< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Судово-медична експертиза масових поховань

Судово-медична експертиза масових поховань фактично є поєднанням експертизи ексгумованих трупів та експертизи скелетованих трупів, принципи виконання яких наведені вище. Технологія виконання експертизи остеологічного матеріалу масового поховання вимагає (за О.В. Філіпчуком) сортування матеріалу зі створенням банку даних про антропометричні дані кісток, а на наступному етапі виконується відповідне поєднання їх, що дозволяє за спеціальною комп'ютерною програмою визначити кількість похованих, їх стать, вік та зріст.

Судово-медична експертиза у випадку масової загибелі людей

Окрім типових завдання, що стоять перед експертом під час експертизи трупа, важливими є питання ідентифікації загиблих, а в разі розчленування трупів – ідентифікація частин тіла та кожного трупа в цілому.

Судово-медична експертиза спаленого трупа

Спалення трупа – практикується для приховування злочину, відбувається, якщо труп перебував у зоні пожежі та може бути одним із видів поховання (кремація), у т.ч. померлих внаслідок карантинних інфекцій. Спалення трупа може бути частковим або повним.

Під час експертизи обгорілих (обвуглених) трупів можуть бути виявлені посмертні епідуральні гематоми, що мають серпоподібну форму, а зажиттєві – веретеноподібну; у випадку посмертних гематом між згустками крові та твердою мозковою оболонкою є простір, заповнений рідкою кров'ю, а в разі зажиттєвих – тверда мозкова оболонка щільно лежить на згустках. Обвуглення призводить до зменшення об'єму внутрішніх органів та всього трупа, на шкірі утворюються тріщини, що нагадують різані рани (мал. 123), але вони поверхневі, без ушкодження підшкірної клітковини. Під дією високої температури труп набуває своєрідної пози – "пози боксера"; це феномен посмертного пошкодження, що пов'язаний із т.зв. тепловим задубінням – зсіданням білків м'язів.

Можливе відокремлення кінцівок під час спалення трупа внаслідок обвуглювання в місцях, де кістки покриті порівняно тонким шаром м'яких тканин (колінні, променезап'ясткові та гомілковостопні суглоби) – т.зв. "посмертна ампутація", поверхня відокремлення рівна, без ушкоджень. Таку ампутацію слід диференціювати з розчленуванням трупа.

Прогорання передньої черевної стінки призводить до евентерації (мал. 187).

Можлива наявність ознак зажиттєвої та посмертної дії полум'я, тому слід дослідити різні зони шкіри. У разі значного обгорання впізнати труп буває неможливо. За залишками кісток голови (зуби, зубні протези тощо) виконують ідентифікацію; за кістками, зокрема тазу, вирішують питання про стать, вік тощо, ретельно досліджують залишки з метою визначення причини смерті.

Евентерація (випадання органів черевної порожнини через дефект її стінки) внаслідок прогорання стінки черевної порожнини.

Мал. 187. Евентерація (випадання органів черевної порожнини через дефект її стінки) внаслідок прогорання стінки черевної порожнини.

За фрагментами кісток, що збереглися після спалення трупа, можна за спеціальними антропометричними методиками з використанням комп'ютерних програм визначити расу, стать, вік, зріст особи. Опрацьовані методи, що дозволяють визначити необхідний час для спалення трупа для якій завгодно суміші палива.

Якщо внаслідок спалення залишився лише попіл та часточки кісток, необхідно виконати порівняльно-анатомічне рентгенологічне дослідження та мікроскопічне дослідження, а також дослідження з використанням емісійного спектрального аналізу, для встановлення факту спалення трупа.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >