< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розуміння людини та її меж у філософії Середньовіччя

  • 1. Феномен середньовічної філософії.
  • 2. Біля джерел філософії Середньовіччя.
  • 3. Початок середньовічної філософії: патристика.
  • 4. Завершення середньовічної філософії: схоластика.

Попереднє зауваження

Епоха еллінізму і її філософія відобразили глибинну втому античної культури. Грецьке творче начало поширилося на Близький схід і Єгипет і, нарешті, завмерло в римській цивілізації. Античність прожила свій час. Виникла необхідність появи принципово нової світоглядної течії, що могла б дати людині розуміння нового світу і відкрити для неї нову еру. Такою течією стало християнство.

Феномен середньовічної філософії

Християнство як світоглядне підгрунтя філософії Середньовіччя

[1]

Спробуємо виділити принципові ідеї християнського світогляду, загальні для всіх його епох і напрямів. Ці ідеї лягли в основу середньовічної філософії. Тільки осягнувши їх, можна зрозуміти суть концепцій людини, світу і Бога у середньовічних мислителів.[2]

1. Ідея триєдності Бога як Творця, Спасителя і Святого Духа.

Бог у християнстві є творцем усього існуючого, його "небесним Отцем". Бог-Отець послідовно створив неживий і живий світи і завершив своє творіння людиною. Людина, створена за образом і подобою Божества, відпадає від Бога із-за первородного гріха. Бог є Спаситель-Христос, який знімає з людства тягар первородного гріха. Христос виступає Сином Божим і водночас "Сином Людським", поєднуючи в собі божественну і людську природу. Зв'язок між Богом-Отцем і Богом-Сином, а також між ними і людством – це Святий Дух.

2. Ідея свободи вибору Добра або зла.

Людина в християнстві має свободу вибору між Добром і злом, Божественним і диявольським. Світ, згідно з християнством, розділений на три царства: Божественне (рай), земне і диявольське (пекло). Вільний вибір людини, який вона робить у земному царстві, приводить її, зрештою, або до Бога, або до диявола. Проте, на відміну від такого вчення, як маніхейство, що говорить про рівнозначність Добра і зла і їхньої вічної боротьби, у християнстві домінує думка про абсолютність Добра і відносність зла.

3. Ідея посмертної віддяки і божественного милосердя.

Християнство походить з ідеї особистісного безсмертя людини: після смерті тіла людина одержує віддяку за доброчесність і гріхи й потрапляє або в рай, або в пекло. Але тут ідея віддяки доповнюється ідеєю божественного милосердя і прощення.

Найяскравіше вираження ідея божественного прощення знайшла в акті розп'яття і воскресіння Христа, який звільнив людство від первородного гріха.

У християнстві істотну роль відіграють ідея і практика покаяння – таке надскладне перетворення почуттів, у результаті якого людина, її свідомість відкриваються Божеству, відчуваючи очищення (катарсис).

Ідея прощення гріха в людини, яка покаялася, – істотна риса християнства. Прощення є містком, що з'єднує Бога і людину. Людина милосердна, тобто та, яка прощає ближнього, наближається до Христа. З цим пов'язаний глибинний принцип християнства – непротивлення злу насильством.

4. Ідея апокаліптичного завершення людської історії.

Слово "апокаліпсис" – грецького походження і означає "одкровення". Воно увійшло в християнську культуру завдяки включенню до Біблії "Одкровення Іоанна Богослова", в якому Іоанн описує видіння або картини кінця історії і початку нової епохи. Тому "апокаліпсис" у християнстві означає не просто одкровення, а одкровення про завершення історії.

Образом історії людини і людства для християнства є не коло, коловорот, а лінія, лінійний потік, що має свій початок і кінець, який є новим початком – переходом історії у метаісторичне буття.

  • [1] Поняття "Середньовіччя" можна трактувати в широкому і вузькому аспектах. У широкому аспекті — це культура християнських країн і взаємодіючі з нею інші культури перших сторіч нашої ери, аж до епохи Відродження. У вузькому аспекті під Середньовіччям варто розуміти католицьке Середньовіччя, тому що саме в католицькій культурі визрів специфічний феномен Середніх Віків, тобто віків між Античністю і Відродженням. Ми вживатимемо поняття Середньовіччя у вузькому аспекті.
  • [2] Поняття "Середньовіччя" можна трактувати в широкому і вузькому аспектах. У широкому аспекті – де культура християнських країн і взаємодіючі з нею інші культури перших сторіч нашої ери, аж до епохи Відродження. У вузькому аспекті під Середньовіччям варто розуміти католицьке Середньовіччя, тому що саме в католицькій культурі визрів специфічний феномен Середніх Віків, тобто віків між Античністю і Відродженням. Ми вживатимемо поняття Середньовіччя у вузькому аспекті.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >