< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Принцип відкритої архітектури

Розповсюдження персональних комп'ютерів до кінця 70-х років призвело до деякого зниженню попиту на великі ЕОМ та міні-еом. Це стало фактом серйозного занепокоєння фірми IBM (International Business Machines corporation) – провідної компанії по виробництву великих ЕОМ, та у 1979 р. фірма IBM вирішила спробувати свої сили на ринку персональних комп'ютерів. Як головний процесор комп'ютеру було обрано новітній тоді 16-розрядний мікропроцесор INTEL-8088. Його використання дозволило значно збільшити потенційні можливості комп'ютеру, бо новий мікропроцесор дозволяв працювати з 1 Мбайтом пам'яті, а всі існуючі тоді комп'ютери були обмежені 64 Кбайтами.

В комп'ютері було використано й інші комплектуючі різноманітних фірм, а його програмне забезпечення було доручено розробити невеликій фірмі Microsoft. У серпні 1981 р. новий комп'ютер під назвою IBM PC (читається – Ай-бі-ем Пі-сі) був офіційно представлений публіці й невдовзі після цього він придбав велику популярність у користувачів. На протязі одного-двух років комп'ютер IBM PC зайняв провідне місце на ринку, виштовхнувши моделі 8-бітових комп'ютерів. Фактично IBM PC став стандартом персонального комп'ютеру. Нині такі комп'ютери (сумісні з "IBM РС") складають майже біля 85% всіх персональних комп'ютерів, що виробляються в світі. У IBM PC була закладена можливість удосконалення його окремих частин і використання нових приладів. Фірма IBM зробила комп'ютер не цільним нероз'ємним приладом, а забезпечила можливість його збірки із незалежно виготовлених частин аналогічно дитячому конструкторові. Засоби взаємодії приладів з комп'ютером IBM PC не тільки не були секретом, але й були доступні всім бажаючим. Цей принцип, що називається принципом відкритої архітектури, поряд з іншими перевагами не тільки забезпечив шалений успіх комп'ютеру IBM PC, але позбавив фірму IBM можливості одноосібно користуватися наслідками цього успіху.

На головній електронній платі комп'ютеру IBM PC (системній, або материнській платі) розташовані тільки ті блоки, що здійснюють обробку інформації (обчислення). Схеми, які керують всіма іншими приладами комп'ютеру – монітором, дисками, принтером і таке інше, реалізовані на окремих платах, що вставляються в стандартні роз'єми або гнізда на системній платі – слоти. До цих електронних схем підводиться електроживлення з єдиного блоку живлення, а для вигоди та надійності все це вкладене в спільний металевий чи пластиковий корпус – системний блок (Рис. 1.5).

Напевно фірма IBM розраховувала, що відкритість архітектури IBM PC дозволить незалежним виробникам опрацьовувати різноманітні додаткові прилади, що збільшить популярність комп'ютеру. Так воно і сталося, впрожовж одного-двух років на ринку пропонувалися сотні різних приладів та комплектуючих для IBM PC. Найбільшу користь від відкритості архітектури IBM PC отримали, природньо, користувачі. Вони могли самостійно розширювати можливості своїх комп'ютерів, купуючи відповідні прилади та з'єднуючі їх у вільні роз'єми на системній платі. При цьому вони не були пов'язані з асортиментом моделей приладів, що пропонуються фірмою IBM, бо могли купувати додаткові прилади, які виробляють незалежні фірми. Користувачі могли заощадити гроші, орієнтуючись при покупці комп'ютерів на свої сьогоднішні, а не майбутні потреби – адже при необхідності комп'ютер можна модернізувати.

Внутрішні складові системного блоку персонального комп'ютера

Рис. 1.5. Внутрішні складові системного блоку персонального комп'ютера

Відкритість архітектури забезпечила комерційний успіх фірмі IBM комп'ютеру та дозволила фірмі порівняно легко випускати нові моделі, зберігаючи сумісність зі старими, щоб всі програми та й всі прилади, розроблені для старих моделей IBM PC, працювали і з новими.

Назва "IBM РС" не означає, що комп'ютер зроблений самою фірмою IBM. Зараз більшість комп'ютерів, що виробляються, типу "IBM РС", вироблюються в Південно-Східній Азіі (Тайвань, Сінгапур, Південна Корея та інші), там їх виробництво обходиться дешевше ніж в країнах Європи Але, деякі найбільш надійніші та звідси дорожчі марки персональних комп'ютерів збираються у США та Європі, хоч велика кількість комлектуючих для них все рівно завозяться з Південно-Східної Азії. Розвиток комп'ютерів типу IBM РС тепер здійснюється багатьма фірмами, що конкурують, хоч фірма IBM і залишається самим потужним виробником.

Комп'ютери на основі мікропроцесорів INTEL-803 86SX, 80486 та Pentium (I, II, III, IV, V, VI...), монітори типу SUPER-VGA 800x600 і 1024x768 були розроблені вже не IBM, а різноманітними іншими фірмами. Найбільший вплив на розвиток комп'ютерів типу IBM РС тепер проявляє не IBM, а фірма INTEL – виробник мікропроцесорів, які є "мозком" IBM РС, й фірма Microsoft – розробник операційної системи MS DOS, графічної операційної оболонки Windows та багатьох інших, що використовуються IBM РС програмами. Відсутність єдиної стратегії в розвитку комп'ютерів має й свої негативні сторони. Так, всі що випускаються відеоадаптери EGA та VGA сумісні між собою, тому що сумісні з оригінальними їх моделями, розробленими IBM. А відеоадаптери SUPER-VGA чи різноманітні види складових ПК, що розширюють їх функціональність, несумісні один з одним – бо не було єдиної авторитетної фірми, розробку якої інші прийняли би як стандарт.

(блоки) ПК.

Рис. 1.6 Частини (блоки) ПК.

Принципова схема.

Як правило, персональні комп'ютери IBM PC складаються із трьох частин (блоків), Рис. 1.6.: системного блоку; клавіатури, яка дозволяє вводити символи в комп'ютер; монітору (чи дисплея) – для відображення текстової та графічної інформації.

До системного блоку комп'ютера IBM PC можна підключати різноманітні прилади вводу-виводу інформації, розширюючи тим самим його функціональні можливості.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >