< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Консультування як форма роботи зі студентами

Щоб правильно зорієнтуватися в широкому потоці інформації, глибоко вивчити закономірності процесу розвитку суспільства, а отримані знання перетворити у власні внутрішні переконання, необхідно вміти самостійно вчитися й мати бажання навчатися упродовж життя.

Організація самостійної роботи і її активізація - двоєдиний процес, у якому студент не тільки об'єкт, але й суб'єкт. При цьому активність студента не менш важлива, аніж активність викладача.

Активність студента - це, насамперед, пошук і відбір найбільш досконалих і прийнятних для нього прийомів і способів самостійної роботи з метою більш глибокого засвоєння матеріалу. Викладацька активність виступає в основному як ненав'язливе, чуйне й тактовне наставництво, але разом з тим і вимогливий контроль. Роль викладача полягає в тому, щоб надати основні поняття з виучуваного предмету та вказати, у якому напрямі варто вивчати його докладніше й чому важливо таке вивчення.

Склалося чимало виправданих і традиційних форм організації самостійної роботи студентів у ВНЗ, проте визначальний вплив на рівень і якість самостійної роботи, безумовно, чинить навчальна лекція. Прочитана на високому ідейно-теоретичному рівні, у тісному зв'язку з життям, профілем вищого навчального закладу, вона активізує самостійне мислення студентів.

На загальному тлі функціонування системи форм навчального процесу варто виділити особливо навчальну консультацію, проведенню якої до теперішнього часу приділялася практично пасивна роль. В умовах перебудови навчального процесу місце й роль консультації істотно змінюється, вона здобуває іншу форму. Практично проблема консультацій вимагає глибокого осмислення, оскільки в методичному плані ця форма організації самостійної роботи студентів представлена й розроблена слабко.

Консультація - слово латинського походження. У перекладі воно означає "допомогу радою" (рада фахівця з якого-небудь питання, рада знаючої особи). Поняття та зміст консультації більш ємнісне, тому що крім того, що це форма роботи зі студентами, вона, у той же час, є дієвою формою їхнього морального виховання. Консультації активно сприяють виробленню таких важливих якостей, як дисциплінованість, працьовитість, цілеспрямованість, прагнення до пошуку істини, таких необхідних для сучасного фахівця високої кваліфікації.

Важливість консультації й консультування доводиться також тим, що відповідно до нормативних документів обов'язкові консультації на денному відділенні становлять 6% від загального обсягу годин, відведених на вивчення конкретного навчального предмету, а на заочному - 12% .

При всьому своєму загальному значенні, за змістом консультації специфічні для різних форм навчання - денного й заочного. Різноманітні й методи консультування: питально-відповідальний, розгорнута бесіда, розгорнута бесіда на основі конспектів першоджерел, вирішення завдань і розбір конкретних проблемних ситуацій, просте спілкування, що дозволяє відпрацьовувати навички публічного виступу тощо. Для досягнення більшої ефективності консультацій необхідно дібрати відповідні форми їх проведення: групові, індивідуальні, із застосуванням технічних засобів та інші.

Групові консультації, як правило, проводяться як настановні перед заліками, іспитами, семінарами, при підготовці до написання курсових і контрольних робіт, при проведенні додаткових занять з іноземними студентами. У процесі групового консультування викладач має визначити проблему, яку намагаються розв'язати студенти, з'ясувати їх очікування від сумісної взаємодії, визначити розмаїття підходів до її розв'язання, надаючи тим самим можливість обирати стратегії розв'язання кожному з тих, хто прагне отримати консультацію.

Індивідуальні консультації повинні зайняти особливе місце, оскільки вирішують завдання щодо орієнтації на посилення індивідуального контролю за формуванням загальнокультурного обличчя кожного студента. При правильній організації індивідуальні консультації дозволяють забезпечувати диференційований підхід до студентів, краще допомагати відстаючим, стимулювати творчу роботу відмінно встигаючих студентів. Активна роль викладача полягає не тільки в допомозі студентам, а й у вмінні правильно співвіднести ступінь складності завдання з можливостями студента. Тільки врахування цих моментів дозволяє підвищити ефективність розумової діяльності студентів.

У сучасній зарубіжній психолого-педагогічній літературі (Дж.Ф. Бугенталь, К. Бакналл, М. Хемм і Д. Адамс) термін "консультування" співвідносять з терміном "керівництво", вони традиційно вживаються разом, в одному контексті, який трактується як "м'яке" або "легке" керівництво, що відштовхується від запитів дитини. Завдання консультанта - надати допомогу суб'єкту навчання в розв'язанні проблемної ситуації за його ініціативою [11].

Стосовно проблем педагогічного супроводу й особистісної педагогічної підтримки студентів (Л.М. Бережнова, Є.В. Бонда- ревська, О.С. Газман, С.Д. Поляков та інші) консультування розглядається як форма надання допомоги людині в ситуації виникнення утруднення задля розв'язання своїх власних проблем, труднощів і передбачає активну роботу, спрямовану на самопізнання, самоусвідомлення.

Ефективність консультацій, ступінь їхнього впливу на формування в студентів навичок самостійної роботи залежить від дотримання двох найважливіших методичних правил: по-перше, систематичність їхнього проведення протягом усього навчального року й, по-друге, активізація самостійного мислення того, хто консультується. Важливим принципом організації грамотної самостійної роботи студентів повинна бути відсутність обов'язкового, примусового підходу до консультування. Виклик на консультацію ні в якій мірі не повинен бути формою покарання за "невивчений" матеріал; прихід на консультацію повинен стати потребою в спілкуванні студента з викладачем.

Консультація має не тільки навчальне, але й велике виховне значення. Вона дозволяє прищеплювати студентам почуття постійної відповідальності за якість підготовки, активізує їхню участь у семінарських заняттях, самодисциплінує. Правильне її проведення пробуджує в студента інтерес до предмета. Однак індивідуальні консультації можуть мати негативні сторони: деякі студенти звикають працювати тільки на консультаціях, перестають готуватися до семінарів. Іноді буває, що студент намагається використати консультацію для того, щоб одержати відповідь на питання, для вивчення якого сам не приклав необхідних зусиль. Справжня допомога студентові полягає в тому, щоб повідомити деякі способи та прийоми вивчення того або іншого питання, звернути увагу на головну ідейну лінію, принципи побудови аргументів, висновків, узагальнень, систему застосовуваних доказів. Корисно, при цьому, порекомендувати навчально-методичну та довідкову літературу, роз'яснити деякі терміни, поняття.

Існує важлива вимога, що пред'являється до вдосконалення методів розкриття змісту того або іншого явища, процесу, а саме: розвиток думки студента та пізнання процесів через виявлення й усунення протиріч, недоліків, недоробок. Цей найважливіший принцип повинен стати основним на консультаціях.

Сьогодні існує чимало різновидів консультацій, які можна представити у такій класифікації [11]:

  • • Консультування за спрямованістю на суб'єкт чи суб'єкти самостійної навчальної діяльності поділяється на: індивідуальне; парне; малими групами; групове.
  • • Консультування за призначенням: організаційне; методичне; інформаційне; змістове (тематичне, за розділом, блоком (модулем), до вивченого курсу).
  • • Консультування за рівнем інтерактивної взаємодії: моно- спрямоване (консультації отримуються лише від викладача); інтерактивне (консультації надають також студенти); інтегроване (викладач обов'язково коментує консультації, надані студентами).
  • • Консультування на основі диференційованого підходу: для студентів, що займаються індивідуальною науково-дослідною роботою з дисципліни; для студентів, що впевнено оволодівають самостійно виучуваним матеріалом; для студентів, що відчувають певні утруднення під час виконання самостійних робіт; для студентів, які взагалі самостійно не справляються з виучуваним матеріалом.
  • • Консультування за часом проведення: відповідно до затвердженого графіку; несистематичні (за наявності ініціативи з боку студентів у разі виникнення потреби).

Реалізація особистісно-центрованого консультування відбувається за супроводом певного ряду умов. К. Роджерс [16, с. 24-25], зокрема, пропонує наступні.

  • 1. Максимальна повага й інтерес до проблеми, яку прагне розв'язати той, хто потребує консультації.
  • 2. "Реальність особистості педагога", який поводиться адекватно до тих почуттів і станів, що він переживає у процесі взаємодії зі студентом - ініціатором консультації.
  • 3. Абсолютне прийняття того, хто консультується, безумовне позитивне ставлення до нього у процесі консультації.
  • 4. Можливість вибору тим, хто консультується, стратегії розв'язання проблеми у процесі взаємодії, відкритість досвіду педагога досвіду студента.
  • 5. Опора на самоактуалізаційну тенденцію студента в розв'язанні проблемної ситуації під час взаємодії.

Кваліфіковане проведення консультацій вимагає, таким чином, від викладача істотної перебудови в одержанні глибоких і різнобічних знань, методичної майстерності, великого педагогічного такту, уміння вести довірливу бесіду, створювати атмосферу духовної й інтелектуальної близькості, взаєморозуміння. У ході саме таких бесід найбільш повно проявляється особистість студента, його індивідуальні якості, духовні запити, переконання й інтереси.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >