< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Спектиноміцин

Спектиноміцин (торгівельна назва – тробіцин) за хімічною структурою відносять до аміноциклітолів, він має трициклічну структуру.

Антимікробна активність. Спектр дії – грамнегативні мікроорганізми, серед яких найбільшу чутливість проявляють збудники гонореї, зокрема гонококи, що продукують пеніциліназу.

Спектиноміцин не активний відносно збудників сифілісу і хламідіозу.

Механізм дії. Антибіотик, зв'язуючись із 30-Б-субодиницею рибосом, порушує синтез білка в мікробній клітині. Фармакологічний ефект – бактеріостатичний. Препарат у концентраціях дещо більших, ніж МПК, може діяти на гонококи бактерицидно.

Фармакокінетика. Спектиноміцин вводять внутрішньом'язово глибоко 1 раз (рідше 2 рази) в різні місця. Стах виникає через 2 години після введення препарату. Спектиноміцин виводиться нирками в основному у не- зміненому вигляді (80 %), при цьому вміст його в сечі у 20-30 разів вищий, ніжу плазмі. Період напіввиведення з крові складає 1-3 години.

Місце в антимікробній терапії. Спектиноміцин використовують як альтернативний засіб для лікування гонококової інфекції (гострий уретрит і простатит; гострий цервіцит і проктит; лікування пацієнтів, що мали статеві контакти з хворими на гонорею) при резистентності гонококів до пеніцилінів та інших препаратів або при протипоказаннях до їх призначення (наприклад, гіперчутливість пацієнта до пеніцилінів).

При дисемінованій гонорейній інфекції проводять курсове лікування; тривалість терапії встановлюють індивідуально.

Спектиноміцин дуже рідко призначають для лікування дисемінованих гонорейних інфекцій (у цьому випадку показані цефалоспорини або інші препарати).

Спектиноміцин не застосовують при фарингеальній локалізації гонореї (оскільки він не створює високих концентрацій у слині), а також при супутньому сифілісі і хламідійній інфекції.

Резистентність. Вторинна резистентність до препарату всіх мікроорганізмів (крім гонококів) розвивається дуже швидко.

Побічні ефекти. Після одноразового введення можливі нудота, головний біль, запаморочення, безсоння, зменшення діурезу, лихоманка, озноб, шкірні висипання, рідко – анафілактоїдні реакції, болі в місці ін'єкції.

При курсовому застосуванні препарату спостерігається;

► зниження рівня гематокриту і гемоглобіну;

► підвищення рівня печінкових трансаміназ, лужної фосфатази і сечовини в крові;

► зниження кліренсу креатиніну.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >