< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організаційна структура католицизму. Ватикан

Католицька церква має централізовану організацію. Главою її є Папа Римський. Він вважається намісником І.Христа на землі. Словом "папа" (грец. papas – батько) з III ст. називали усіх єпископів. З VI ст. ця назва закріпилася за єпископами Риму. У XII ст. з'являється латинське слово papatus (папство). Офіційний титул – Pontifex maximus, тобто Верховний жрець. За євангельським свідченням першим з них був святий Петро, якого і визначив І. Христос: "І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, – і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі." (Мв. 16, 18 – 19).

З моменту свого виникнення (IV ст.) папство відігравало істотну політичну роль в Західній Європі. Політичний вплив пап значно посилився з утворенням в 754 р. Папської держави, в якій вони володіли абсолютною духовною та світською владою. За католицьким ученням папа має всю повноту церковної влади. Своїми декретами та буллами він може не лише визначати все життя церкви, але й установлювати чи змінювати церковні обряди та канони (правила церковної організації, віровчення, культу).

Перших єпископів Риму обирали народ та духовенство. З XI ст. обрання здійснюється кардинальською колегією. Процедура відбувається на конклаві (лат. під ключем) – закритих зборах двома третинами голосів вищих духовних осіб католицької церкви – кардиналів (лат. cardinalis – головний). 120 кардиналів з понад як 50 країн світу мають право голосу при обранні папи. В офіційному списку римських пап, що видається Ватиканом, усього налічується 263 папи. З них було 6 сирійців, 10 греків, 14 французів, а, починаючи з 1525 р„ папами були італійці. У 1978 р. папою було обрано поляка за походженням, кардинала Кароля Войтила, який прийняв церковне ім'я Іоан Павло II. Після його смерті у 2005 р. главою католицької церкви став Йозеф Ратцінгер (за національністю – німець). Його церковне ім'я – Венедикт XVI. У березні 2013 року новим папою було обрано архієпископа Буенос-Айреса (Аргентина) Хорхе Маріо Бергольйо, який прийняв ім'я Франциск. Папська резиденція знаходиться в Ватикані.

З моменту свого виникнення (IV ст.) папство відігравало істотну політичну роль в Західній Європі. Політичний вплив пап значно посилився з утворенням в 754 р. Папської держави, в якій вони володіли абсолютною духовною та світською владою. За католицьким ученням папа має всю повноту церковної влади. Своїми декретами та буллами він може не лише визначати все життя церкви, але й установлювати чи змінювати церковні обряди та канони (правила церковної організації, віровчення, культу).

Ватикан – це місто-держава площею 44 га. Воно постало внаслідок Латеранських домовленостей між католицькою церквою та італійською державою, коли у 1929 р. Папа Пій XI уклав угоду з урядом Мусоліні. За переданням, апостола Петра після смерті було похоронено на схилах Ватиканського пагорба; в IV ст. імператор Константин побудував тут базиліку. В XVI ст. Папа Юлій II розпочав будівництво нового храму – собору святого Петра. Поряд було споруджено Ватиканський палац – резиденцію Папи.

Адміністративними справами керує кардинальська комісія, яку призначає Папа, церковними й політичними – Римська курія (уряд), створена ще в 1588 році Папою Сикстом V. Тепер Курія – це Державний Секретаріат (центральний орган), 9 Конгрегацій, 12 папських рад, З трибунали та 3 відділи. Є прем'єр-міністр, міністр закордонних справ.

Нині на території Ватикану проживає понад 1000 осіб, 95% з них – чоловіки. Ватикан має власну банківську систему. Тут діє банк Святого Духу, що має свої філії у багатьох країнах та інвестує підприємства різних країн. Лише прибутки банку від капіталів, вкладених у підприємства США, становлять 1 млрд. доларів щорічно. Національні церкви здійснюють фінансові відрахування в бюджет Ватикану. Це велика фінансова держава, річний бюджет якої становить кілька мільярдів доларів.

Існує потужна мережа міжнародної комунікації. Діє радіостанція та ведуться телевізійні передачі. Офіційна газета – "Оссерваторе Романо".

Громадяни Ватикану не підлягають італійському оподаткуванню, навіть коли проживають на території Італії. Ніхто не народжується тут як громадянин Ватикану. Офіційна мова – латина. Існує "папське військо" – швейцарська гвардія. Однак це не армія. Ватикан є нейтральною територією.

Ватикан – це справжня скарбниця високого мистецтва: архітектури, живопису та скульптури. За Сикста IV (1471 р.) була побудована знаменита Сикстинська капелла. За Інокентія VIII (1490 р.) – Бельведерський палац. Загалом це група палаців, галерей, капелл, які побудовані в різні епохи. Щороку тут буває понад 1 млн. туристів.

Дипломатичні стосунки з іншими державами Ватикан підтримує через своїх представників – Апостольських нунціїв (послів). Апостольський нунцій – це постійний представник Папи, наділений політичними та церковними повноваженнями, який представляє святійший Престол у державі, куди він направлений, та захищає там його інтереси. Посада нунція виникла у XVI ст. Нині 173 держави мають дипломатичні стосунки з Ватиканом. В дипломатичному корпусі акредитовано 14 жінок-послів, які представляють зокрема такі країни як Боснію і Герцеговину, Грузію, Єгипет, Канаду, Нідерланди, Польщу та ін.

Дипломатичні стосунки між Україною та Ватиканом були встановлені в 1992 році. Нинішній Апостольський нунцій в Києві – архієпископ Іван Юркович. З травня 1999 року Україна має власного посла у Ватикані. Ним стала Надзвичайний і Повноважний посол України в Швейцарській Конфедерації Ніна Ковальська. Нині інтереси України представляє Тетяна Іжевська.

Католицькі церковні парафії територіально об'єднані в дієцезії (тотожна православній єпархії), архідієцезії, митрополії на чолі з єпископами. Сукупність дієцезій у межах однієї держави формує національну церкву, яку очолює кардинал. Національні церкви – складові єдиної Католицької Церкви.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >