< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Невідкладні стани в терапії

Анафілактичний шок

[1]

Визначення

Генералізована системна алергічна реакція негайного типу, яка виникає внаслідок швидкого IgE-опосередкованого вивільнення медіаторів із базофілів при повторному контакті з алергенами та супроводжується небезпечними для життя клінічними проявами {різким зниженням AT, легеневою недостатністю, порушенням діяльності центральної та периферичної нервової системи тощо).

Діагностика

Виявлення "винного" алергену.

Варіанти АШ визначаються провідним клінічним синдромом.

Типовий варіант. Миттєвий розвиток, різке погіршення загального стану, скарги на відчуття жару, нудоту, блювання; гіперемія чи блідість шкіри, висип на шкірі (кропив'янка, інші екзантеми), набряк губ, нерідко судоми кінцівок, мимовільні сечовиділення та дефекація, дихання поверхневе з дистанційними хрипами, тахіпное, при аускультації легень – сухі свистячі хрипи, які інколи зникають до формування "німої" легені; пульс слабкий та частий, тони серця ослаблені.

Гемодинамічний варіант. Симптоми серцево-судинної недостатності: блідість чи гіперемія шкіри, ниткоподібний пульс, тахікардія, артеріальна гіпотензія. Можлива поява болю за грудиною, що імітує гострий коронарний синдром.

Асфіксичний варіант проявляється ознаками гострої дихальної недостатності: бронхоспазмом, набряком слизової оболонки бронхів, гіперсекрецією, набряком Квінке.

Церебральний варіант. Переважає психомоторне збудження, порушення свідомості, судоми, епілептоформні напади.

Абдомінальний варіант: різкий біль в животі, блювання, нудота, пронос, позитивні симптоми подразнення очеревини.

Основні принципи невідкладної допомоги

Етап первинної допомоги:

  • 1) припинити доступ алергену до організму (введення ліків, видалити жало, провітрити приміщення тощо), хворого покласти на спину, з піднятими нижніми кінцівками та валиком під шиєю, голову повернути на бік, висунути нижню щелепу, зняти зубні протези;
  • 2) у разі значного порушення або відсутності самостійного дихання, набряку гортані – ендотрахеальна інтубація, видалення слизу за допомогою електро-відсмоктувача, проведення ШВЛ 40% киснем;
  • 3) якщо надходження алергену пероральне – промивання шлунка за допомогою шлункового зонду, через який ввести сорбент (порошок активованого вугілля 630-840 мг (3-4 табл.) або аеросил 20 г (1 ст. ложка) попередньо розчинені в 100 мл води);
  • 4) за парентерального надходження алергену (лікарський препарат, отрута комах) – накласти жгут на 25 хв. вище місця введення алергену (кожні 10 хв. послабляти жгут на 1-2 хв.), прикласти до цього місця лід (міхур з льодом) на 15 хв.; обколоти адреналіну гідрохлоридом 0,3-0,5 мл 0,1% р-ну, розчиненого в 4,5 мл 0,9% р-ну NaCl;
  • 5) адреналіну гідрохлорид 0,3-0,5 мл 0,1% р-ну на 10-20 мл 0,9% р-ну NaCl або 5% р-ну глюкози в/в струминно повільно (альтернатива адреналіну гідрохлориду – глюкагон 1-5 мг в/в струминно, з наступним в/в крапельним введенням на 200 мл 0,9% р-ну NaCl зі швидкістю 5-15 мкг/хв. під контролем AT); за відсутності терапевтичного ефекту або неможливості в/в введення препаратів виконувати повторні в/м або п/ш введення адреналіну гідрохлориду 0,3-0,5 мл 0,1% р-ну кожні 10-15 хв. 3-5 разів (до нормалізації AT); загальна доза адреналіну 2 мл 0,1% р-ну;
  • 6) у разі відсутності стабілізації AT налагодити введення норадреналіну 4-8 мкг/хв. (0,05-0,1 мкг/кг/хв.) або мезатону 2,0 мл 1% р-ну на 200,0 мл 0,9% р-ну NaCl або 5% р-ну глюкози в/в крапельно;
  • 7) преднізолон 60-180 мг або метилпреднізолон 1 г або 8-32 мг дексаметазон або 250-1000 мг гідрокортизону гемісукцинату на 200,0 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно;
  • 8) за констатації клінічної смерті провести реанімаційні заходи (непрямий масаж серця, ШВ/1);
  • 9) натрію гідрокарбонат 2-3 мл/кг (4% р-ну на 200,0 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно під час масажу серця кожні 5 хв.);
  • 10) відновлення об'єму циркулюючої крові (ОЦК) – кристалоїдні (596р-н глюкози, р-н Рінгера, лактасол, 0,9% р-н NaCl) та/або колоїдні p-ни (рефортан, венофундин, стабізол) 25-30 мл/кг на 200,0 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно; об'єм рідини, що вводиться, визначається станом хворого та проводиться до стабілізації показників гемодинаміки під контролем діурезу.

Етап спеціалізованої допомоги:

  • 1) клемастин 2 мл 0,1% р-ну або хлоропірамін 2 мл 2% р-н під контролем AT (> 90/60 мм рт. ст.);
  • 2) продовжити введення ГКС кожні 6 год. у вище зазначених дозах;
  • 3) еуфілін 10,0 мл 2,4% (240 мг) р-ну на 10,0 мл р-ну NaCl, β2-агоністи – вентолін 5 мг через небулайзер, якщо виникає бронхоспазм;
  • 4) дофамін 25 мг на 125 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно зі швидкістю
  • 4-8 мкг/кг/хв. у разі розвитку лівошлуночкової недостатності.

Госпіталізація до ВРІТ. Спостереження за хворими з метою виявлення пізньої фази анафілаксії та подальша комплексна фармакотерапія після ліквідації гострої симптоматики анафілактичного шоку проводиться в спеціалізованому стаціонарі протягом 10-14 діб і включає введення дезагрегантів, реологічно активних препаратів, серцево-судинних засобів, гідрокарбонату натрію, сорбентів.

  • [1] Протокол надання медичної допомоги хворим на анафілактичний шок, затверджений ІН з'їздом алергологів України, 29.09.2011 р.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >