< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

Одним з основних завдань зимівлі цьоголіток є створення сприятливих гідрологічних та гідрохімічних умов. Вода, що надходить до зимувальних ставів, має відповідати рибоводним вимогам (табл. 3.1.2.).

Якщо в джерелі водопостачання вода підкислена, на водоподавальній системі ставів установлюють вапняні фільтри. За наявності залишків заліза проводять інтенсивну аерацію води до подавання її в зимувальні стави. Поява у воді сірководню свідчить про наближення задухи. У цьому разі слід вжити термінових заходів щодо збагачення води киснем. Підвищення показників окислюваності, вмісту у воді амонійного та нітратного азоту свідчить про накопичення органіки та її гниття, в зв'язку з цим необхідно збільшувати водообмін у ставах та аерацію води.

Таблиця 3.1.2.

Основні вимоги до води у зимувальних ставах_

Показники

Одиниці

виміру

Норматив

Допустимі межі

Вміст розчиненого у воді кисню

мг/л

5-8

Не менше 4

Діоксид вуглецю

мг/л

До 10

До 15

Водневий показник води (рН)

7-8

6-9

Перманганатна окислюваність

мгО/л

До 10

-

Азот амонійний

мгN/л

0,1 -0,5

До 1,0

Азот нітритний

мгN/л

0,002-0,01

До 0,02

Залізо загальне

мгFе/л

До 0,3

-

Залізо закисне

мгFе/л

Не більше 0,05

-

Сірководень

мг/л

Не допускається

У ставах має бути постійний водообмін для підтримання кисневого режиму, але він не має бути високим, щоб не призвести рибу до активного стану. На одну тонну зимуючої риби повинно надходити до ставів 2-2,5 л/с води. За такого водообміну у зимувальні стави можна висаджувати до 25 т риби. Рекомендований водообмін у ставах становить 20-25 діб. Водообмін у зимувальних ставах необхідно підтримувати на постійному рівні. Від форми зимувальних ставів також залежить успіх зимівлі. Оптимальне співвідношення їх сторін становить 3:1 або 4:1, в таких ставах створюється менше застійних („мертвих”) зон. Протягом періоду зимівлі у ставах має підтримуватись постійний горизонт води.

Успіх зимівлі цьоголіток безпосередньо залежить від підтримання на нормальному рівні в цих ставах гідрологічного, гідрохімічного та гідротермічного режимів. Контроль за ходом зимівлі риби здійснюється шляхом створення на них контрольних ополонок, які розташовують у різних місцях ставу і обов'язково на притоці та витоку. Біля донного водовипуску вільна від льодового покриву смуга має становити 0,5-1 м. Ополонки (1,5 м х 1,0 м) щодня необхідно очищати від льоду, їх обов'язково накривають матами, виготовленими із очерету чи комишу. На 1 га ставу влаштовують до 5 ополонок.

У зимувалах щодня контролюють температуру, вмісту воді кисню, водневий показник води (рН). Оптимальною температурою води для зимівлі цьоголіток коропа у ставах є 10С. Разом з тим, короп добре переносить довгий період температури води 0,2-0,10С, якщо зниження її йде повільно без різких перепадів. Стабільність температурного режиму в підльодовий період утримання риби та повільність його змін є однією з важливих умов, які забезпечують нормальний хід зимівлі риби. Температуру води у ставах вимірюють щодено в придонних її шарах спеціальним водним термометром.

Нормальний вміст розчиненого у воді кисню в зимувальних ставах становить 5-8 мг/л, якщо його концентрація знижується до 4 мг/л, воду необхідно аерувати. Визначення вмісту розчиненого у воді зимувальних ставів кисню проводять 1 раз на 3-5 діб, а за його зниження - щоденно. Проби води на вміст кисню відбирають на витоку у придонних шарах та на притоку води із водоподаючої системи, різниця в показниках між цими двома точками не повинна перевищувати 20 %. Якщо ця різниця виявлена, встановлюють причину підвищених витрат у ставу кисню і вживають термінові заходи щодо стабілізації газового режиму в зимувалах.

Повний хімічний аналіз води та іхтіопатологічний контроль за нормального ходу зимівлі проводять раз на 2 тижні. Щоденно проводиться також контроль за водообміном, станом гідроспоруд та джерела водопостачання.

У процесі зимівлі регулярно контролюють фізіологічний стан риби. Якщо в ополонках спостерігається поява риби та її посилений рух, це свідчить про незадовільні умови гідрологічного режиму, температури, або стану здоров'я риби. Спершу риба підіймається до поверхні водонапуску, а далі рухається центральною частиною ставу до водовипуску. Ослаблені риби тримаються біля поверхні води, підходять до берегової частини ставу.

Причиною руху риби може бути також різка зміна гідрохімічного режиму, температури води, сильне виснаження риби та захворювання. Таку рибу відловлюють, проводять іхтіопатологічне обстеження, визначають коефіцієнт вгодованості, показники якого наведені у таблиці 3.1.3.

Таблиця 3.1.3. Зміни коефіцієнта вгодованості цьоголіток коропа підчас зимівлі

Зона

Вид риби

Маса риби, г

Місяці

Х-ХІІ 1 І 1 II 1 III 1 IV

Коефіцієнт вгодованості

Полісся

Коропово-

сазановий

гібрид

20

2,7

2,6

2,5

2,4

2,3

10-19

2,8

2,7

2,6

2,5

2,4

Короп

20

2,8

2,7

2,7

2,6

2,5

10-19

3,0

2,9

2,9

2,8

2,7

Лісостеп

Короп

30

2,9

2,8

2,8

2,7

2,6

20-29

3,0

2,9

2,9

2,8

2,7

10-19

3,1

3,0

3,0

2,9

2,8

Степ

Короп

30

2,6

2,8

2,5

2,4

2,3

20-29

2,7

2,6

2,6

2,5

2,4

10-19

2,9

2,8

2,8

2,7

2,6

Якщо вгодованість відповідає нормі, причиною руху та загибелі риби можуть бути несприятливі умови середовища або ж її захворювання. Загибель цьоголіток може бути при зниженні коефіцієнта вгодованості до 2 і менше, вмісту жиру - до 0,5 %, білка - до 7 % і менше.

Розвантаження зимувалів.

Розвантаження зимувалів та пересадження однорічок у нагульні стави необхідно проводити у стислі строки (1,5-2 тижні) за низької температури води (4-60С), враховуючи погодні умови та застосування необхідних заходів, які б гарантували рибу від переохолодження в період заморозків та холодного вітру.

Затримка цьоголіток риби у зимувалах навесні за поступового підвищення температури води з 6 до 100С та вище призводить до різкого їх схуднення. За місяць весняного голодування за таких умов однорічки витрачають майже стільки ж поживних речовин тіла, скільки за 6 місяців зимового голодування. Чим нижча маса однорічок, тим вища їх загибель.

Вилов риби із ставів, підрахунок, визначення маси, сортування та пересадження їх до нагульних ставів проводиться з дотриманням тих же умов та санітарно-профілактичних заходів, що і при пересадженні риби на зимівлю. При облові ставів однорічок виловлюють спочатку по приспущеній воді, далі - у рибо-збірній ямі або рибовловлювачі. Виловлену рибу обліковують (зазвичай об'ємно-масовим методом), визначають середню масу однорічок, їх виживання, обстежують стан здоров'я, проводять профілактичне оброблення, транспортують до нагульних ставів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >