 м. Кожну годівницю огороджують (ставлять перегородки) для рівномірного розподілу тварин по фронту годівлі, що обмежує можливість їх безпосереднього пересування вздовж годівниці, відштовхування корів, які раніше зайняли своє місце. У деяких випадках такі годівниці (особливо призначені для молодняку) обладнують фіксаторами.

Напувають корів з автонапувалок із розрахунку одна напувалка на 10 – 12 голів при утриманні їх у секціях із боксами. У зв'язку із тим, що комбібокси обладнані фіксаторами, в таких корівниках на два суміжних стійла передбачено одну автонапувалку.

Гній і гноївка, які провалюються в гнойові канали, виводяться з приміщення самопливом або за допомогою тросово-скреперних установок у збірні колектори, звідки по системі каналів чи труб надходять у гноєсховища або насосами перекачуються в бункери-накопичувачі. Якщо секції корівника (особливо широкогабаритного) не ізольовані між собою суцільними перегородками, то для утримання різних за віком і фізіологічним станом груп корів виділяють певні ряди стійл. Для кожної секції передбачають виходи на переддоїльний і вигульний майданчики. Останні в свою чергу з'єднані проходами з трасою або механізованим манежем для активного дозованого моціону одночасно цілої групи (секції) корів.

Безприв'язне утримання тварин потребує певної підготовки стада, дотримання ряду умов і строгого виконання зоогігієнічних та ветеринарно-санітарних вимог. При безприв'язному утриманні корів і телят молодняк, який буде використаний для відтворення стада, доцільно вирощувати також безприв'язно. Добре адаптуються до умов безприв'язного утримання тварини, вирощені в приміщеннях напіввідкритого типу. Стада повинні бути благополучними щодо заразних захворювань, а групи в секціях – однорідними.

Придатність тварин до безприв'язного утримання визначають за їх поведінкою у стаді. При появі в групі корів із стійким рефлексом ссання (такі тварини систематично ссуть інших корів або самих себе) їх негайно видаляють із стада. Особливо старанного підбору і підготовки потребують нетелі. При переведенні на ферму (з 6 міс. тільності) їх привчають до певного розпорядку дня і обстановки (прогулянок, заходження в доїльний зал, масажу і підмивання вимені, доїльного обладнання, шуму працюючих доїльних апаратів, підгодівлі концкормами), а також до відпочинку в боксах. Після їх отелення перевіряють швидкість молоковіддачі й рівномірність розвитку передніх і задніх часток вимені.

В управлінні сучасною молочною фермою з безприв'язним способом утриманням підвищується роль менеджера (управляючого, бригадира, завідувача) у забезпеченні технологічного регламенту і ефективності виробництва. Згідно з даними зарубіжних фахівців, різниця в надоях між фермами залежно від менеджменту при інших рівних умовах досягає 50 %.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >