< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

Нематоди – це круглі черв'яки: аскариди, гострики, власоглав, вугриця кишкова, анкілостома, некатор. При нематодозі кишечника основними препаратами є мебендазол, пірантелу памоат, левамізол, дитиазанін.

Таблиця 5.1.

Основні препарати для лікування деяких кишкових гельмінтозів

Гельмінтози (у дужках дані назви відповідних гельмінтів)

Препарат

Мебендазол

Пірантелу памоат

Альбендазол

Левамізол

Піперазину адипінат

Нафтамон

Пірвінію памоат

Празиквантел

Фенасал

Трихлорофен

Аміноакрихін

Чотирихлористий

етилен

Нематодози

Аскаридоз (аскариди)

+

+

+

+

+

+

Ентеробіоз (гострики)

+

+

+

+

+

Трихоцефальоз (власоглав)

+

+

Анкілостом і доз (анкілостоми)

+

+

+

+

+

+

Стронгілоїдоз (кишкові вугриці)

+/-

+

+/-

+

Трихостронгілоїдоз (трихостронгіліди)

+

+

+

+

+

Цестодози

Дифілоботріоз (широкий стьожак)

+

+

+

+

Теніоз (озброєний ціп'як)

+

+

Теніаринхоз (неозброєний ціп'як)

+

+

+

+

Гіменолепідоз (карликовий ціп'як)

+

+

+

+

Трематодози

Метагонімоз (метагоніми)

+

+

Мебендазол

Механізм дії. Похідний імідазолу, мебендазол пригнічує діяльність більшості круглих гельмінтів (особливо активний при трихоцефальозі, аскаридозі й ентеробіозі). Пригнічує утилізацію гельмінтами глюкози і паралізує їх. Згубно діє на яйця власоглава, аскарид і анкілостом.

Фармакокінетика. Всмоктується з кишечника погано (10%), проте у великих дозах може бути використаний для лікування позакишкових гельмінтозів – трихінозу й ехінококозу. Швидко метаболізується в печінці. Метаболіти виділяються в основному нирками протягом 24-48 годин. Переноситься препарат добре.

Протипоказання:

► підвищена чутливість;

► у період вагітності (особливо в І триместрі) у зв'язку з підвищенням тонусу гладкої мускулатури матки препарат слід застосовувати тільки в тому випадку, якщо передбачуваний терапевтичний ефект перевищує можливий ризик;

► грудне вигодовування;

► вік до 1 року (призначають тільки в тому випадку, якщо на фоні глистяної інвазії значно погіршується процес травлення і сповільнюється фізичний розвиток).

Особливості застосування. При застосуванні мебендазолу не вимагається дотримання дієти, призначення послаблюючих засобів (якщо хворий не страждає закрепом).

Взаємодії. Одночасне призначення з циметидином може приводити до посилення ефекту мебендазолу за рахунок інгібування його метаболізму і підвищення концентрації в плазмі крові.

Побічні ефекти. Достатньо рідкісні. У разі масивної інвазії і швидкого видалення гельмінтів іноді відзначаються скороминущий біль в ділянці живота, диспепсичні явища; головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, алергійні реакції (шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк).

Передозування проявляється нудотою, блювотою, діареєю, болем в животі. При застосуванні протягом довгого часу великих доз відзначалися випадки оборотних порушень функції печінки або розвитку гепатитів, нейтропенія. Специфічного антидоту немає. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >