< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Утримання гусей

Гусенят вирощують на глибокій підстилці, сітчастих і планчастих підлогах, у клітках, літніх таборах, на відгодівельних площадках, водних вигулах, а також комбінованим способом. Всі способи поєднують два основних принципи: вирощування молодняку на м'ясо до настання ювенальної линьки й диференціювання зоогігієнічних режимів залежно від вікових і видових особливостей птиці.

При круглорічному виробництві м'яса гусей найпоширеніше вирощування молодняку з добового або 10 – 20-денного віку на глибокій підстилці (рис. 6.24). Для обігріву в перші 3 тижні використовують брудери. Молодняк годують із листів, жолобових годівниць, напувають із вакуумних скляних напувалок (рис. 6.25). Приміщення розділяють на секції знімними металевими сітками. Напувалку встановлюють у центрі пташника над каналізаційним жолобом і закривають зверху решітками.

Щільність посадки гусенят з добового віку до забою 4 гол/м2. Гусенят можна вирощувати до 20 – 30-денного віку в закритих приміщеннях на сітчастих підлогах із щільністю посадки 10 гол/м2.

Вирощування гусенят на глибокій підстилці

Рис. 6.24. Вирощування гусенят на глибокій підстилці

Використання вакуумних напувалок

Рис. 6.25. Використання вакуумних напувалок

У перші 2-3 тижні для гусенят під брудером підтримують температуру на рівні 24 – 30 °С, а в приміщенні – 22 – 26 °С з постійним зниженням до кінця вирощування до 18 – 20 °С.

Один з самих ефективних способів вирощування гусенят – на сітчастих підлогах групами не більше 35 голів у секції. При цьому створюється середовище, що наближається до умов при вирощуванні в клітках (рис. 6.26). У літній період гусенят утримують у літніх таборах. Але більш ефективний спосіб вирощування молодняку у літній період – на спеціально бетонованій відгодівельній площадці розміром 18 × 200 м. При щільності посадки 5 гол/м2 можна відгодовувати до 18 тис. голів.

Вирощування гусенят на сітчастій підлозі

Рис. 6.26. Вирощування гусенят на сітчастій підлозі

Вирощування гусей із використанням водних вигулів

Рис. 6.27. Вирощування гусей із використанням водних вигулів

Використовують купальні канавки, водні вигули й природні водойми. При цьому щільність посадки на 1 га водної поверхні не повинна перевищувати 130 – 150 голів (рис. 6.27).

Ремонтний молодняк гусей вирощують у пташниках з добового до 210 – 240-денного віку або в літніх таборах з 56 до 180- денного віку. З добового до 3-тижневого віку гусенят утримують на підстилці, а надалі – на сітчастих підлогах. Щільність посадки у віці з 2 до 8 місяців – 3 гол/м2, а надалі не більше 1,5 гол/м2. З місячного віку в теплу пору року гусенят випускають на пасовища або в раціони включають соковиті й зелені корми, які згодовують з окремих годівниць. Гусенята повинні регулярно користуватися водоймами й купальними канавками в солярії, що сприяє більш швидкому формуванню оперення (рис. 6.28).

Вирощування ремонтного молодняку гусей на водоймі

Рис. 6.28. Вирощування ремонтного молодняку гусей на водоймі

При цьому собівартість продукції знижується на 20 – 30 %.

Ремонтний молодняк найчастіше вирощують на глибокій підстилці, частково її заміняють сітчастою підлогою. Підстилка повинна бути сухою і чистою. В іншому випадку в них оперення скуйовджується, що в свою чергу погано захищає птицю від температурних впливів навколишнього середовища. Допустима вологість підстилкового матеріалу не більше 30 %. При застосуванні вологої і цвілої підстилки може виникнути аспергильоз у гусей.

Для батьківського поголів'я використовзується вигульна система утримання. При цій системі дорослих гусей утримують з пташниках з соляріями (рис. 6.29). По центру пташника влаштовують технологічний коридор шириною 1,2 м.

По обидва боки коридору на висоті 0,45 м влаштовують каналізаційний канал шириною 1 м, закритий знімними сітчастими решітками (розмір лунок 25 × 30 мм). Решту площі приміщення відводять під підстилку. Підстилковий матеріал кладуть на чисту, продезінфіковану, суху підлогу з твердим покриттям шаром не менше 5 см з подальшим щоденним підсипанням.

На сітчастій частині підлоги, що складає 25 – 30 % загальної площі пташника, встановлюють напувалки, на відстані не менше 1,5 м від напувалок встановлюють бункерні годівниці. Фронт годівлі – 3 см на голову, фронт напування – 2 см. Для переходу гусей з підстилки на сітчастий настил влаштовують пандус. Щільність посадки 1,5 гол/м2 (у південних районах вона може бути

Пташник для утримання батьківського стада гусей

Рис. 6.29. Пташник для утримання батьківського стада гусей

збільшена до 2,5 гол/м2). Уздовж поперечної перегородки встановлюють гнізда з розрахунку одне на три самки.

Свіжу підстилку підсипають у гнізда звечора. У результаті до ранкової масової яйцекладки гуски зносять яйця на суху й чисту підстилку.

Гуси порівняно з іншими видами сільськогосподарського птиці здатні легко переносити низьку температуру повітря (рис. 6.30).

Вигул гусей за мінусової температури

Рис. 6.30. Вигул гусей за мінусової температури

Однак для одержання високої продуктивності в пташнику в зимовий період необхідно підтримувати температуру на рівні +14 °С, вологість повітря – 70 – 75 %. При більш низькій температурі повітря погіршуються інкубаційні якості яєць.

Пташник розділяють на секції знімними перегородками висотою 1,2 м. Якщо практикується природне спаровування гусей, то в кожній секції розмішують 250 – 300 голів. Утримання гусей в секціях меншими групами при природному паруванні призводить до зниження заплідненості яєць. Це пов'язано з тим, що певна частина гусаків у стаді парується тільки з однією гускою. Відсоток таких гусей у стаді досягає 20 – 25 %. Решта гусаків можуть паруватися з 5 – 9 різними гусками. При застосуванні штучного осіменіння місткість кожної секції не повинна перевищувати 120 голів. Велике поголів'я гусок в секціях ускладнює роботу, пов'язану з проведенням штучного осіменіння.

Батьківське поголів'я гусей затримують при щільності посадки 1,3 голови на 1 м площі підлоги пташника. Уздовж поперечних перегородок встановлюють гнізда з розрахунку одне на 3 самки. Розміри гнізда, м: ширина – 0,4, довжина – 0,6, висота поріжка – 0,1. Гнізда в пташниках встановлюють за 3 – 4 тижні до початку масової несучості, що дає можливість гусям звикнути до них і в результаті більше 95 % яєць вони зносять у гнізда, які розташовують в одну лінію. Не рекомендується розміщувати їх впритул до холодних стін та у місцях з яскравим прямим освітленням. Дно гнізд роблять дерев'яним, краще з фанери. Не можна робити його з металевих грат, оскільки гуски намагаються заривати знесені яйця, що може призвести до збільшення числа бою і насічки. У якості підстилки використовують стружку, яку підсипають звечора.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >