< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Загальна характеристика слідів крові

Важливе значення для слідчої практики має встановлення обставин події з урахуванням слідів крові. Воно базується на визначенні й аналізі механізму виникнення сліду. Досліджують та оцінюють спочатку окремі елементи сліду, а потім їх комбінація. Сліди крові досить різноманітні, у зв'язку із чим, описуючи їх, слід уникати неточностей у визначенні. Характер слідів крові залежить від багатьох чинників, зокрема: типу ушкодженої судини, локалізації ушкодження й характеру травми, наявності додаткового прискорення краплинам крові тощо.

Прижиттєво травмовані крупні й середні артерії, пульсуючи, викидають кров струменем, утворюючи бризи, що іноді переходять у патьоки. Фонтанування відбувається за рахунок скорочення серця й припиняється або зменшується в момент його зупинки або спазму судини чи внаслідок тромбоутворення. Артерії малого калібру фонтанують тільки в момент поранення, а потім фонтанування зміняється витіканням крові. При пораненні вен кров виливає безперервним струменем, утворюючи просочування на одязі, патьоки на ній і тілі, іноді з утворенням калюжі. Падіння струменя з малої висоти призводить до утворення крапель, а з великої – капель із вторинним розбризкуванням. Сліди крові набувають певної форми й своєрідного групування залежно від висоти джерела кровотечі та положення поверхні, на яку падає кров – вертикальне, пологе чи горизонтальне. Встановлення обставин події за слідами крові зводиться до визначення фізіологічних процесів, що утворювали слід.

Свіжа кров являє собою вільно текучу рідину, Через 2-3 хвилини вона починає згортатися, стає желеподібною, втрачає здатність змінювати раніше прийняту форму, але зберігає пластичність. Згорток крові має блискучу, щільну на дотик поверхню. Такі властивості він зберігає тільки до механічного впливу, який викликає виразне віддзеркалення предмета, що дозволяє судити про його індивідуальні особливості. Далі відбувається висихання крові, що фіксує форму слідів, що утворювалися.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >