< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Больовий синдром

Больовий синдром має велике значення при усіх соматичних і психічних розладах, але найбільш значущим він є у клініці хірургії, оскільки відіграє роль першого і значущого сигналу про виникнення нездоров'я в організмі. Відчуття болю пов'язане з церебральними системами стовбура мозку, кори великих півкуль головного мозку, таламуса і лімбічно-ретикулярного комплексу. На психічному рівні біль виявляється відчуттям страху і неспокою як під час нападу болю, так і в період його очікування.

У медицині прийнято поділяти біль на органічний і психогенний. Незважаючи на відмінність у формуванні больового синдрому, суб'єктивні відчуття людини залишаються сильними незалежно від їх природи. Цікаво, що органічні болі посилюються внаслідок впливу психічних подразників.

Болі, що виникають у пацієнтів в післяопераційний період, значною мірою залежать і від психогенної складової. В результаті впливів сильних афектів, таких як страх, у людини виникають значні м'язові і судинні імпульси, які вона вербалізує як відчуття болю в певному органі.

Хворі на неврози часто висловлюють скарги на значні больові відчуття, що не мають визначеної органічної структури. Застосування препаратів специфічного психотропного впливу зменшують ці відчуття і покращують загальний психічний стан пацієнта. Характерним для цього болю є його тривалість, відсутність або змінність чіткої локалізації і часте поєднання несумісних, з анатомо-фізіологічних позицій, органів та систем. Для встановлення характеру болю слід пам'ятати, що психогенний біль рідко супроводжується симптомами, притаманними органічним ураженням: лихоманкою, блюванням, жовтяницею, гематурією тощо.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >