< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Даосизм

"Той, хто знає людей – розумний,

хто пізнає себе – освічений".

Лао-цзи

Даосизм виник в Китаї одночасно з ученням Конфуція, як самостійна філософська доктрина. Творцем її вважається давньокитайський філософ Лао- Цзи (VII – VI ст. до н.е.), який залишив по собі єдиний трактат "Дао де цзин", де викладено основи даосизму. В центрі доктрини – вчення про велике Дао, що перекладається як Загальний Закон, Вища Істина, Справедливість. Дао – джерело буття. Це духовне начало, воно нематеріальне. Дао пронизує усю світобудову. Воно регулює споконвічну взаємодію двох космічних протилежностей: ян та інь. "Всі істоти носять в собі ян та інь, наповнені ци та утворюють гармонію". Ян та інь – чоловіче та жіноче начала. Ци – це щось на зразок життєвої сили, первісної субстанції, яка оживляє усе суще. Рівномірне та гармонійне поєднання ян та інь зумовлено законом Дао. Воно управляє всіма істотами та "веде їх до досконалості". Досконалість полягає в досягненні кінцевої мети – Спокою. "Повернення речей до свого початку і є Спокій".

Пізнати Даоу цьому сенс, мета життя. Осягнути його може лише той, хто позбувся життєвих пристрастей, чому має передувати духовне очищення та самозаглиблення. Уся природа прагне до Спокою та Гармонії, оскільки світ є видимим виявом сокровенного духовного витоку. Людина має жити за законом Дао. Людство відпало від Істини, відійшло від природного закону, замінивши його своїми вимислами. Лао Цзи заперечував позитивну роль знань, науки, освіти, звичаїв та соціальних норму житті суспільства. Вважав, що жити потрібно, не втручаючись у природний перебіг подій, а мудрості шукати у самого Дао.

Ці погляди згодом лягли в основу релігії даосизму, засновником якої був Чжан Дао-ліи (II ст.). Релігія даосів складна та багатогранна. Центральною її доктриною було учення про безсмертя. Стверджувалось, що фізичне безсмертя не є чимось особливим. Воно є природним процесом, законом природи, а порушення його призводить до смерті. Людина, яка прагне безсмертя, має створити для усіх духів свого тіла (їх 36 тис.) такі умови, щоб вони не захотіли його покинути. Для цього потрібно спеціальними засобами посилити їх позиції, щоб вони набули перевагу в тілі. Внаслідок цього тіло дематеріалізується і людина стає безсмертною. Це досягається шляхом поступової відмови від їжі (спочатку тваринного, згодом – і рослинного походження). Далі необхідно перейти до фізичних та дихальних вправ, удосконалювати свій моральний стан через благодіяння. Щоб стати безсмертною, людина має здійснити 1200 благодійних вчинків, при цьому навіть один аморальний вчинок зводив усе нанівець. На заключному етапі відбувається злиття дематеріалізованого організму з великим Дао.

Найважливіший обряд даосів полягає в очищенні землі та вигнанні злих духів. Даоси прагнуть набути в цьому обряді єднання з Дао, щоб досягти безсмертя. Великим релігійним святом є Цон-Жі-уан. Вважається, що цього дня потрібно нагодувати зголоднілі душі мертвих, тим самим звільнивши їх від страждань. Також потрібно відвідувати святі місця – гори, на яких споруджено храми. За переказами, там живуть Безсмертні, що покинули мирську суєту, і кожен віруючий прагне з ними зустрітись.

На основі конфуціанства, даосизму та буддизму у подальшому формується китайська народна релігія. Утворився пантеон, до якого входять тисячі безсмертних духів, імена героїв місцевих культів, а також імена Лао-Цзи, Конфуція, Будди (творців релігійних доктрин).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >