Зневоднення

Визначення

Стан, що характеризується дефіцитом води та електролітів внаслідок Tx обмеженого споживання або надмірної втрати.

Причини: інфекційна або неінфекційна секреторна (водяниста) діарея, багаторазове блювання, діабетичний кетоацидоз, гіпертермія з надмірним потовиділенням, опіки, кишкова непрохідність, поліурія при нирковій недостатності, надмірне застосування діуретинів, парацентез.

Діагностика

Клінічні ознаки. Хворого турбує спрага, сухість в роті, загальна слабкість. При прогресуванні зневоднення визначається сухість слизових оболонок та шкіри пахвових і пахвинних ділянок, зниження тургору шкіри, зменшення капілярного наповнення, осиплість або втрата голосу, тахіпное, тахікардія, гіпотонія, оліго- або анурія, зниження температури тіла.

Лабораторні ознаки. Ознаки згущення крові в гемограмі (відносний еритроцитоз, лейкоцитоз), зростання гематокриту. Збільшення густини плазми крові. Олігурія, збільшення питомої ваги сечі. Вміст натрію, калію, хлоридів в плазмі крові може бути нормальним, підвищеним або зниженим залежно від причини зневоднення. При важкому зневодненні рівень бікарбонатів в плазмі крові знижений.

Ступені зневоднення

Основні принципи невідкладної допомоги

І-II ступінь зневоднення та відсутність тяжкого блювання: регідратацію здійснюють пероральним застосуванням теплих глюкозо-електролітних сумішей, які містять 20-30 г/л глюкози, 45-90 мЕк/л натрію, 30 мЕк/л основи, 20-25 мЕк/л калію та мають осмолярність 200-310 мОсм/л (регідрон, ораліт, гастраль, орсоль та ін.). Розчини для пероральної регідратації приймають частими, малими об'ємами у кількості, що в 1,5 рази перевищує втрати. Пероральна регідратація за ефективністю не поступається парентеральній регідратації.

Регідрон (1 пакет – 18,9 г) розчинити у 1000 мл кип'яченої води, приймати по 10 мл/кг маси тіла. У разі зневоднення, що супроводжується блюванням, необхідно додатково приймати по 10 мл/кг розчину після кожного епізоду блювання.

Регідрон оптім (1 пакет – 10,7 г) розчинити у 500 мл кип'яченої, охолодженої до кімнатної температури води, розчин слід приймати протягом 4 годин з розрахунку 40-80 мл/кг. Загальна доза протягом 4 годин складає 2200-4000 мл.

II-IV ступінь зневоднення, наявність тяжкого блювання: здійснюють парентеральну регідратацію підігрітими до 38°С сольовими розчинами (р-н Хартмана, р-н Рінгер-лактатний, р-н Рінгера-Локка, дисоль, трисоль, глюкосол, ацесоль). Об'єм регідратації визначають за втратою маси тіла або за формулою:

V = 4 × 103 × (D – 1,025) × Р,

де V – об'єм рідини в мл, D – густина плазми крові хворого, P – маса тіла хворого у кг. Слід обов'язково контролювати рівень електролітів крові та корегувати гіпо-та гіпернатріемію, гіпокаліємію, метаболічний ацидоз.

Швидкість регідратації та її тривалість залежать від важкості зневоднення, причини його виникнення та стану ССС. У першу годину регідратації об'єм інфузії складає 20-60 мл/кг маси тіла. Загалом дефіцит рідини повинен бути поповнений за 4 год. В подальшому об'єм регідратації визначається втратою рідини, що триває.

Введення протидіарейних, протиблювотних та антибактеріальних засобів не збільшує ефективності регідратаційної терапії та асоційоване з розвитком небажаних ефектів.

• [1] 1. Bryant Н. Oehydrationinolderpeople:assessmentandmanagement/H. Bryant/Emerg. Nurse.– 2007,– №15(4).– P.: 22-26. 2. An evidence and consensus based guideline for acute diarrhoea management / K. Armon, T. Stephenson, R. MacFauI (et al.J / Arch. Dis. Child. - 2001. - №85(2). – P.: 132-42. 3. Sachdev H. P Oral rehydratlon therapy /Sachdev H. P / J. Indian. Med. Assoc. – 1996. – №94(8).– P: 298-305.