< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Іудейські свята

Єврейський календар веде літочислення від створення світу за Біблією (2016 р. відповідає 5776 р.) Євреї користуються місячно-сонячним календарем, який має 354 дні. На відміну від календарного року, літургійний рік розпочинається навесні, в місяць нісан. Оскільки місяць з'являється в присмерки, день відраховується від одного заходу сонця до наступного.

Шаббат – субота (спокій). Це свято має мотивацію в Біблії (4-а заповідь Декалогу ). Цей день присвячується Богові з забороною будь-якої праці. Шаббат із вечора п'ятниці до півночі суботи нагадує, що Бог відпочивав на сьомий день після створення світу і що людина має чинити так само. Євреї утримуються від роботи цього дня, не запалюють світла, не розпалюють вогнищ, не готують їжі, не користуються транспортом.

Песах (Пасха) – найзначніше свято. Воно символізує звільнення від єгипетського рабства, відродження природи і відродження єврейської нації; припадає на березень – квітень і триває 7 днів. Під час свята вживають священні коржики – мацу, а також страви з смаженого м'яса, риби, яєць, овочів.

Шебоут (Седмиця), святкується на 50-ий день після 2-го дня Песаха; того дня, за легендою, Мойсееві було надано Тору.

Рош-Ашана (Новий Рік) – відзначається у вересні – жовтні, відкриваючи річний цикл єврейських свят. Це свято відзначають за 9 днів до дня Спокути (Судного дня).

Йом-Кіпур – свято Судного дня відзначається через 10 діб після початку єврейського нового року; воно символізує очищення від гріхів, скоєних упродовж року. У цей день належить просити вибачення та вибачати образи. Віруючі мають бути особливо покірними та смиренними, адже цього дня Бог визначає долю кожної людини на наступний рік.

Суккот (кущі) святкувалося восени, упродовж 15 днів, як подяка Богу за зібраний урожай. Сучасний іудаїзм пов'язує це свято зі спогадами про вихід євреїв з Єгипту, коли Бог, вивівши їх з пустелі, поселив у кущах. Свято триває 8 днів. Рабини у ці дні закликають євреїв повернутися на землю прабатьків, до Ізраїлю – духовного центру іудаїзму.

Ханукка – (Оновлення) святкується в листопаді – грудні і триває 8 днів. Пов'язане з перемогою Маккавеїв та відродженням служби в Єрусалимському Храмі. Запалюють у певному порядку свічки, які горять 9 днів.

Традиція стверджує, що, коли борці за незалежність Іудеї (164 р. до н.е.), звільнили Єрусалимський Храм, знадобилось запалити менаду (се- мисвічник), для якого в чудесний спосіб знайшлася олія. В цей день потрібно вживати переважно страви, що готуються на олії. Ханукка – це веселе свято.

Пурим – (від слова пур – жереб) відзначається в лютому – березні. Історія викладена в Мегіллат Естер (Книга Есфір). Це свято відзначається як згадка по визволення євреїв від персів, які загрожували знищити народ. В цей час належить читати Мегіллат Естер увечері та вдень. Це свято радості та милосердя: традиційно друзям посилають солодощі, фрукти та вино, на вулицях міст вирують веселі карнавали, розігрують в особах історію Пуриму.

Для іудеїв існує велика кількість побутових заборон та настанов. Так, їжа має бути кошерною, тобто відповідати приписам Тори. Зокрема заборонено вживати рибу без луски і плавців, не можна змішувати м'ясо і молочні продукти, і навіть готувати в одній посудині, дозволяється лише м'ясо тварин з роздвоєними копитами, крім свиней і коней.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >