< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Симптоматична і патогенетична психотерапія

У медицині психотерапія розглядається як загальномедична дисципліна, її методи використовуються для лікування і профілактики не лише нервово-психічних, але і багатьох соматичних захворювань.

Психотерапія (від грец. psyche – душа і therapeia – лікування) – це система методів психічного впливу з лікувальними і профілактичними цілями на психіку (особистості), а через психіку (особистості) на весь організм і поведінку хворого. У вузькомедичному сенсі поняття "психотерапія" розглядається як група специфічних методів лікування (подібно до фізіотерапії, лікувальної фізкультури), а в ширшому сенсі психотерапія тісно пов'язана з психогігієною і психопрофілактикою, оскільки включає використання психотерапевтичних методів не лише в клініці, але також в організації праці і побуту людей, профілактиці психотравмуючих чинників і т. п.

Загальноприйнятої класифікації методів психотерапії на даний час немає. Проте, як і в медицині в цілому, в психотерапії зазвичай прийнято підрозділяти методи лікування на симптоматичні і патогенетичні. Симптоматичні методи психотерапії (логічне переконання, навіювання, релаксація та інш.) орієнтовані на усунення або ослаблення окремих, хоча і ключових, симптомів хвороби, управління фізіологічними функціями організму, на оптимізацію поведінки. Патогенетична психотерапія дозволяє якнайповніше реалізувати каузальний підхід до розуміння і ліквідації причин і механізмів хвороби. Вона найбільш значима при захворюваннях, де особистісно-психологічні механізми є такими, що ведуть до виникнення і збереження хворобливих порушень, – це неврози, психосоматичні і інші розлади.

Слід зазначити, що сам термін "психотерапія" має неоднозначне тлумачення в літературі і використовується для позначення інколи дуже далеких один від одного явищ. У розвитку її теорії і практики сьогодні беруть участь не лише лікарі, але і багато інших фахівців. Змістовно методи психотерапевтичного впливу ґрунтуються не лише на даних медицини і фізіології, але і педагогіки, психології, соціології та інших наук.

Існують визначення психотерапії, які розроблені не лише на медичній моделі, а на педагогічних (методи впливу, що приводять в рух процес навчання) або соціологічних (методи маніпуляції з метою соціального контролю) і інших концепціях. Особливо яскраво міждисциплінарний характер психотерапії проявляється в сучасних формах групової психотерапії, саме її методи і конкретні технології особливо широко стали використовуватися в позалікарняному середовищі.

Всім цим обумовлюється актуальність найважливішого для теорії і практики медицини розділу клінічної психології, який може бути визначений як психологічні основи психотерапії, завданням якого є розробка психологічної теорії психотерапії (Карвасарський Б.Д., 1982).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >