< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

Принципи-альтернативи "адаптація-дезадаптація" і "компенсація-декомпенсація" дають можливість розглядати психічні розлади у зв'язку з їх впливом на соціально-психологічні функції. Вони допомагають оцінювати міру їх впливу на порушення, що дозволяє визначати тактику психологічного втручання і вибір метод і в терапії та профілактики.

Адаптація – це процес пристосування організму або особистості до мінливих умов і вимог довкілля.

Компенсація – стан повного або часткового відновлення (заміщення) порушених у зв'язку з хворобою психічних функцій.

Два наведені параметри близькі по суті, але мають деякі відмінні риси. Так, при адаптації відбувається як би "примирення" з новим хворобливим статусом, пристосування до нього, вироблення позитивного відношення до наявних розладів, "співіснування" з психопатологічними симптомами. При компенсації відбувається заміщення втрачених психічних функцій іншими прийнятними для особистості і організму, тобто не упокорювання (як при адаптації), а активне подолання хворобливих змін.

У психіатричній практиці адаптація виглядає так: пацієнт нормально працює, проживає в сім'ї, вважається людьми, які його оточують "психічно здоровим", проте при цьому він може відчувати на собі дію галюцинаторних образів, щодо яких у нього зберігається критика, і які не позначаються на його поведінці, що часто спостерігається при синдромі вербального галюцинозу. При компенсації чоловік, наприклад, з олігофренією заміщає "розумовий дефект" тим, що працює на доступному його рівню освоєному виробничому процесі. При психопати компенсація може бути досягнута при виборі сфери діяльності, в якій базові риси характеру людини задіяні повного мірою (наприклад, робота епілептоїдного психопата бухгалтером).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >