Висновки і перспективи. Способи буття і філософування Заходу і Сходу
1. Під Заходом можна розуміти спосіб буття у світі, що основується на з'єднанні античної і християнської культур. У широкому смислі Захід – це та частина планети, для якої цінності античної і християнської культур є основоположними. У строгому смислі, Захід – це Західна Європа.
Основними цінностями західного способу буття у світі є особистість, практика технічного перетворення природи, історія.
2. Схід – це шлях людського буття, який грунтується на діалозі буддійського світоставлення з індуїзмом, а також даосизмом і конфуціанством. Це – визначення Сходу в строгому смислі – як способу буття, протилежного Заходу. Його основними началами виступають природність, фаталізм і невідворотна віддяка (карма).
Схід у широкому смислі тотожний Азії, тому містить у собі також і мусульманську культуру, яка є одним із варіантів зустрічі Заходу і Сходу.
- 3. Слов'янська культура також розташована між Заходом і Сходом. Проте оскільки вона має переважно християнський характер, вона ближча до Заходу.
- 4. Розглядаючи в наступних лекціях філософські вчення Сходу і Заходу, ми будемо осягати їх як вираження східного і західного способів буття й одночасно як творення цих способів буття. Ми почнемо наш розгляд зі Сходу в строгому смислі – з огляду на те, що саме в цьому регіоні зароджується філософія на нашій планеті. Далі ми перейдемо до західної культури в строгому смислі – європейської культури. Ми розглянемо античну культуру і її філософію, які є продовженням і запереченням східної філософії і культури, а потім будемо досліджувати розвиток людини у наступній власне західній культурі та її філософії.
Ми також звернемося до тих філософських вчень, де відносно недавно і знову плідно зустрілися Захід і Схід, зокрема, до вчень українських і російських філософів. З усього слов'янського регіону саме українська і російська культури стали з'єднанням східного і західного способів буття.
І на завершення ми розглянемо вчення філософської антропології, екзистенціалізму й персоналізму, які досліджують людину за межами і західного, і східного начал, а тому є найбільш відкритими для сучасного і майбутнього діалогу Заходу зі Сходом.
