< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Судово-медична експертиза речових доказів

Загальні поняття про речові докази

Судово-медичний експерт загальної практики повинен добре орієнтуватися в питаннях знання механізму утворення слідів, зокрема, біологічного походження з урахуванням обставин події, виявлення та вилучення їх. Направлення на експертизу речових доказів, що містять сліди біологічного походження, що вилучені на місці пригоді здійснюють судово- слідчі органи.

Речовий доказ – предмет, що став знаряддям злочину або зберіг на собі сліди злочину чи був об'єктом злочинних дій обвинуваченого, а також предмети, які можуть бути засобом для виявлення злочину, встановлення фактичних обставин події, виявлення винних, для спростування обвинувачення або для пом'якшення вини обвинувачуваного.

Судово-медичній експертизі підлягають речові докази, що мають біологічне походження: кров та її сліди, сліди сперми, волосся, часточки тканин та органів, сліди слини, сечі та інші виділення організму. Судово- медична експертиза речових доказів виконується в судово-медичній лабораторії за постановою особи, що веде дізнання (слідчого, прокурора), а також за ухвалою суду. Застосовують методи, які дозволяють визначити природу та видову належність, групову диференціацію за сироватковими системами, ізоферменту диференціацію, статеву належність клітин та тканин об'єктів біологічного походження, а також інші дослідження крові, волосся тощо.

Результати судово-медичної експертизи речових доказів оформляються документом (висновком експерта, актом) відповідно до КПК та ЦПК, у якому є вступна частина, що містить обставини справи, дослідницька частина та висновки.

Похідні речові докази – прийнята назва похідних носіїв інформації: копії речових доказів та слідів, відбитки, зліпки, фотографії тощо. Наприклад, відбитки зубів, що використовуються для ідентифікації.

Предмет-носій – об'єкт (знаряддя злочину, частини одягу, взуття тощо), на якому є сліди виділень організму людини (кров, сперма, слина тощо) та який є речовим доказом.

Предмети, на яких знайдені сліди, вилучаються слідчим чи за рішенням суду. Якщо цілим предмет неможливо вилучити, то вилучають частину предмета, або субстратний слід його шляхом зскрібання, змивання фізіологічним розчином чи дистильованою водою тощо. У протоколі огляду місця пригоди чітко зазначається локалізація вилученого предмета та вказується місце знаходження на ньому слідів біологічного походження, а також мотивується мета вилучення. Вилучені предмети пакують за спеціальними правилами для направлення на експертизу. Пакування повинне забезпечити збереження слідів та речових доказів. Слід мати на увазі, що мокрі речі зі слідами біологічного походження необхідно ретельно висушити перед пакуванням та направленням на експертизу, бо в мокрому вигляді вони швидко гниють, що унеможливлює дослідження. А у випадку, коли сліди забирають на марлю (кров, слина, сеча тощо), необхідно надсилати окремо запакований клапоть цієї марлі для контролю.

Із предметами, що надсилають для експертизи, передаються також такі документ:

  • • супровідний лист, де зазначається, кому, з якою метою та що направляється;
  • • постанова про призначення експертизи із зазначенням обставин справи, переліком питань експертові, зазначенням усіх речових доказів та зразків тощо;
  • • протокол огляду місця події;
  • • акт судово-медичної експертизи труба чи опосвідчення;
  • • протокол вилучення зразків.

Опис речового доказу, хід дослідження та його результати фіксуються у відповідному журналі. Після виконання дослідження експерт складає висновки, у яких наводить результати дослідження та відповідає на питання, що поставлені експертові слідчим чи судом.

Речові докази після дослідження експертом та формулювання висновків відповідним чином пакуються та разом із висновками передаються до органів, що призначили експертизу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >