< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Основні соціокультурні революції

В історико-культурному процесі світового масштабу виділяємо декілька вузлових моментів – соціокультурних революцій, здійснення яких означало докорінну зміну вектора культурного розвитку людства.

Палеолітична революція (25-10 тис. р. до н. е.) – поява людини у сучасному розумінні слова. Це означає, що:

  • 1. Закінчується формування сучасного фізичного типу людини (homo sapiens, людина розумна). Такого типу людину за місцем першої знахідки її кісток у гроті Кро-Маньйон (Франція) називають також кроманьйонцем. Насправді, рід "Людина" (Ното) виділився з царства тварин близько 2 млн років тому в Африці. Між людиноподібною мавпою та "людиною розумною" існувало декілька проміжних типів істот, які, за сучасними уявленнями, є побічними гілками біологічної еволюції людини. Від своїх попередників кроманьйонці відрізнялись, по-перше, досконалішою будовою черепа і щелеп, по-друге, розвиненістю грудної клітини, плечових суглобів і пальців рук, по-третє, тазовою частиною та нижніми кінцівками, які забезпечували можливість для прямоходіння.
  • 2. Стрибкоподібно збільшується розмаїття знарядь праці, їх якість і складність. Якщо у розпорядженні перших людиноподібних істот було лише декілька універсальних знарядь праці з каменю, то з епохи палеоліту відомо майже 100 типів знарядь з каменя, дерева та кісток. Одним із найбільших технічних винаходів доби палеолітичної революції є лук і стріли, а також знаряддя для добування вогню.
  • 3. Уводяться перші моральні заборони – на статевий зв'язок із близькими родичами та на вбивство одноплемінника.
  • 4. Зароджується мистецтво у формі декорування зброї, знарядь праці й предметів побуту.

Неолітична революція (X–VIII тис. до н. е.) – перехід від привласнення продуктів природи до їх відтворення, у першу чергу, поступова заміна як основи господарства полювання і збирання землеробством, скотарством, а пізніше, ремеслами. Неолітична революція відзначилася такими культурними досягненнями:

  • 1. Подальшим вдосконаленням знарядь праці. Це відбувається завдяки застосування принципово нових технік обробки каменю – способом шліфування, полірування, пиляння та свердлування, що дало змогу людині з більшим успіхом надавати каменю бажаної форми. Разом із тим, у цей період відбувається низка революційних винаходів: сокири, гончарного кола, ткацького верстата, можливо, колеса.
  • 2. Одомашнюванням тварин. Першими свійськими тваринами, очевидно, були дрібна рогата худоба та собака, причому остання, судячи з численних археологічних знахідок, часто використовувалася в їжу. Пізніше було одомашнено коней, велику рогату худобу та свиней.
  • 3. Виділенням мистецтва в самостійну сферу діяльності. Особливо яскраво ця обставина проявилася у розквіті наскального живопису.

Цивілізаційна революція (кінець IV – кінець II тис. до н. е.) – перехід від первісності до цивілізації, поява перших держав. Відбувається це, у першу чергу, на Стародавньому Сході – у Месопотамії, Єгипті, Палестині, Індії та Китаї. Основними ознаками цивілізації є:

  • 1. Розвиток господарства та його раціональна організація. Завдяки цьому здобувається значний додатковий продукт, який надходить у розпорядження суспільства і може бути використаний для здійснення масштабних культурних проектів.
  • 2. Поява приватної власності. З одного боку, це стало наслідком соціального розшарування, виокремлення багатих і бідних, а з іншого створило сприятливі умови для розподілу праці і стимулювання ефективної виробничої діяльності.
  • 3. Створення особливого органу – держави, яка регулює соціальні відносини, а також забезпечує охорону і розширення зовнішніх кордонів. Держава виконує регулятивні функції за посередництва писаного права, тоді як у первісних суспільствах ці відносини регулювалися або звичаями далеких предків, або довільними рішеннями племінних старійшин. Крім того, держава представляє собою територіальне утворення, яке об'єднує людей самим лише фактом проживання на ній. У попередньому історико-культурному періоді, в архаїчному суспільстві певна територія завжди була закріплена тільки за кровно-родовим колективом.
  • 4. Оформлення міста як господарського, адміністративного, військового й культурно-релігійного центру територіальної округи. І хоча перші міста-держави займали площу в декілька гектарів і мали населення в кілька тисяч людей, а їх влада не поширювалася далі, ніж за декілька десятків кілометрів навкруги, із часом з міст- держав виростатимуть світові імперії.
  • 5. Поява монументальної архітектури. Перші кам'яні споруди (храми, палаци, громадські склади) вимагали для свого спорудження концентрації величезних ресурсів, однак задовольняли запити величезної кількості людей.
  • 6. Створення писемності, тобто системи графічних знаків і символів, здатних фіксувати й передавати інформацію, накопичену разом з життєвим досвідом. Натомість у первісному суспільстві передача повідомлень здійснювала дуже незручним способом – за допомогою малюнків або предметів. У найдавніших цивілізаціях Сходу поширюється ієрогліфічна писемність, де кожен із сотень значків позначає поняття чи слово. Абеткова писемність (літера, звук) виникає в античній культурі.

Революція Нового часу – ланцюг взаємопов'язаних змін у всіх сферах людського життя в результаті яких сформувалося сучасне західне суспільство, що відзначається:

У сфері економіки – ринковою економікою.

У політичній сфері – демократичною, правовою державою.

У соціальній сфері – орієнтацією на принципи свободи, рівності і братерства.

У сфері культури:

  • розширенням людського кругозору завдяки Великим географічним відкриттям, запровадженню геліоцентричної системи М. Коперника і винаходу мікроскопа;
  • сцієнтизмом, перетворенням науки і техніки в найважливіший соціальний інститут, головну рушійну силу розвитку суспільства;
  • раціоналізмом і оптимізмом – вірою у можливості впорядкування навколишнього природного середовища і суспільного устрою в інтересах людини;
  • секуляризацією, вивільненням людської життєдіяльності, у тому числі мистецтва, з-під влади Церкви;
  • європоцентризмом – перетворення Західної Європи і Північної Америки в найбільш розвинений регіон земної кулі, а інших держав – в їх колонії й напівколонії Заходу, нав'язування народам Азії, Африки та Латинської Америки європейських культурних стандартів.

Науково-технічна революція від середини XX ст., що призводить до початку формування принципово нового суспільства – інформаційного (постмодерного). Його основні ознаки такі:

В економічній сфері:

  • – переважний розвиток не матеріального виробництва, а сфери послуг і інформаційних технологій;
  • консумеризм, орієнтація сучасної людини на споживання під впливом нав'язливої реклами товарів, брендів, іміджів.

У політичній сфері:

  • – подальша демократизація суспільства через зростання ролі безпосередніх важелів влади (референдуми, судовий бум, електронне управління);
  • – децентралізація влади, збільшення повноважень місцевих органів і громад;
  • – забезпечення прав меншостей за статевими, етнічними, расовими та соціальними ознаками.

У сфері соціальних відносин:

  • – збільшення ступеня індивідуалізації суспільного життя, аж до повної замкнутості на самому собі;
  • пермесивність, орієнтація на вседозволеність, умовність етичних норм і правил соціального етикету, перевагами особистих бажань над почуттями суспільного обов'язку;
  • сингляризація, збільшенням неповних родин або людей, які свідомо обрали самотність і принципово відмовляються від шлюбних відносин.

У сфері культури:

  • – радикальний плюралізм, орієнтація на множинність;
  • – негативне ставлення до будь-яких авторитетів, систем ієрархії, загальновизнаних культурних універсалій тощо;
  • – реабілітація людської чуттєвості, тілесності;
  • – віртуалізація сприйняття дійсності;
  • – відчуття надмірної значущості теперішнього часу; поширення сфери масової культури, яка поглинає народну й елітарну;
  • – еклектизм художній форм і стилів.

Серед розглянутих соціокультурних революцій провідне значення можна віддати соціокультурній революції Нового часу, завдяки якій сформувалося в своїх загальних економічних, політичних, соціальних і світоглядних принципах суспільство ("сучасне", "модерне"), у якому ми зараз живемо. Детальніше особливості сучасного стану культури будуть розглянуті в модулі II.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >