< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Природні, соціокультурні та духовні виміри людського життя

Мабуть, найбільш парадоксальним є той факт, що в період науково- технічної революції, коли нестримно зростає потік інформації, ми більше знаємо про світ, що нас оточує, ніж про самих себе, про свій організм.

На колоні при вході до храму Аполона в м. Дельфах, що в Греції, вибито надпис: - "Пізнай себе". Ці слова були гаслом цілого філософського вчення, яке ґрунтувалося на уяві про те, що пізнання навколишнього світу відбувається через пізнання себе, своїх можливостей і прагнення. Це вчення давньогрецьких філософів можна сьогодні трактувати так: для проникнення в таємниці природи і навколишнього світу велике значення має самопізнання.

Відомий давньогрецький мислитель Сократ вважав, що люди, які пізнають себе, роблять багато доброго і дістають чисельні позитивні результати. І навпаки, той, хто себе не знає, зазнає багато прикрощів і невдач. За Сократом, знання є єдино справжнім чинником і критерієм людської поведінки, тому людина насамперед повинна пізнати себе. Самопізнання веде людину до розуміння свого місця в світі, смислу життя, формує її характер і волю.

Аналогічні погляди на роль самопізнання висловлював видатний український філософ Григорій Сковорода (1722 - 1794). Він писав, що коли ми хочемо виміряти небо, землю і моря, то повинні насамперед виміряти самих себе своєю власною мірою. Не змірявши себе, ми не можемо виміряти інші предмети.

Юність - вік, коли людина здійснює одне із найбільших своїх відкриттів: пізнає саму себе. Відкриття самої себе - найпрекрасніше, що може відчути людина. В пошуках себе - величезний зміст: кожна людина може розкрити свої реальні, але до певного часу ще приховані можливості, задатки, здібності. Щоб їх виявити і застосувати на користь собі і суспільству, потрібно знати себе - тобто вивчити і зуміти правильно оцінити.

Мало народитись і просто жити. Треба пам'ятати: кожному з нас потрібне бажання глибше пізнати себе, відчути свої можливості, щоб

стати кращим. Бажання - велика сила: за ним йде дія і праця. А їх завжди супроводжують успіх і радість творчості.

Самовдосконалення - справа надзвичайно важка. Потрібно мобілізувати все: здібності, волю, енергію, працелюбність. Висока мета - це добра мета, вона реалізує себе через активність особистості, через її діяльність. Великий німецький Гете писав: "Як можна пізнати самого себе? Тільки шляхом дії, а не шляхом споглядання. Спробуй виконати свій обов'язок і ти зрозумієш, хто ти". Дух активний, творчий, натхненний - ось рушійна сила розвитку людини.

Багато хто з нас досі недооцінюють всю важливість вміння "читати" і розуміти психологічні особистості людини. Хоча таке вміння вважається одним з головних показників нашої загальної культури. Ще у стародавньому Китаї відомій філософ і вчений Конфуцій говорив: "Не тривожся про те, що не знають тебе, а тривожся про те, що ти не знаєш людей".

Сучасна наука довела вірність вчення стародавніх філософів, що, перш за все, слід берегти духовне здоров'я людини, тому що від духовного стану залежить в значній мірі її фізичний розвиток. Власне духовність, як форма прояву морального потенціалу людини, спрямованого на доброзичливість, співучасть та безкорисливість, здатна врятувати суспільство та особу від варварства, агресивності та жорстокості. Ми повинні прагнути закладати в свої душі милосердя, доброту, справедливість, розуміння душі іншої людини, її енергетики, звичаїв своїх предків. Без душі немає особистості, без особистості немає прогресу цивілізації, без руху немає життя.

Духовність - це зв'язок між зовнішнім і внутрішнім світом людини. І не просто зв'язок, а усвідомлення нерозривної причетності до живої і неживої природи, до зовнішнього мікрокосмосу і внутрішнього мікрокосмосу.

Висока духовність - це мета всіх оздоровчих систем. Без духовності людини не може подолати хвороби, одужати, бути здоровою і щасливою.

"Пізнай себе" - цей мудрий заповіт стародавніх греків необхідно нагадати ще раз всім, хто турбується про своє здоров'я, хто хоче жити довго і щасливо.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >