< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Утримання молодняку

У вирощуванні телят велике значення мають умови утримання, моціон і функціональна гімнастика органів травлення та дихання. Після народження оброблене теля поміщають у клітку на товстий шар соломи. Клітку можна поставити в корівнику, якщо в ньому сухо, температура повітря не опускається нижче +12 °С і немає протягів. За відсутності таких умов теля потрібно помістити в інше приміщення.

Згідно європейських вимог телята повинні перебувати в чистих, добре провітрених (але без протягів) приміщеннях. Загороди повинні бути виконані так, щоб не травмували телят і давали можливість тертися. У випадку, коли телят тримають поодинці, стіни повинні бути зроблені так, щоб забезпечувати зоровий та фізичний контакт з іншими телятами.

Вимоги до телятників (в групах від 6 голів і більше) повинні забезпечувати:

  • • вільне переміщення в загороді, доступ до води і корму, а також добре освітлення;
  • • у перші два тижні життя утримання на глибокій підстилці;
  • • зоровий контакт з іншими телятами;
  • • групова годівля після 8-тижневого віку.

Оскільки починаючи з 10 – 20-денного віку, телятам незбиране і збиране молоко випоюють три рази на добу, доцільно спочатку зробити прибирання, чищення шкіри телят і змінити підстилку, а потім приступити до напування. Після напування згодовують доброякісне сіно, соковиті корми і концентрати. Відра і напувалки для молока слід обов'язково мити після кожного напування гарячою водою із застосуванням відповідних дезінфікуючих засобів (сода і ін.). Годівниці для сухих кормів також очищають від залишків після кожної годівлі і періодично миють гарячою водою. Клітку або стійло чистять декілька разів на день і замінюють підстилку. Дерев'яні стінки і перегородки білять (один раз на тиждень) гашеним вапном.

Кращою для телят протягом перших п'яти днів життя є індивідуальна переносна клітка завдовжки 125 см, шириною 45 – 50 см, заввишки 120 см, на ніжках заввишки 25 – 30 см (типу Еверса). Підлогу в клітці влаштовують з дощок з невеликими щілинами для стоку сечі. На передній стінці за допомогою спеціальних утримувачів прикріплюють відро для молока і годівницю для концентрованих і інших кормів.

Замість описаної переносної клітки можна обладнати місце поряд із стійлом корови, відокремивши його огорожею. На одній із стінок в цьому випадку слід обладнати годівницю і місце для відра або молочної напувалки. Площа такої клітки в 1,5-2 рази більша, ніж переносної. Розміщувати теля в ній можна без прив'язі до 5 – 6 місяців, краще на глибокій незмінній підстилці. Проте, для підтримки чистоти необхідно щодня робити прибирання клітки і замінювати забруднену підстилку свіжою.

Взимку телят утримують у приміщенні, в індивідуальних або групових станках. У приміщенні повинна бути ефективна вентиляція. Щодо температури повітря приміщення, є два способи утримання телят: в теплих і холодних приміщеннях.

Добре зарекомендував себе так званий холодний метод вирощування. На холоді телята більше рухаються, більше поїдають грубих кормів, глибше дихають і у них відбувається інтенсивніший обмін речовин. Внаслідок цього у них краще розвиваються легені і травні органи. Крім того, у них краще розвивається шкіряний і волосяний покрив. Вони виростають загартованими, більш міцними і краще протистоять захворюванням.

Холодний метод вирощування має також і негативні сторони. Якщо температура повітря знижується нижче 0 °С, то замерзає вода, сеча, кал, посуд на морозі швидко охолоджується, а телята, напившись дуже холодного молока, стають схильними до шлункових захворювань. У зв'язку із замерзанням води ускладнюється механізація напування телят водою. Праця при мінусових температурах стає важчою. Усіх цих недоліків легко уникнути, якщо підтримувати в телятнику температуру від +6 до 0°С.

У холодному приміщенні телятам дають велику кількість підстилки, і коли вони лягають, то зариваються у солому. Завдяки соломі і волосяному покриву шкіра телят під час сну має значно вищу температуру, ніж температура приміщення.

Для розвитку телят велике значення має світло, особливе сонячне. При сонячному світлі у їх шкірі синтезується вітамін D і тому вони не хворіють на рахіт. Позбавлення телят світла і кормів що мають вітамін D, призводить до захворювання на рахіт і сповільнення їх розвитку.

Вперше телят випускають на прогулянку з 15 -20-денного віку на 15-20 хв. Потім поступово час прогулянки в зимовий час збільшують до 2 год., а в сонячні дні і більше. Влітку в гарну погоду бажано утримувати телят на відкритому повітрі більшу частину дня. На пасовищі необхідно влаштовувати укриття. У літній час раціонально випасати телят, починаючи з 3-х місяців. Виганяти телят на пасовище в загальне стадо не рекомендується із-за небезпеки зараження інвазійними захворюваннями.

Для того, щоб тварини не травмували одна одну, проводять знероження, яке у віці до 6-ти тижнів можна здійснювати без анестезії, використавши пристрій для видалення рогів BUDDEX чи каустичний олівець. Пристрій BUDDEX рекомендується для видалення рогів у телят віком до 21 дня, він не потребує часу для попереднього нагрівання. При роботі з ним відсутній ризик травм для людей та тварин, а сама процедура триває декілька секунд (температура припалюючого кільця +700 °С). Пристрій мобільний, працює від акумулятора, одна зарядка якого забезпечує видалення рогів у 15 телят, дає можливість працювати однією рукою, а другою – фіксувати голову тварини. Каустичний олівець використовується для видалення рогів у телят віком від одного до чотирьох тижнів, одного його стержня вистачає для обробки 4-6 телят.

Із 5 – 6-місячного віку бугайців і теличок утримують окремо, безприв'язно, групами по 25 – 30 голів.

Влітку телят і молодняк утримують у спеціальних таборах. Це загони на полі поблизу тих ділянок, де є пасовище або поля зеленого конвеєра, на яких підкошується зелена маса. В загонах влаштовується дах для захисту телят від дощу, а також зазвичай загороджується одна або три стінки, щоб уберегти їх від холодних вітрів. Головним кормом в цей період є зелена маса, а решта кормів доповнюють раціон, за винятком, звичайно, телят профілактичного віку, для яких молоко лишається основним кормом. Дня прогулянок поблизу тваринного двору обладнують спеціальну загорожу площею 8 – 12 м2 і більше, де розміщують годівниці для сіна і зеленої маси.

Взимку молодняк обов'язково випускають на 3 – 4-годинні прогулянки. На ніч телят краще залишати на дворі під навісом, загородженим з трьох боків від вітру. Підлогу в такому приміщенні обладнують з дощок. У літній загороді влаштовують годівниці і напувалки для води. За відсутності вільного доступу до водопою напувати телят необхідно не менше 4 разів на добу.

Телиць 6-15-місячного віку утримують безприв'язно по 10- 30 голів у групі або в стійловий період прив'язно із фронтом годівлі 60-70 см. Оптимальна температура повітря в приміщеннях – +12 – 15 °С, відносна вологість повітря – 75%. У 15 – 18-місячному віці – безприв'язно, групами по 30 – 50 голів у приміщеннях полегшеного типу. В період годівлі телиць встановлюють фіксаційні або обмежувальні решітки.

Нетелів формують в окремі групи. Запобігають змішуванню нетелі в в одній групі з тільними повновіковими коровами. Нетелів в останні 3 місяці утримують на прив'язі або безприв'язно у корівнику, де їх привчають до технології машинного доїння.

Тварин на відгодівлі найчастіше утримують на прив'язі, але щодня їм надають помірний моціон в загорожі, що сприяє поліпшенню апетиту.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >