< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Наслідки вчинення корупційних злочинів

Вчинення особою будь-якого корупційного злочину тягне за собою низку негативних кримінально-правових наслідків:

  • при звільненні від кримінальної відповідальності. Зокрема така особа не може бути звільнена від кримінальної відповідальності: у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України); у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України); у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України); у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК України);
  • • при призначенні покарання. Такій особі не може бути призначене більш м'яке покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України);
  • при звільненні від покарання та його відбування. Така особа не може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК України, навіть якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

Крім того, якщо особу засуджено за корупційний злочин, тоді суд не може звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України. Неможливо звільнити від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, якщо вони засуджені за корупційні злочини (ч. 1 ст. 79 КК України).

Якщо ж йдеться про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, тоді відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України воно може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

  • 1) не менше як половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
  • 2) не менше як двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі якщо особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Також на підставі ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе після фактичного відбуття засудженим:

  • 1) не менше як третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
  • 2) не менше як половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.

І ще одне: особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, – не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. З ст. 81 КК України (ч. 4 ст. 86 КК України).

Крім того, особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. З ст. 81 КК України (ч. З ст. 87 КК України);

при знятті судимості. Зокрема, зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також за корупційні злочини (ч. 2 ст. 91 КК України).

На додаток до наведених вище положень слід зазначити, що вчинення корупційного злочину розглядається як:

підстави до застосування спеціальної конфіскації. Так, відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація (як інший захід кримінально-правового характеру) полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей, у тому числі коштів, що перебувають на банківських рахунках чи зберіганні у банках чи інших фінансових установах, іншого майна, включаючи майно третіх осіб, у випадках, визначених цим Кодексом, за вчинення злочину, передбаченого ст.ст. 146 – 150-1, 152 – 156, 190 – 192, 198, 201, 209 – 212-1, 222, 233, 255 – 260, 301 – 320, 354, 361 – 365- 2, 368 – 369-3 цього Кодексу;

підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально- правового характеру. Зокрема, КК України (ч. 1 ст. 96-3) такими підставами вважає, по-перше, вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого зі злочинів, передбачених з-поміж іншого у ч.) і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст.ст. 369 і 369-2 цього Кодексу; по-друге, незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов'язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого зі злочинів, передбачених з-поміж іншого у ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст.ст. 369 і 369-2 цього Кодексу;

Вчинення корупційного злочину має особливі (більш тяжкі) наслідки не тільки кримінально-правового, а й загальноправового характеру. Так, особи, уповноважені на виконання функцій держави (державні службовці, військовослужбовці тощо), які звільняються з державної (військової) служби у зв'язку із засудженням за корупційні злочини (умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища), позбавляються права на одержання спеціальної пенсії. У таких випадках пенсія їм призначається на загальних підставах. Чинним законодавством також передбачено заборону для таких осіб на зайняття певних державних посад або зайняття відповідною діяльністю[1].

  • [1] Мельник M. І. Корупційні злочини / Μ. І. Мельник // Вісник Асоціації кримінального праваУкраїни. – 2015. – № 2(5). – С. 357.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >