Інфекційні захворювання

Грип

Визначення

Грип – гостра респіраторна вірусна інфекція з краплинним механізмом передачі, яка характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів та загальною інтоксикацією.

Коментар: захворюваність на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції в Україні в осінньо-зимовий період коливається від 25 до 150 випадків на 10 000 населення.

Класифікація

1. 3а тяжкістю клінічного перебігу: легкий, середньої тяжкості, тяжкий, блискавичний (гіпертоксичні форми).
2. За наявністю ускладнень: ускладнений, неускладнений.

Діагностика

Клінічна. Тривалість інкубаційного періоду від декількох годин до 1-3 днів. Початок гострий, з явищами важкої інтоксикації (різкий головний, ретроорбітальний біль, слабкість, артралгії, міалгії). У перші години лихоманка сягає 39-40°С. Наприкінці першої доби з'являється катаральний синдром: сухий надсадний кашель (трахеобронхіт), утруднення носового дихання, ін'єкція судин склер, гіперемія та зернистість задньої стінки глотки. За неускладненого грипу лихоманка триває до 5 діб. З моменту зниження температури стан поліпшується, зменшується інтоксикація, катаральні прояви, однак астенія зберігається до 1 міс.

Лабораторна. У загальному аналізі крові спостерігається лейкопенія з відносним лімфоцитозом, ШОЕ не змінена. Діагноз підтверджують за допомогою реакції флюоресцентних антитіл на тлі клініки та ретроспективно серологічними реакціями в парних сироватках.

Ускладнення

Перша група ускладнень обумовлена приєднанням вторинної мікрофлори або реактивацією латентної інфекції: пневмонія, синусит, отит, загострення хронічного тонзиліту, пієлонефрит.

Друга група обумовлена дією самого вірусу грипу, часто має важкий або блискавичний перебіг: інфекційно-токсичний шок, геморагічний набряк легень, несправжній круп (виключно у дітей), гломерулонефрит через 3-4 тижні після перенесеного грипу, менінгіт, арахноїдит, енцефаліт, синдром Гієна Барре (периферичні паралічі на тлі збереженої поверхневої чутливості), синдром Рея (гостра жирова дистрофія печінки, частіше у дітей та в разі застосування ацетилсаліцилової кислоти), міокардит.

Зразки формулювання діагнозу

1. Грип A (H1N1), тяжкий перебіг. Гострий гайморит.
2. Грип середнього ступеня тяжкості, неускладнений (за відсутності лабораторного підтвердження таке формулювання допускається).

Лікування

Згідно наказу МОЗ України від 07.11.2009 №813 "Про затвердження Алгоритму надання медичної допомоги хворим на пандемічний грип, викликаний вірусом (AHj/N Каліфорнія)" показаннями для госпіталізації хворих у стаціонар є:

– грипоподібне захворювання, що супроводжується ціанозом, задухою, фізикальними змінами в легенях, геморагічними проявами, багаторазовим блюванням та діареєю, брадикардією в порівнянні з віковою нормою, аритміями іншого характеру, гіпотензією, порушенням свідомості, судомами, надмірним збудженням чи вираженою млявістю;
– прояви респіраторної інфекції у вагітних;
– наявність наступної супутньої патології у дітей та дорослих з грипоподібним синдромом: хронічні захворювання легень, зайва вага понад 30%від маси тіла, тяжкі форми цукрового діабету, імунодефіцити, онко та онкогематологічні захворювання, серцево-судинна патологія в стадії декомпенсації, ниркова недостатність;
– епідпоказання – діти, що знаходяться в закритих дитячих колективах, діти із сімей соціального ризику.

Лікування грипу в умовах стаціонару: озельтамівір (75 мг 2 рази на добу) людям із груп ризику та з тяжкими ускладненими формами захворювання; оксигенотерапія; антибактеріальна терапія призначається при підозрі приєднання бактеріальної інфекції, відразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження та без очікування його результатів – фторхінолони (левофлоксацин, моксіфлоксацин), макроліди (кларитроміцин, азитроміцин), цефолоспорини III-IV покоління, захищені амінопеніциліни.

Лікування легких неускладнених форм грипу в амбулаторних умовах: вживання великої кількості рідини; жарознижуючі засоби (парацетамол, ібупрофен) за показаннями; протикашльові та муколітичні засоби при кашлі; деконгістанти при нежиті; антигістамінні препарати Il-Ill поколінь; озельтамівір для людей з груп ризику, у яких немає показань до госпіталізації; ліжковий режим, обмежене вживання білкової їжі.

Нині існує всього дві групи етіотропних препаратів з доведеною клінічною ефективністю лікування грипу:

1. Ремантадин – блокатор специфічних для вірусу грипу А мембранних М-каналів. Застосовують не пізніше 2-го дня з моменту появи клінічних симптомів усередину 0,1 г двічі на добу протягом 5 днів.
2. Озельтамівір – інгібітор нейрамінідази вірусів грипу А, В, С, вірусу пташиного грипу (HsN1). Призначають особам віком понад 12 років всередину в дозі 0,075-0,15 г двічі на добу протягом 5 днів.

Для лікування грипу також можуть бути рекомендовані препарати з переважно імунотропною дією: амізон (всередину по 0,25-0,5 г 2-4 рази на добу протягом 5-7 днів), аміксин (усередину в перші 2 доби по 0,125 г, потім через кожні 48 год. по 0,125 г 5-7 днів), арбідол (всередину 0,2 г на добу протягом 3-5 днів).

Патогенетична та симптоматична терапія полягає в посиленому питному режимі, жарознижуючих препаратах, протикашлевих, мукотропних засобах та судинозвужувальних краплях у ніс.

Профілактика

Хіміопрофілактика. Проводиться в період епідемії особам з високим ризиком розвитку ускладнень та контактним особам одним із противірусних препаратів (ремантадин, озельтамівір) протягом всього періоду епідемії. Ефективність у разі грипу А 60-70%.

Вакцинація. Рекомендується ВООЗ як найбільш ефективний та безпечний засіб масової та індивідуальної профілактики грипу. Вакцини створюються згідно з рекомендаціями ВООЗ щодо антигенної мінливості вірусу та циркуляції певних штамів в даний епідемічний сезон. Вакцинації підлягають діти, починаючи з 3-го місяця життя, дорослі та вагітні, починаючи з Il триместру вагітності. Використовуються субодиничні та сплітвакцини – 1 доза в/м. Напружений імунітет формується протягом 2-4 тижнів. Враховуючи антигенну мінливість вірусу грипу, вакцинацію слід проводити щорічно.