< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Регентство

Початок XVIII ст. у Франції називається добою регентства (1715-1723) Філіпа Орлеанського при малому Людовіку XV, який подарував світові окремий, хоча й не дуже відомий і не надто поширений стиль – регентства. Цей художній стиль стає перехідним етапом між монументальним бароко, яке вже відходить у минуле, та легким та динамічним рококо. На відміну від жорсткого протоколу двора Людовіка XIV., митці двора малого Людовіка XV прагнули врівноваженості та задушевності. В архітектурі великі зали для королівських прийомів поступаються місцем анфіладам будуарів та приймалень, які поєднують світське та приватне в своєму призначенні. Будуарне мистецтво цієї доби стає виразом межовості, перехідного стану мистецтва королівських дворів .

Декоративність стилю підкреслюється новими матеріалами, що використовуються: замість шпалер з'являються дорогі дерев'яні панелі, а на місці кришталю – дороге скло з Мурано. У меблях використовується інкрустація, а основними зображальними мотивами стають мотиви орнаментального характеру (геометричного або природного). Обюсон та Ла Савонарі виготовляють для покоїв короля славетні декоративні килими з такими орнаментами.

Художники, які працюють у цю добу, наприклад, учень Ріго Жан Ранк, спираються на так звану "прозору" манеру художнього письма голландських караваджистів. Так, у картині "Вертумн та Помона" (Монпельє, музей Фабр, 1710-1720), митець використовує різкі декоративні контрасти світла і тіні, а наявність елементів натюрморту нагадуються відомі натюрморти Караваджо.

Французький митець Жан Антуан Вато в своїх картинах цього періоду створює дещо іронічний колективний портрет вищого світу "Вивіска Жерсена" (Берлін,замок Шарлоттенбург, 1720).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >