< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розвиток мовленнєвого слуху

Необхідною умовою оволодіння технікою мовлення є наявність розвиненого мовленнєвого слуху. Для вчителя-логопеда вкрай важливим є вміння оцінювати усне і писемне мовлення, своє та чуже, з точки зору правильності, доцільності, підмічати усі недоліки та замислюватися над їхніми причинами. Тільки добре розвинений мовленнєвий слух може забезпечити уявлення про еталонне звучання і бути цензором мовлення для себе і для оточуючих.

Насамперед з'ясуємо суть поняття "мовленнєвий слух". Це здатність сприймати і відтворювати усне мовлення, всі його фонологічні засоби.

Відомий російський лінгвіст С. П. Іванова виділяє такі основні компоненти мовленнєвого слуху:

  • 1. Фізичний слух, тобто здатність людини сприймати звукове мовлення у різних діапазонах гучності.
  • 2. Фонематичний слух або Фонемний, тобто здатність розрізняти і відтворювати всі звуки мовлення у відповідності до фонетичної системи даної мови.
  • 3. Здатність відчувати і відтворювати у мовленні мелодики, тон або темброве забарвлення
  • 4. Відчуття ритму та темпу мовлення.

Окремо слід сказати ще й про фонетичний слух, термін рідковживаний. З ним ви можете зустрітись в роботах М.І. Жинкіна, який під фонетичним слухом розуміє механізм контролю, або простеження, за правильністю відтворення неперервного потоку складів ла-бо-ра-то-рі-я. За те, щоб правильно відтворити всі звуки у цьому слові, відповідає фонематичний слух ла-бо-ла-то-рі-я, а якщо не відтворюється кількість і послідовність складів ла-ба-то-рі-я – хибним є фонетичний слух.

Вдосконалення професійного для логопедів мовленнєвого слуху слід починати з основного методу практичного вивчення фонологічних засобів мови – методу спостереження за мовою у процесі мовленнєвого спілкування. Спостереження повинні спиратися на міцні теоретичні знання анатомо-фізіологічної бази мовленнєвого апарату людини, звукової системи української мови, особливостях українського наголосу і мелодики мовлення. Неухильно слід дотримуватись орфоепічної правильності мови, знати і використовувати засоби милозвучності нашої рідної мови.

Для розвитку професійного мовленнєвого слуху можна використовувати різноманітні прийоми:

  • • Постійно вслухайтеся, звертайте увагу на індивідуальні особливості мовлення оточуючих людей. Намагайтеся описати їх особливості: темп, ритм, гучність, чіткість, виразність.
  • • Якщо у людини спостерігаються вади вимови, намагайтеся визначити характер та рівень порушення. Спробуйте самі відтворити почуту спотворену вимову, щоб краще усвідомити механізм дефектного звукоутворення.
  • • Будьте уважні до виступів дикторів, журналістів телебачення і радіо, акторів театру й кіно. Виділяйте тих, мовлення яких вам сподобалось. Визначайте для себе, що в їхньому мовленні більше за все сподобалось (дихання, чітка артикуляція, інтонаційна виразність тощо), чим їх мовлення відрізняється від мовлення пересічних громадян.
  • • Вслухайтеся в мовлення іноземців, коли вони говорять нашою мовою. Приділяйте увагу не тільки можливим лексико-граматичним помилкам, а відмічайте непритаманні носіям мови особливості інтонації, наголосу, вимови, тобто ознаки акценту.
  • • Вивчаючи іноземну мову, весь час порівнюйте звукову систему рідної мови з іноземною. З'ясуйте для себе, чому вимова деяких звуків викликає у Вас певні труднощі (наприклад, в англійській мові ледь помітні для нас варіанти звуку [е], різнять слова за значенням: bad – поганий, bed- ліжко).
  • • Записуйте свій голос на аудіо- та відеоносії. Спробуйте проаналізувати його, знайти недоліки, намагайтеся вдосконалити своє мовлення.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >