< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Психогігієна виховання

В.М. Бехтерев (1905) відзначав, що відхилення характеру починаються ще в ранньому віці, часто через ті або інші умови виховання, які своєчасно могли б бути легко усунені. Ця точка зору отримала подальший розвиток в роботах вітчизняної психоневрології. Зокрема, В. Н. Мясищев відзначав, що щадне, невимогливе виховання і захвалювання сприяють формуванню істеричного характеру, а надмірна вимогливість сприяє становленню психастенічних особливостей особистості. Неправильне виховання часто може сприяти формуванню у дитини психопатичних рис вдачі. О. В. Кербіков і В. Я. Гиндикін (1962) на підставі своїх досліджень вказували, що гіпероиіка або занедбаність в дитинстві типові для збудливих психопатів. Виховання ж за типом "попелюшки", тобто без ласки і уваги, при постійних приниженнях, часто призводить до порушень сну, який є найважливішою умовою для відпочинку та відновлення сил, і що є однією із причин неврозів. Таким чином, дотримання психогігієнічних норм в процесі виховання є в той же час і психопрофілактикою. Психопатії і акцентуації характеру у дітей і підлітків, не будучи своєчасно скоректовані, надалі можуть істотно ускладнити їх життя, будучи фоном для глибших душевних розладів, постійних конфліктів в сім'ї і навіть злочинних дій (Лічко А. Е., 1977; Леонгард К, 1981).

Виховання є процесом, в основі якого лежить принцип безперервності. Не лише цілеспрямовані бесіди з дитиною, але і ігри, казки несуть велике виховне навантаження. Про вікові особливості дитини слід пам'ятати, вибираючи книжку для читання, кінофільм, спектакль, оскільки розвинена у дітей здатність ілюзорно замінювати об'єкти реальності змістом уяви сприяє розвитку страхів. Якщо не використовувати деякі ігри, стимулюючі уяву, збудження може перейти в агресію, яка стає характерною рисою в поведінці дитини.

На думку Ц. П. Короленка, для рівноваги в психічній діяльності людині необхідна свіжа інформація вражень та відчуттів для уяви. Особливо гостро розвинена ця потреба у підлітків. Відсутність припливу нових вражень, що спрямовують уяву, призводить інколи до злочинності неповнолітніх і пошуку "гострих" відчуттів (Короленко Ц. П., Фролова Р. Ст. 1975). В процесі формування гармонійно розвиненої особистості дуже важливим є виховання в підростаючого покоління здібності до кохання. Д.Н. Ісаєв і В.Е. Каган (1979) вважають, що психолог повинен виступати в цій справі як консультант вихователів, передавати батькам і всім фахівцям, що працюють з дітьми, науково обгрунтовані відомості про психогігієнічні і психопрофілактичні аспекти фізіології і психології статі в динаміці розвитку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >