< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Принципи внутрішнього аудиту

Незалежність є фундаментальним принципом, на якому базується професія внутрішнього аудитора. Під незалежністю розуміється організаційна незалежність від об'єкта перевірки, яка характеризується в значній мірі рівнем підпорядкованості служби внутрішнього аудиту. Кожен внутрішній аудитор у своїх судженнях повинен бути незалежний як від своїх колег, включаючи керівника служби внутрішнього аудиту, так і від інших працівників товариства, включаючи управлінський персонал.

Об'єктивність – це індивідуальна якість внутрішнього аудитора. Об'єктивність полягає в тому, що внутрішній аудитор безсторонній у своїх висновках й оцінках. Він зобов'язаний проводити зважену оцінку всіх стосовних перевірки обставин, а у своїх судженнях не бути підданим впливу власних інтересів та інтересів третіх осіб.

Він не повинен брати участь у діяльності, що може вплинути на його об'єктивність, повинен викладати в матеріалах всі відомі йому істотні факти, відсутність яких може спотворити інформацію.

Чесність внутрішнього аудитора є фундаментом, на якому ґрунтується довіра до його думки. Тому аудитори:

  • – повинні бути чесні, сумлінні й відповідальні при виконанні роботи;
  • – повинні працювати в рамках діючих нормативно-правових актів;
  • – не повинні брати участь в акціях або діях, що дискредитують - професію внутрішнього аудитора, служби внутрішнього аудиту або товариства;
  • – повинні поважати юридично й етично виправдані цілі діяльності товариства й вносити вклад у їхнє досягнення.

Конфіденційність. Внутрішні аудитори поважно відносяться до конфіденційності отриманої інформації. Внутрішній аудитор не розголошує інформацію, отриману при проведенні перевірок або наданні консультаційних послуг без відповідних на те повноважень. З метою забезпечення дотримання цього принципу керівник служби внутрішнього аудиту повинен розробити правила зберігання й передачі робочої документації й завершальних документів за результатами професійної діяльності, контролювати їхнє виконання.

Професійна компетентність. Оскільки внутрішні аудитори в професійній діяльності застосовують свої знання, навички й досвід, вони повинні:

  • – брати участь тільки в тих завданнях, для виконання яких мають достатні професійні знання, навички й досвід;
  • – надавити послуги тільки відповідно до стандартів та кодексу професійної етики внутрішнього аудитора;
  • – безупинно підвищувати свою професійну майстерність.

Професійний скептицизм і самостійність мислення є найважливішими якостями внутрішнього аудитора. Вони полягають в тому, що внутрішній аудитор не приймає твердження на віру, а самостійно опрацьовує фактичний матеріал, знаходячи потрібні дані та підтвердження, осібно доходить до суті речей і знаходить відповіді на питання, прислухається до власного досвіду та знань.

Взаємини з користувачами аудиторських послуг. Внутрішні аудитори повинні підтримувати нормальні ділові відносини як між собою, так і з персоналом, що перевіряється, керівництвом товариства, а також із зовнішніми контролерами (зовнішніми й державними аудиторами). Варто використовувати ефективні засоби комунікації, уміти спілкуватися й в усної, і в писемній формі на рівні, що дозволяє чітко виражати свої думки.

Незалежність та об'єктивність внутрішнього аудитора:

  • 1) Внутрішній аудитор повинен бути незалежний від тих осіб, чию роботу він перевіряє, результати перевірки, проведеної внутрішнім аудитором, повинні оцінюватися як менш об'єктивні, якщо оплата його праці якимсь чином залежить від підсумків діяльності, яка є об'єктом перевірки.
  • 2) Внутрішній аудитор не повинен мати право вимагати виконання своїх рекомендацій (пропозицій), а також не повинен бути відповідальним за організацію їхнього впровадження й наслідки цього впровадження. Крім того, внутрішній аудитор не повинен брати участь у коректуванні виявлених їм відхилень і відповідати за виконання цього коректування.
  • 3) Внутрішній аудитор має бути незалежним від впливу будь-яких осіб, при виконанні покладених на нього завдань і функцій, з метою належного їх виконання і забезпечення об'єктивних і не• упереджених суджень.
  • 4) З метою дотримання принципів об'єктивності та неупередженості у процесі виконання своїх функцій, працівники служби не повинні бути залучені в будь-які вили діяльності, які тіолом можуть піддаватися внутрішньою аудиту і займатися аудитом діяльності або функцій, що здійснювалися ними протягам періоду, який піддасться аудиту.
  • 5) Внутрішні аудитори повинні опиратися на підтримку органів управління товариством, щоб мати можливість діяти нота полем зіткнень інтересів. Керівник підрозділу внутрішнього аудиту повинен мати прямий зв'язок з наглядовою радою для рішення всіх необхідних питань.
  • 6) Для формування й надання органам управління контрольної інформації внутрішньому аудиторові потрібна якісна інформація про реальний стан або дію об'єкта, що перевіряється (інформаційне забезпечення системи внутрішнього контролю). Ступінь вагомості даних повинна визначатися самим внутрішнім аудитором.
  • 7) Рівень об'єктивності внутрішнього аудитора не знижується, якщо він надає рекомендації працівникам товариства щодо застосування стандартів контролю та перевіряє відповідні процедури їх застосування.
  • 8) Проектування, впровадження та складання різних операційних систем не належить до функцій внутрішнього аудиту . Виконання таких видів діяльності знижує рівень об'єктивності аудиту.
  • 9) Допомагаючи керівництву в організації чи поліпшення процесів управління ризиками, внутрішні аудитори повинні утримуватися від безпосередньої участі в управлінні ризиками, що е відповідальністю виконавчого керівництва.
  • 10) Незалежність та об'єктивність внутрішнього аудиту забезпечується:
    • – підзвітністю служби внутрішнього аудиту безпосередньо комітету з аудиту або наглядової раді а; акціонерного товариства;
    • – забезпеченням відповідного рівня компетентності та професіоналізму внутрішніх аудиторів;
    • – неможливістю виконавчому органу товариства встановлювати будь-які обмеження або обов'язкові вимоги щодо завдань, функцій, повноважень та обов'язків внутрішнього аудиту;
    • – відсутністю можливості виконавчого органу товариства назначати або змішати з посади керівника служби внутрішнього аудиту без згоди наглядової ради товариства;
    • – встановленням обсягів, планів, програм та частоти здійснення перевірок службою внутрішнього аудиту виключно наглядовою радою товариства;
    • – недопущенням конфлікту інтересів внутрішніх аудиторів і членів наглядової ради та виконавчих органів товариства.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >