< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ідентифікація і оцінка ризиків суттєвого викривлення у фінансовій інформації. Концепція суттєвості викривлень у фінансовій інформації

План викладу і засвоєння матеріалу

  • 2.1. Визначення суті понять викривлення, помилки, шахрайство, незаконне привласнення активів, неправдива фінансова звітність
  • 2.2. Характеристика концепції суттєвості інформації

Визначення суті понять викривлення, помилки, шахрайство, незаконне привласнення активів, неправдива фінансова звітність

У фінансовій звітності майже завжди присутні певні відхилення, які можуть спричинити її викривлення.

Викривлення – це невірне відображення і представлення даних у фінансовій звітності у зв'язку з порушенням з боку персоналу економічного суб'єкта правил ведення і організації бухгалтерського обліку і підготовки фінансової звітності, встановлених нормативними документами

Суттєві викривлення – відхилення у фінансової звітності, що мають суттєвий характер, тобто такі, що значно впливають на достовірність фінансової звітності. Не суттєві відхилення – відхилення у фінансової звітності, що не мають суттєвий характер, тобто такі, що незначно впливають на достовірність фінансової звітності.

Викривлення виникають внаслідок помилки або шахрайства. Помилка – ненавмисне викривлення інформації у фінансових звітах, включаючи пропуск суми або розкриття інформації.

Вимоги і рекомендації щодо відповідальності аудитора стосовно шахрайства під час аудиту фінансових звітів встановлені MCA 240 “Відповідальність аудитора стосовно шахрайства під час аудиту фінансових звітів” (нова редакція, чинний для аудитів фінансових звітів за періоди, що починаються з 15 грудня 2008 р. або пізніше).

Шахрайство – навмисна дія одної або кількох осіб з управлінського та найвищого управлінського персоналу, найманих працівників або третіх сторін, при якій застосовується омана для отримання нечесної або незаконної переваги. Шахрайство працівників – шахрайство, до якого причетні лише наймані працівники суб'єкта господарювання, що підлягає аудиторській перевірці. Шахрайство управлінського персоналу – шахрайство, до якого причетні один або кілька членів управлінського персоналу або найвищого управлінського персоналу.

Для аудитора важливі два типи навмисних викривлень: викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності, та викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.

Незаконне привласнення активів – має наслідком крадіжку активів суб'єкта господарювання та часто здійснюється найманими працівниками у відносно невеликих та несуттєвих розмірах. Однак, у незаконному привласненні активів може брати участь управлінський персонал, для якого, як правило, легше замаскувати або сховати незаконно привласнені активи такими способами, що їх важко виявити. Аудитора стосуються випадки шахрайства, що спричиняє суттєве викривлення фінансових звітів, в наслідок чого фінансова звітність може вважатись неправдивою.

Неправдива фінансова звітність – це звітність, що базується на навмисних викривленнях, включаючи пропуск сум або розкриття інформації в фінансових звітах, з метою введення в оману користувачів фінансових звітів.

Основну відповідальність за запобігання та виявлення шахрайства несе управлінський персонал суб'єкта господарювання. Аудитор, який проводить аудит відповідно до MCA, несе відповідальність за отримання обґрунтованої впевненості у тому, що фінансові звіти, взяті в цілому, не містять суттєвих викривлень, незалежно від того, чи спричинені ці викривлення помилкою або шахрайством. Як підкреслено у MCA 200 “Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів”, через властиві обмеження аудиту існує неминучий ризик того, що деякі суттєві викривлення фінансових звітів не будуть виявлені навіть при належному плануванні і виконанні аудиту відповідно до MCA.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >