< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Суть аудиторського тестування. Види аудиторських тестів

Аудиторське тестування є одним з головних методів і прийомів аудиту, який полягає в тому, що аудитор формулює питання для оцінки відповідного об'єкта дослідження і послідовно відповідає на них, виконуючи необхідні аудиторські процедури і отримуючи аудиторські докази.

Застосування аудиторських тестів є виявленням двох можливих підходів до проведення аудиту:

  • – субстантивний аудит (підтведжувальний підхід);
  • – системний аудит (системно-орієнтований і ризико-орієнтований підходи).

Відповідно можна виділити два види тестів:

І. Субстантивні тести (тести перевірок по суті господарських операцій). Це перевірка з метою представлення доказів стосовно фактичних сум, які відображені у фінансових звітах.

2. Системні тести – це тести контрольних механізмів, процедур контролю з метою визначення ефективності системи обліку і контролю, з'ясування на скільки вони забезпечують точність фінансових звітів.

Аудитори використовуючи тести мають на меті досягнення наступних цілей:

  • 1. Застосування кількісних критеріїв під час оцінки об'єктів аудиту.
  • 2. Систематично документувати всі контрольні дії та їх результати.

Можна сформувати загальні правила складання і застосування тестів. Тести складають за принципом від загального до конкретного, а відповідають на них навпаки. Якщо відповіді на тести дають інші особи, то цей прийом називають анкетуванням.

Відповіді на тести можуть бути в стверджувальній або заперечувальній формі, або деталізовані (з поясненням).

Вчені виділяють різні класифікації тестів. Більшість спеціалістів дають таку класифікацію тестів:

  • 1. Незалежні (перевірки по суті господарських операйцій).
  • 2. Тести на відповідність (контрольні).
  • 3. Ротаційні (почерговий вибір об'єктів перевірки).
  • 4. Глибинні (перевірка господарських операцій на всіх стадіях облікового циклу. Можуть бути як тестами по суті, так і контрольними).
  • 5. Тести слабких місць.
  • 6. Спрямовані.
  • 7. Наскрізні (обмежена форма глибинних тестів).
  • 8. Відсікання (призначені для перевірки правильності складання звітності незалежно від ефективності контролю).
  • 9. Тести на переоцінку (перевірка від Головної книги до первинного документа).
  • 10. Тести на недооцінку (перевірка від первинного документа до Головної книги).

Деякі зарубіжні автори дають таку класифікацію тестів:

  • 1. Процедури розуміння внутрішнього контролю.
  • 2. Тести контрольних моментів.
  • 3. Перевірки господарських операцій за змістом.
  • 4. Аналітичні процедури.
  • 5. Перевірка за змістом окремих об'єктів сальдо рахунків. Корисно класифікувати аудиторське тестування відповідно до методів його виконання. Всі або більшість з цих аудиторських процедур звичайно виконуються для будь-яких статей фінансових звітів.

У зарубіжній та вітчизняній практиці аудит фінансової звітності як правило здійснюється за циклами господарських операцій. В системі бухгалтерського обліку задіяна велика кількість синтетичних і аналітичних рахунків і це створює складність їх перевірки.

Для спрощення плану роботи аудитори зазвичай використовують групування. Групують рахунки за пов'язаними операціями, що мають відношення до цих рахунків – циклами.

Аудитори вважають, що простіше перевірити такі взаємопов'язані рахунки, координуючи процедури ніж перевіряти кожен рахунок окремо.

Можна виділити наступні цикли господарських операцій:

  • 1. Реалізація і одержання виручки.
  • 2. Товарні та розрахункові операції.
  • 3. Операції з оплати праці.
  • 4. Операції з товарно-матеріальними цінностями.
  • 5. Виробництво.
  • 6. Постачання.
  • 7. Цикл формування капіталу.
  • 8. Фінансово-інвестиційний цикл.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >