Отруєння етиловим алкоголем

^[1]

Виникає за передозування алкогольних напоїв, належить до найпоширеніших видів гострих отруєнь. Гостре отруєння алкоголем зазвичай пов'язане з прийомом етилового спирту або напоїв, що містять більше ніж 12% етилового спирту.

За ступенем важкості отруєння етанолом класифікують залежно від концентрації алкоголю в крові:

– легкий – 1–1,5%;
– середній – 1,5-3,5%;
– тяжкий – 3,0-5,0%;
– алкогольна кома – 25,0%.

Летальна доза 96% етанолу коливається в межах від 4 до 12 г/кг маси тіла. Концентрація етанолу в крові більше за 6% є смертельною.

Діагностика

Клінічні ознаки:

1. токсигенна стадія – алкогольна кома (поверхнева або глибока, ускладнена або неускладнена), порушення дихання та гемодинаміки;
2) соматогенна стадія – психоневрологічні розлади, запальні ураження органів дихання, синдром позиційного здавлення; наявність специфічного запаху з рота, або дані, що свідчать про вживання алкоголю.

Особливостями перебігу алкогольної коми є порушення зору; непостійність неврологічної симптоматики: гра зіниць, "плаваючі" очні яблука, транзиторна анізокорія; іноді тризм жувальної мускулатури, міофібриляції в ділянці грудної клітки та шиї, зниження температури тіла.

Порушення дихання частіше обумовлені обтураційно-аспіраційними ускладненнями (аспірація блювотними масами, бронхорея, гіперсалівація, ларинго-бронхосназм). Центральний тип порушення дихання характерний для глибокої алкогольної коми та є головною причиною смерті на догоспітальному етапі.

Лабораторні зміни:

1) лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули ліворуч;
2) підвищення рівня гематокриту;
3) порушення рівня електролітів;
4) підвищення рівня а-амілази;
5) порушення кислотно-лужної рівноваги;
6) зниження рівня глюкози;
7) помірна протеїнурія з лейкоцитурією.

Попередній діагноз алкогольної інтоксикації повинен бути встановлений лише після проведення диференційної діагностики з комами іншої етіології.

Основні принципи невідкладної допомоги

1. Забезпечення адекватного зовнішнього дихання та гемодинаміки;
– відновити прохідність дихальних шляхів, санація трахео-бронхіального дерева за аспірації;
– інгаляція кисню через маску, або носовий катетер у разі гіпоксемії;
– ШВЛ через маску чи інтубаційну трубку у разі вираженої гіповентиляції;
– серцево-легенева реанімація у разі раптової зупинки кровообігу;
– перевертання хворого кожні 30-40 хв. з метою профілактики синдрому позиційного стискування.
2. Видалення алкоголю, що не всмоктався: зондове промивання шлунка великим об'ємом води кімнатної температури (10-12 л), ввести ентеросорбент (ентеросгель по 15 г тричі/на добу або активоване вугілля 1-2 г/кг/ добу), за відсутності кашльового рефлексу після промивання шлунку виконати інтубацію трахеї; за відсутності свідомості зондове промивання шлунка можливе лише після інтубації трахеї).
3. Виведення токсинів, що всмокталися шляхом ентерального та парентерального водного навантаження сольовими p-нами (регідрон, ораліт, трисіль, ацесіль), глюкозою, плазмозамінниками (реосорбілакт, сорбілакт) з подальшою стимуляцією діурезу салуретикам: маннітол 1-1,5 г/кг в/в крапельно, а потім фуросемід 40-80 мг в/в струминно з попереднім уведенням катетера в сечовий міхур.
4. Прискорення метаболізму алкоголю і відновлення функцій ЦНС:
- – гіпохлорид натрію 0,06% 400 мл в/в крапельно зі швидкістю 40- 60 крап./хв.,
- – глюкоза 500 мл 20% р-ну з 20 ОД інсуліну короткої дії та комплексом вітамінів (вітамін B13-5 мл 5% р-ну в/в струминно перед введенням глюкози, нікотинова кислота 3-5 мл 1% р-ну в/в струминно повільно, аскорбінова кислота 5-10 мл 4% р-ну в/в струминно),
- – натрія тіосульфат 20-40 мл 30% р-ну в/в струминно,
- – пірацетам 20 мл 20% р-ну у 500 мл 0,9% р-ну NaCl або 5% р-ну глюкози в/в крапельно.
5. Гідрокарбонат натрію 300-500 мл 4% р-ну в/в крапельно з метою корекції ацидозу.
6. Атропін 0,7-1,0 мл 0,1% р-ну на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно за гіперсалівації.
7. Антибактеріальна терапія на ранніх етапах у разі аспіраційних ускладнень:
- – цефоперазон/сульбактам 2-4 r/добу на 10-20 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно з інтервалом 12 год. + метронідазол 100 мл (500 мг) в/в крапельно кожні 8 год. або
- – кліндаміцин 600 мг на 100 мл 0, 9% р-ну NaCi в/в крапельно повільно кожні 8 год.

[1] Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння. Затверджено наказом МОЗ України від 03.07.2006 №435.