< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Пірантелу памоат

Механізм дії. Впливає на багато круглих гельмінтів (табл. 5.1). Найчастіше застосовується при аскаридозі, ентеробіозі й анкілостомідозі. Порушує нервово-м'язову передачу, пригнічує холінестеразу і викликає у гельмінтів спастичний параліч. Діє як на статевозрілі, так і на статевонезрілі особини.

Фармакокінетика. Погано всмоктується з травного тракту (до 5 %). Концентрації препарату в крові незначні. Велика частина виділяється в незміненому стані з калом.

Протипоказання. Порушення функції печінки.

Особливості застосування. При необхідності можна застосовувати в період вагітності.

Взаємодії. Не слід застосовувати одночасно з левамізолом (посилення токсичності останнього) та з піперазином, який проявляє стосовно пірантелу антагоністичну дію.

Побічні ефекти. Переноситься препарат добре. ПЕ спостерігаються рідко і виражені в невеликому ступені (зниження апетиту, головний біль, слабкість, нудота, діарея).

Левамізол

Високоефективний при аскаридозі. Дегельмінтизація зумовлена тим, що препарат паралізує гельмінтів. Пов'язано це з деполяризацією їх м'язів. Крім того, левамізол пригнічує фумаратредуктазу і таким шляхом порушує метаболізм гельмінтів. Одноразове введення левамізолу забезпечує дегельмінтизацію у 90-100% пацієнтів незалежно від ступеня інфікування. У разі потреби лікування повторюють через тиждень. У звичайних дозах левамізол практично не викликає ПЕ.

Менш ефективний левамізол при анкілостомідозі і стронгілоїдозі. Анкілостоми виділяються в частково перевареному вигляді. Позитивна лікувальна дія описана і відносно таких позакишкових гельмінтозів, як філяріатоз (викликаний Wuchereria bancrofti і Brugia malayi), проте в цьому випадку левамізол помітно поступається дитразину.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >