< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Істеричний синдром

Істеричний напад супроводжується руховими розладами без судомного компоненту. Виникає після хвилювань чи інших психогенних моментів. Падіння відбувається поступово, обачно, часто хворі просто присідають (що суттєво відрізняє істеричний напад від генералізованого епілептичного). Рухові розлади проявляються в ритмічних розмахуваннях руками й ногами пі час піднімання над підлогою. Часто хворі вигинаються, опираючись тільки на голову й п'яти (істерична дуга), кусають себе, розривають одяг, виривають волосся. Напад може супроводжуватися криками, скреготанням зубів, сваркою; очні яблука часто закочуються, що нерідко утрудняє перевірку реакції зіниць на світло (щоб, наприклад, віддиференціювати від клініки істинного епінападу або коли цій реакції немає у разі симуляції). Присутність сторонніх осіб завжди підсилює прояв істеричного нападу (жести можуть ставати більш театральними, "працюють на публіку”), робить їх більш тривалими – до годин і більше. Різні різкі зовнішні впливи (біль, обливання холодною водою тощо) можуть переривати напад. Спогади про те, що відбулося під час нападу, у хворих фрагментарні, після нападу вони відчувають утому, "розбитість”.

Амнестичний синдром

Амнестичний Корсаковський синдром визначається тріадою психічних порушень: амнезією, дезорієнтованістю й такими розладами пам'яті, як конфабуляції, навіть із конфабуляторною сплутаністю.

Амнестичні розлади, які є провідними в цьому синдромі, проявляються в повному або частковому порушенні пам'яті на поточні події (фіксаційна амнезія). Пам'ять про минулі події може залишатися збереженою, однак частіше спостерігаються ті або інші ступені її порушення (ретроградна амнезія), що охоплюють події тривалістю від тижня до декількох років.

Хворі не в змозі запам'ятати поточні події, не можуть визначити час, відповісти, де перебувають, хто їх оточує, з ким тільки що мали бесіду, що їли або робили. У них збуджується просторове орієнтування – не знаходять свою постіль, не можуть запам'ятати розташування приміщень.

Конфабуляції виникають не спонтанно, а внаслідок розпитування, їхній зміст стосується здебільшого фактів повсякденного життя або ситуацій, пов'язаних із професійною діяльністю. Іноді зустрічаються конфабулящї фантастичного типу. Відповідним чином заданими питаннями можна направити конфабуляторні висловлювання в певному руслі, яке свідчить про підвищену навіюваність хворих. Множинні конфабуляції зустрічаються у разі порівняно неглибоких розладів пам'яті, у той час як значні порушення пам'яті супроводжуються збідненими конфабуляціями, що свідчить про відсутність паралелізму між ступенем мнестичних порушень та інтенсивністю конфабуляцій.

У хворих спостерігається млявість, пасивність, зниження потягів, втомлюваність. Певне усвідомлення своєї хвороби, зокрема, щодо пам'яті, спостерігається практично завжди. Зазвичай, хворі намагаються примітивними способами приховати свій амнестичний дефект.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >