< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Профілактичні і терапевтичні заходи

Боротьба з хворобами риб ведеться двома шляхами: попередженням, або їх профілактикою і лікуванням. Профілактика і терапія взаємозв' язані, вони доповнюють один одного і складаються з комплексу заходів. Профілактику здійснюють до виникнення масового зараження і захворювання риби. Терапію проводять при виявленні захворювання. Профілактика особливо важлива в рибництві. Будь-яке захворювання легше попередити, ніж вилікувати рибу. Специфічні особливості інтенсивного рибництва - висока концентрація риби на невеликих площах, напружений гідрохімічний режим - сприяють виникненню і швидкому поширенню хвороб і значно знижують ефективність рибництва. Тому велику увагу слід приділяти профілактиці. Комплекс профілактичних заходів в рибництві має бути невід'ємною частиною технології господарювання. Вже при проектуванні і будівництві рибоводного підприємства необхідно передбачити виконання ветеринарно-санітарних профілактичних вимог.

Літування ставків і їх використання під вирощування сільськогосподарських культур дозволяють знищити яйця і цисти гельмінтів, які накопичилися на ложі ставу за ряд років.

Ветеринарно-санітарні заходи.

Комплекс цих заходів включає ветеринарний контроль за перевезеннями риби і гідробіонтів; профілактичне карантинування матеріалу, що завозиться, і накладення карантину в неблагополучних по захворюваннях господарствах; профілактичну дезинфекцію і дезінвазію споруд, інвентаря, ложа ставків, регулярне іхтіопатологічне обстеження господарства; профілактичну протипаразитарну обробку риби.

Основними джерелами заразливого початку при інвазивних і інфекційних хворобах є хворі риби, їх виділення і трупи риб, що перехворіли. Велику небезпеку представляють також і ті види риб, а також інші гідробіонти (кормові безхребетні), які самі не хворіють на ту чи іншу хворобу, але, знаходячись, наприклад, у контакті з хворими коропами в неблагополучному водоймищі, можуть стати носіями збудника. Тому важливим заходом є контроль за перевезеннями риби, аби не допустити проникнення збудників в рибоводне господарство.

Для попередження занесення в господарство збудників заразливих захворювань відповідно до Ветеринарного статуту здійснюється систематичний контроль за перевезеннями живої риби, ікри і інших гідробіонтів. За умовами ветеринарного нагляду завезення риби і кормових безхребетних здійснюється лише з господарств, благополучних по інфекційних і інвазійних хворобах. Перед вивозом риба має бути піддана протипаразитарній обробці. На кожну партію риби, що перевозиться, має бути видане ветеринарне свідоцтво, без чого вивіз не здійснюється. З господарств, неблагополучних по аеромонозу, запаленню плавального міхура, вірусному некрозу зябер, бранхіомікозу, фурункульозу, вертежу лососевих, вірусній геморагічній септицемії, дискокотильозу форелі, фібросаркоми судака, забороняється вивіз не лише риби, але і ікри, і безхребетних. При інших інвазивних захворюваннях (ботріоцефальозі, лігульозі, аргульозі і ін.) питання про перевезення вирішується відповідно до інструкцій, що діють, по боротьбі з цими хворобами. Риба, уражена ектопаразитами, може бути допущена до перевезення лише після відповідної ретельної протипаразитарної обробки.

Особливу увагу необхідно звертати на загальний стан риб, що перевозяться. До перевезення допускається лише така риба, яка на вигляд і поведінці відповідає природному стану. Вона має бути рухливою, без механічних пошкоджень, без ураження плісневими грибами, з цілим лускатим покривом.

В процесі досліджень необхідно оцінити джерело водопостачання. Якість води повинна відповідати фізіологічним потребам вирощуваної риби. З епізоотичної точки зору кращими джерелами водопостачання є джерела і артезіанські свердловини. Водопостачання всіх ставків і басейнів має бути незалежним, що попереджає поширення захворювань з одного водоймища в інше, у разі потреби дозволяє ізолювати окремі ставки і проводити оздоровчі заходи. Необхідною умовою епізоотичного благополуччя господарств є будівництво карантинних ставків, що дозволяють ізолювати підозрюваних по захворюванню риб і тим самим попереджати поширення захворювання. Поточні профілактичні заходи ділять на дві групи: меліоративні для рибоводів і ветеринарно-санітарні.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >