< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Естонія

Естонія (Республіка Естонія) – розташована у Північній Європі, що межує з Латвією (339 км) на півдні та Росією (294 км) на сході, на півночі омивається водами Фінської затоки, на заході – водами Балтійського моря та Ризької затоки. Має спільні кордони з Латвійською Республікою і Російською Федерацією. Довжина кордону – 633 км.

Вступ до ЄС – 1 травня 2004 р.

Державний Прапор являє собою прапор-триколор, що включає в себе три рівні горизонтальні стрічки: синього (верхня), чорного (середня) і білого кольорів.

Державний Герб являє собою золотий щит із трьома блакитними леопардами (леопардовими левами) і дубовими гілками, що обрамляють його.

Столиця – м. Таллінн (426,7 тис. населення).

Великі міста: Тарту (101,1 тис. населення); Нарва (66,9 тис.); Кохтла-Ярве (46,1 тис.), П'ярну (44,2 тис.). Населення

Населення Естонії налічує 1,4 млн осіб.

Національний склад. Згідно з переписом 2000 р. населення Естонії становлять: 67,9% – естонці; 25,6% – росіяни; 2,1% – українці; 1,2% – білоруси; 0,9% – фіни; 1,7% – інші народності; 0,6% не вказали.

Щільність населення – 29 осіб на км2.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя у 2012 р. складав: 76,7 року (чоловіки – 71,4, жінки – 81,5).

Мова

Державною мовою країни є естонська, що є близько спорідненою до фінської. Крім найуживанішої естонської мови в країні поширені англійська, фінська та російська мови.

Естонська мова разом із фінською та угорською належать до фіно-угорської сім'ї мов. Нею розмовляють в Естонії, Російській Федерації, Латвії, а також в окремих селах Кримського півострова, Абхазії, діаспорних поселеннях Швеції, США і Канаді. Загальна кількість тих, хто володіє естонською мовою, перевищує 1 млн громадян. У XVI ст. існували дві літературні мови на основі північно-естонського і південно-естонського діалектів.

Релігія

Віросповідання – лютеранство та православ'я. Традиційною релігією естонців є Християнство у лютеранському та православному обряді. Християнство прийнято після завоювання Братством Меча з Німеччини у 1227 р.

Проте менше третини населення вважає себе віруючими. Серед них більшість практикуючих християн-естонців – лютерани, російська меншість – православні Московського патріархату (ЕПЦМП), естонська православна меншість – вірні Константинопольського патріархату (ЕПЦКП). Існують спроби поновити язичницьку релігійну практику.

Усього 32% населення є членами церковних та релігійних груп: 14,8% – естонська євангельська лютеранська церква; 13,9% – православні (Естонська Апостольсько-Православна Церква та Естонська Православна Церква Московського Патріархату); близько 6000 – баптисти; близько 3500 – римо-католики. Також є кілька менших протестантських та іудейських громад.

Площа території

Загальна площа становить 45,2 тис. км2. Площа сільськогосподарських угідь складає 1 млн га, ріллі – 0,6 га.

Географічне положення

Естонія лежить між 57,3° і 59,5° північної широти та між 21,5° і 28,1° східної довготи, на східному узбережжі Балтійського моря, на рівній північно- західній частині східної Європейської платформи. Середня висота над рівнем моря становить лише 50 м. Вища – південно-східна частина Естонії з височинами Хаанья (найвища точка Республіки – гора Суур Мунамяґі, висота 318 м). Рельєф рівнинний та горбистий. Домінують льодовикові і водно-льодовикові форми рельєфу – хвилясті моренні і водно-льодовикові рівнини, моренні горби, ками, ози, друмліни. Вздовж північного узбережжя Естонії простягається Північно-Естонський глінт (західна частина Балтійсько-Ладозького уступу). На виходах карбонатних порід силуру і ордовика розвинений карст. Відомі метеоритні кратери – Каалі, Ілуметса, Тсиирікмяе і Кярдласька астроблеми. Ріки – Нарва і Емайигі. В Естонії близько 1200 озер, що займають 4,8% території країни. Найбільші – Чуцське та Виртс'ярв. В Естонії багато боліт, 3,8 тис. км узбережжя з численними затоками, протоками та фіордами. Число островів та острівців – близько 1500, два з них великі – Сааремаай Гіюмаа.

Клімат

Клімат перехідний від помірно-морського до помірно-континентального з м'якою зимою та прохолодним літом. Естонія лежить у помірному поясі, на півночі та заході омивається Балтійським морем. На клімат впливають атлантичні циклони, повітря через близькість моря завжди вологе. Завдяки впливу Гольфстріму – зима тепліша, ніж у материкових районах Євразії. Літо порівняно прохолодне. Найбільш теплий місяць року – липень, найхолодніший – лютий. Переважає похмура та хмарна погода.

Середня температура повітря в Естонії, за даними багаторічних спостережень, становить від +4,1 °С до +6,3°С, однак спостерігається тенденція поступового потепління. Середня швидкість вітру в Естонії – від 2,7 м/с на материку до 6,6 м/с на островах.

Середньорічна сума опадів – від 535 мм на острові Кихну до 727 мм у Куузику. Відносна вологість повітря, як правило, висока і за рік становить від 79% у Виру до 84% на островах. Кількість днів з опадами – від 102 на острові Кихну до 127 на материку. Хмарність становить 4,8-5,7 балів.

Середня довжина сонячного сяйва у році – від 1628 год у Тиравері до 1926 год у Вілсанді.

Економіка

Естонія – індустріально-аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості – фосфатна, сланцева, суднобудівна, електромоторна, гірниче машинобудування (екскаватори), легка та харчова, паперова, приладобудівна, хімічна, цементна.

Валовий внутрішній продукт становить 24,5 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 18,5 тис. дол. США.

Естонія стала однією з перших країн світу, що запровадила єдиний податок: в Естонії єдина ставка не залежно від доходів платника становить 26%.

Промисловість. Основними галузями промисловості є паливна, електроенергетика, хімічна, машинобудування, целюлозно-паперова та деревообробна промисловості.

Промислові підприємства в країні зосереджені в найбільших містах. У Таллінні переважають машинобудування, металообробка і приладобудування, розвинена легка промисловість. У Нарві функціонує великий бавовняний комбінат (Кренгольмська мануфактура), у Сілламяе – завод з виробництва рідких металів (Сільмет). У містах Кохтла-Ярве, Сілламяе і Нарва зосереджені основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової і деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. Найменш промислово розвиненими районами Естонії є два великих острови в Балтійському морі – Сааремаа і Хійумаа, де переважають землеробство, м'ясо-молочне тваринництво і рибальство. В обробній, газовій промисловості, енергетиці, водопостачанні, будівництві зайнято 34,7% працюючих, у сільському, мисливському, лісовому, рибному господарствах – 7, в секторі послуг – 58,3 (у тому числі в освіті – 7,8%, у державному апараті і обороні – 5,6%).

Хімічна промисловість. Галузь розвивається на основі сланцевої промисловості. Кількість підприємств досягає кількох десятків. Потужним холдингом є Viru Keemia Grupp, який займається також виробництвом електроенергії. При переробці сланців підприємство “Нарвські електростанції” виробляє сланцеву золу, яка потрібна для використання в будівництві та синтезуванні нафти. Хімічні комбінати в Кохтла-Ярві і Ківіилі виробляють азотні добрива, феноли, фарбники, сланцеву олію і синтетичні дизельні палива. Працюють підприємства з вироблення готових виробів із пластмас, лакофарби, герметиків, пінних та еластичних матеріалів, товарів побутової хімії міжнародних концернів Henkel, Akzo Nobel, Eskaro та ін.

Машинобудування представлене як нематеріалоємними (вироблення електрообладнання, радіоапаратури та інше), так і металоємними (обладнання для видобутку і переробки сланців) галузями.

Однією з найпотужніших машинобудівних компаній Естонії є фірма BLRT Grupp (колишній Балтійський судноремонтний завод), яка здійснює суднобудування, судноремонт, металообробку, ремонт вагонів та інші види діяльності. Суднобудуванням також займається Локсаський суднобудівний завод.

Сільське господарство. Частка сільського господарства в структурі внутрішнього валового продукту становить 3,6%, промисловості – 30,7%, сфери послуг – 65,7%. На частку легкої промисловості припадає 27% всієї валової продукції, харчової промисловості – 24%, машинобудування – 15%, лісозаготівельної, лісообробної і целюлозно-паперової промисловості – 9%, хімічної промисловості – 9%, інших галузей – 16%.

Основні види продукції обробної промисловості: судна, літаки, електромотори, екскаватори, трансформатори, целюлоза, папір, меблі, будівельні матеріали, прилади, текстиль, одяг, взуття, продовольчі товари.

Спеціалізацією сільського господарства Естонії є м'ясо-молочне тваринництво. Дуже велика популяція кролів, свиней та кіз. Крім того, вирощують картоплю, овочі, зернові і плодові культури.

Круглий ліс, ділова деревина і продукція целюлозно-паперової промисловості забезпечують 9% експорту.

Енергетика. Естонія робить акцент на сланцеву та вітрову енергетику. Основу паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) становить добування і використання інших сланців. Естонія володіє найбільшими в Європі запасами паливних сланців і фосфоритів (розвідані запаси оцінюються в 3,8 млрд т, прогнозні – від 6 до 15 млрд т). На сланці працює Естонська, Балтійська та нова в Аувері ГРЕС (зі спалюванням палива у киплячому шарі).

Сланцевий басейн знаходиться на північному сході Естонії, переважно в районі Іда-Вірумаа. Із горючих сланців виробляється 95% електроенергії, що виробляється в країні. Країна займає вагоме місце у світі з використання сланців.

У країні здійснюється обмежене виробництво біопалива. Будівництво нових заводів із виробництва біопалива гальмується через брак сировини.

Енергетичний комплекс майже цілком базується на використанні викопного палива (горючі сланці). Естонія повністю покриває свої енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів, а надлишки електроенергії експортує. Частина виробленої електроенергії йде на експорт в Україну та Алжир.

Транспорт. Автомобільні шляхи разом становлять: 57,5 тис. км (включаючи 16,5 тис. федеральних шляхів); вимощені дороги: 12,9 тис. км (включаючи 99 км автомагістралей). Федеральні траси утворюють ядро естонської дорожньої мережі. їх загальна довжина становить 16,5 тис. км (або 29% усіх доріг), 59% із них вимощені. Вони поділяються на 3 класи залежно від значення: головні дороги (1,6 тис. км); основні дороги (2,4 тис. км); другорядні дороги (12,4 тис. км).

Залізничний транспорт Естонії разом становить: 900 км ліній загальних перевезень (1200 км, включаючи закриті промислові лінії). Широка колія: 900 км із шириною колії 1520 мм або 1524 мм (133 км електрифіковано).

Залізничне сполучення із сусідніми країнами: Латвія вантажне й пасажирське (потяг Валга – Рига тричі на день); Росія – вантажне й пасажирське.

Порти й гавані. В Естонії є 45 портів, що занесені до Державного реєстру, за невеликим винятком усі вони розташовані на Балтійському морі. Найбільші порти розміщені в Мууга (поблизу Таллінна), Таллінні (складається з кількох портів), Кунда, Пярну та Сілламяе.

Річковий транспорт. В Естонії щорічно доступно для судноплавства 320 км водних шляхів. Естонія має паромне сполучення з такими країнами, як: Фінляндія, Аландські острови, Швеція, Німеччина, Росія.

Торговий флот Естонії разом становить: 50 суцен (обсягом 1 тис. реєстрових т і більше), загальним обсягом 306,3 тис. реєстрових т і вантажопідйомністю (дедвейтом чи DWT) 293,1 тис. т. Суцна класифікуються за типами: балкерів – 3; вантажних суцен – 20; суцен для насипного вантажу -1; контейнеровозів – 5; танкерів – 2; ролкерів -13; пасажирських суцен для невеликих морських рейсів – 6.

Аеропорти з твердим покриттям злітно-посадкових смуг разом становлять: 12; понад 3,047 м – 1; від 2,438 до 3,047 м – 7; від 914 до 1,523 м – 3. Талліннський аеропорт є найбільшим аеропортом в Естонії.

Трубопровід. В Естонії працює трубопровід з природним газом – 859 км.

Міський транспорт. В Естонських містах звичайним транспортом є автобуси. Крім того, в Таллінні є тролейбусні, трамвайні маршрути.

Експорт. У 2012 р. експорт Естонії виріс на 4% порівняно з попереднім роком. Найбільший профіцит згідно з даними Департаменту статистики Естонії було зафіксовано в торгівлі з Швецією та Росією, який становив у поточних цінах – 12,6 млрд євро.

У першу трійку експортних партнерів Естонії у 2012 р. увійшли Швеція, Фінляндія та Росія – їх частка становила відповідно 16%, 15% і 12% усього експорту.

Дефіцит торгового балансу Естонії становив 1,2 млрд євро, що майже у два рази більше показника 2011 р., коли дефіцит становив 0,66 млрд євро.

Імпорт. У 2012 р. імпорт Естонії виріс на 9% порівняно з попереднім роком, який становив у поточних цінах – 13,8 млрд євро.

Конституція

У Конституції Естонії, прийнятій на референдумі 28 червня 1992 р., визначено Рійгикогу (Парламент) представницькою палатою народу Естонії. Згідно зі ст. 59 Конституції Естонської Республіки Рійгикогу належить законодавча влада. Проте, крім законотворчості, Рійгикогу має й інші обов'язки – затвердження державного бюджету та перевірка його виконання, нагляд за діяльністю Уряду, призначення на посаду вищих державних чиновників, представлення Естонії в міжнародних організаціях та вирішення питань місцевого самоврядування, які не віднесені до повноважень інших органів влади.

Адміністративно-територіальний поділ

Територія Естонської Республіки розділена на повіти, волості й міста. Проте тільки волості та міста визначаються Конституцією одиницями самоврядування.

В Естонії 15 повітів: Валгамаа, Вільяндімаа, Вирумаа, Гар'юмаа, Гіюмаа, Іда-Вірумаа, Иигевамаа, Ляянемаа, Ляяне-Вірумаа, Пилвамаа, Пярнумаа, Рапламаа, Сааремаа, Тартумаа, Ярвамаа. В країні існує також 226 місцевих самоуправлінь (33 міста і 193 волості і шість міст центрального підпорядкування).

Стаття 115 Конституції Естонії передбачає як можливість повернення до дворівневої системи місцевого самоврядування, так і утворення інших одиниць місцевого самоврядування.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм Естонія – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська. За формою правління – республіка.

Глава держави

Відповідно до конституції Естонії Президент обирається Державними зборами (Парламентом) шляхом таємного голосування 2/3 голосів на п'ять років, але не більше як на два строки поспіль. Кандидатом може бути особа віком не молодша 40 років, яка є громадянином Естонії за народженням. У випадку, коли у першому турі Президента не обрали, то знову проводиться висування кандидатів. Якщо Президента Республіки не буде обрано знову, то в цей самий день проводиться третій тур голосування. У ньому беруть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів.

Якщо Президента не буде обрано і в третьому турі, то голова Державних зборів у місячний термін скликає для обрання Президента Республіки колегію виборців. До її складу входять члени Державних зборів та представники рад місцевого самоврядування. Кожна повітова та міська рада обирає не менше ніж одного представника до колегії виборців. Державні збори пропонують колегії виборців двох кандидатів на посаду Президента, які набрали найбільшу кількість голосів у попередньому турі виборів. Також можуть бути висунуті нові кандидати, не менше ніж 21 членом колегії виборців. Колегія виборців обирає Президента Естонської Республіки більшістю голосів.

Президент Естонії виконує здебільшого представницькі функції. У сфері внутрішньої політики він має право накладати вето на законопроекти, а також має повноваження призначати деякі категорії державних службовців за поданням Парламенту. Значний вплив Президент Естонії має на зовнішньополітичну сферу через призначення послів.

Глава держави має такі повноваження: представляє державу в міжнародних відносинах та підписує міжнародні договори; підписує закони; нагороджує державними нагородами; присвоює військові звання; здійснює помилування; оголошує чергові та позачергові вибори до Державних зборів і відкриває їх перше засідання; видає укази та підписує ратифікаційні грамоти; порушує питання про зміну Конституції; призначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра, призначає і звільняє з посади членів Уряду; вносить до Державних зборів пропозицію про призначення на посаду Голови Державного суду, Голови ради Банку Естонії, Державного контролера, Канцлера юстиції та Головнокомандувача Сил оборони; призначає Президента Банку Естонії за пропозицією ради цього Банку; призначає суддів на пропозицію Державного суду; очолює державну оборону Естонії; вносить у Державні збори пропозиції про запровадження воєнного і надзвичайного стану, проголошення мобілізації та демобілізації; порушує питання про притягнення до кримінальної відповідальності Канцлера юстиції.

Президент очолює державну оборону Естонії, у разі потреби призначає Головнокомандувача силами оборони. На строк президентства він припиняє своє членство в партії.

Якщо Президент не в змозі виконувати свої обов'язки, його функції переходять до голови Державних зборів. Повноваження Президента Естонії припиняються у разі подання у відставку; із набуттям чинності обвинувачувального вироку суду щодо нього; у випадку його смерті та у зв'язку зі вступом на посаду нового Президента Республіки. Президент Естонії може бути притягнутий до кримінальної відповідальності лише за поданням Канцлера юстиції за згодою більшості складу Державних зборів.

Законодавча влада

Законодавча влада належить однопалатному Парламенту-Рійгикогу (Державні збори), який є фактично вищим органом Республіки. До його складу входить 101 депутат, який обирається на 4 роки прямими виборами на основі принципу пропорційного представництва.

Рійгикогу ухвалює закони і постанови; вирішує питання про проведення референдуму; обирає Президента Республіки відповідно до ст. 79 Конституції; ратифікує та денонсує міжнародні договори; надає кандидату в Прем'єр-міністри повноваження для формування Уряду Республіки; приймає державний бюджет і затверджує звіт про його виконання; за поданням Президента Республіки призначає на посаду голів Державного суду, ради Банку Естонії, державного контролера, Канцлера юстиції, командувача або головнокомандувача оборонними силами; за поданням голови Державного суду призначає на посаду членів цього суду; призначає членів ради Банку Естонії; приймає рішення про висловлення вотуму недовіри Уряду Республіки, Прем'єр-міністру або міністру; вирішує інші питання життя держави, не віднесені Конституцією до компетенції інших державних органів чи органів місцевого самоврядування.

Засідання в Державних зборах відкриті, голосування також відкрите. Закрите голосування застосовується тільки під час виборів або призначення посадових осіб.

Перш ніж приступити до виконання обов'язків, депутати Державних зборів складають присягу на вірність Естонській Республіці та її конституційному ладові. Депутати не зв'язані мандатом і не несуть юридичної відповідальності за голосування та політичні заяви в Державних зборах чи їхніх органах. Депутати користуються недоторканністю, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності лише за поданням Канцлера юстиції зі згоди більшості складу Парламенту.

Повноваження депутата Державних зборів припиняються з моменту його призначення членом Уряду Республіки і поновлюються при його звільненні від обов'язків. Достроково депутатські повноваження припиняються: у разі вступу на яку-небудь іншу державну посаду; відставки в установленому законом порядку; із набуттям чинності обвинувального вироку щодо депутата; якщо Державний суд встановить стійку недієздатність депутата виконувати свої функції; у випадку смерті.

Якщо повноваження члена Державних зборів зупинені або достроково припинені, то його місце в установленому законом порядку посідає резервний парламентарій, який володіє всіма правами та обов'язками члена Державних зборів.

Виконавча влада

Відповідно до Конституції Уряд Естонії є вищою адміністративною гілкою влади, яка керує відомствами та здійснює контроль над їх діяльністю, проводить внутрішню та зовнішню політику, забезпечує виконання законів і надає законопроекти на розгляд Парламенту. Уряд Естонії наділений державною виконавчою владою. До його складу входять Прем'єр-міністр та міністри. Зміни в складі призначеного Уряду Республіки здійснюються Президентом за поданням Прем'єр-міністра. Приступаючи до обов'язків, Уряд складає присягу перед Державними зборами.

Уряд Естонії здійснює зовнішню і внутрішню політику держави; спрямовує та координує діяльність урядових установ; організовує виконання законів, постанов Державних зборів та актів Президента Республіки; пропонує Державним зборам проекти законів, а також договори з іноземними державами для їх ратифікації чи денонсації; розробляє проект державного бюджету і подає його Парламентові на затвердження, організовує його виконання; на підставі та для виконання законів видає постанови і розпорядження; організовує відносини з іншими державами; у разі стихійного лиха, катастрофи або з метою припинення поширення інфекційної хвороби вводить надзвичайний стан у державі або її частині.

Кандидат у Прем'єр-міністри, який одержав від Рійгикогу зазначені повноваження, у 7-денний строк подає склад Уряду Президентові Республіки, який у 3-денний термін призначає Уряд.

Якщо призначений Президентом Республіки кандидат у Прем'єр-міністри не отримає більшості голосів Рійгикогу або не зможе сформувати Уряд, Президент має право представити (у 7-денний термін) іншого кандидата.

Якщо Президент Республіки не представить іншого кандидата, або цей кандидат не одержить від Рійгикогу повноважень, або не зможе сформувати Уряд, право висунути кандидата в Прем'єр-міністри переходить до Рійгикогу. Якщо в 14-денний термін після цього складу Уряду не буде представлено Президенту Республіки, він оголошує позачергові вибори Парламенту. Зміни у складі призначеного Уряду Президент робить за поданням Прем'єр-міністра.

Уряд Республіки подає у відставку:

  • – зі скликанням нового складу Рійгикогу;
  • – у разі відставки або смерті Прем'єр-міністра;
  • – коли Рійгикогу висловив недовіру Уряду Республіки чи Прем'єр-міністру.

Недовіра Уряду, Прем'єр-міністру або міністру може бути висловлена постановою, за яку проголосувала більшість складу Рійгикогу. У разі висловлення вотуму недовіри Уряду або Прем'єр-міністру Президент Республіки має право протягом 3 днів призначити за пропозицією Уряду позачергові вибори до Рійгикогу. У разі вотуму недовіри міністру Президент позбавляє його посади. Уряд Республіки має право ухвалення поданого ним Рійгикогу проекту з вотумом довіри. Якщо проект Рійгикогу не буде прийнятий, Уряд подає у відставку.

Уряд структурно складається з міністерств. У Законі “Про управління Республікою”, прийнятому у 1992 р., міністерство визначається як орган, наділений державною владою, який здійснює її або безпосередньо, або через інші адміністративні органи. Міністр керує міністерством, розв'язує віднесені до відання його міністерства питання, видає на підставі та для виконання законів розпорядження і накази, а також виконує інші покладені на нього обов'язки.

Міністерства: освіти і науки; юстиції; оборони; навколишнього середовища; культури; економіки та комунікацій; сільського господарства; фінансів; внутрішніх справ; соціальних справ; закордонних справ.

Адміністрації та департаменти: Служба безпеки Естонії; Агентство оборонних ресурсів; Комітет з питань навколишнього середовища; Естонське управління у справах конкуренції; Управління цивільної авіації Естонії; Земельна комісія; Управління доріг Естонії; Департамент оподаткування та митних зборів Естонії; Комітет національної спадщини; Естонське патентне бюро; Департамент поліції та прикордонної охорони; Департамент сільського господарства; Департамент сільськогосподарських реєстрів та інформації; Департамент надзвичайних ситуацій Естонії; Державне агентство з лікарських засобів; Управління інформаційних систем Естонії; Департамент соціального страхування; Департамент статистики Естонії; Управління з питань моря; Ветеринарно-продовольчий департамент; Департамент захисту прав споживачів; Департамент охорони здоров'я.

Інспекції: Інспекція із захисту даних; Управління фінансового нагляду; Мовна інспекція; Інспекція навколишнього середовища; Інспекція ринку праці.

При Уряді республіки існує Державна канцелярія під керівництвом державного секретаря, якого призначає на посаду і звільняє Прем'єр-міністр. Державний секретар бере участь у засіданнях Уряду з правом слова, користується тими самими правами, якими в питаннях керівництва міністерствами наділені законом міністри.

Засідання Уряду закриті, якщо не прийнято інше рішення. Його постанови чинні, якщо вони скріплені підписами Прем'єр-міністра, відповідного міністра і Державного секретаря. Члени Уряду можуть із правом слова брати участь у засіданнях Державних зборів та їх комісіях.

Урядовці можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за поданням Канцлера юстиції, за згоди більшості членів Державних зборів. Із набуттям чинності обвинувачувального вироку щодо члена Уряду його повноваження припиняються. Вотум недовіри може бути застосований до Уряду, якщо за це проголосувала більшість складу Державних зборів.

Судова влада

Судочинство здійснюється виключно судами, незалежними у своїй діяльності, які чинять правосуддя відповідно до законів. Судді призначаються на посаду довічно, можуть бути звільнені з посади лише за рішенням суду, не можуть обіймати інших посад.

До судів загальної юрисдикції Естонії входять повітові, міські та адміністративні суди, які є судами першої інстанції; окружні суди, які є судами другої інстанції (розглядають в апеляційному порядку рішення судів першої інстанції). Державний суд є найвищою судовою інстанцією держави, яка розглядає судові рішення в касаційному порядку. Він є одночасно судом конституційного нагляду. Створення надзвичайних судів заборонене. За поданням Президента Парламент призначає голову Державного суду. Судді Державного суду також призначаються Парламентом, але на пропозицію голови Державного суду А суддів усіх інших судів призначає глава держави за поданням Державних зборів.

До складу Державного суду входить 17 суддів. Судді обираються на посаду Парламентом за поданням Голови Державного суду Голова Державного суду також обирається Парламентом за пропозицією Президента Естонії. Строк його повноважень – дев'ять років. Інші судді Державного суду обіймають посади пожиттєво.

В Естонії немає Конституційного суду Нагляд за відповідністю правових актів законодавчої та виконавчої влади здійснює незалежна посадова особа – Канцлер юстиції. Він аналізує пропозиції, внесені йому з метою зміни, прийняття нових законів, а також пропозиції, що стосуються роботи державних установ, за потреби подає Державним зборам доповідь. Канцлер юстиції призначається на посаду терміном на сім років Парламентом за поданням Президента. Усунути його з посади може тільки суд. У питаннях керівництва своєю канцелярією Канцлер юстиції має такі самі права, як і міністр у питаннях свого міністерства.

Організація влади в територіальних одиницях

Муніципалітет або місцеве самоврядування є найменшою встановленою Конституцією адміністративною одиницею Естонії. Уся територія країни розділена між органами самоврядування.

Відповідно до закону наявність місцевого самоврядування має на увазі право та обов'язок демократичним чином сформованих місцевих органів влади самостійно здійснювати в межах закону керівництво місцевим життям виходячи з обгрунтованих інтересів та очікувань місцевих жителів та з урахуванням особливостей розвитку конкретного самоврядування.

Самоврядування в Естонії є двох типів: міста й волості. У 39 міських та 202 сільських муніципалітетах функціонують органи місцевого самоврядування на чолі з мерами. Мер (лінапе в містах, валаванем у селах) призначається радою на 4 роки. Він не може одночасно очолювати і раду, і виконавчий орган.

Муніципальна рада (волікогу) обирається населенням шляхом прямих виборів на 4 роки. Може звільнити голову ради та мера, який, до речі, не може бути її головою. Виконавчий орган (валітцус) складається з мера та призначених ним/нею осіб. Затверджується радою. Члени виконавчого комітету не можуть бути членами ради.

У кожному самоврядуванні є представницький орган влади, що називається зборами, який обирається постійними жителями самоврядування на чотирирічний термін на вільних, прямих, загальних та одноманітних виборах шляхом таємного голосування. Характерною особливістю місцевих виборів в Естонії порівняно з парламентськими є те, що право голосу на них залежить не від наявності громадянства Естонії, а від факту постійного проживання на території муніципалітету. Брати участь у голосуванні мають право всі постійні жителі цього місцевого самоврядування, які досягли 18 років (включаючи осіб без громадянства та громадян інших держав). Виставляти свої кандидатури можуть, однак, тільки громадяни Естонії чи громадяни будь-якої іншої країни, що входить до Європейського Союзу. Обраними не можуть бути кадрові військовослужбовці, а також особи, засуджені судом за скоєння злочину та які перебувають у місцях позбавлення волі (останні не можуть також і брати участі в голосуванні).

Кількість членів місцевих зборів коливається залежно від кількості жителів. Міські збори Таллінна налічують 79 членів (максимум). Мінімальна кількість членів зборів становить 7 осіб. Керівництво роботою місцевих зборів здійснює голова, який є членом цих зборів, він веде засідання, здійснює представницькі функції та підписує нормативні акти, що ухвалюються радою.

Поряд зі зборами у кожному місцевому самоврядуванні є також і виконавчий орган влади – управа. На чолі управи стоїть або мер – у містах, або волосний старійшина – у волостях, які призначаються зборами на термін до чотирьох років (дострокове усунення з посади можливе за рішенням зборів). Глава управи подає зборам муніципалітету на затвердження кандидатів на посади членів управи, організує роботу управи, готує та веде засідання, видає накази для організації роботи управи й підвідомчих їй органів та установ, підписує розпорядження й постанови управи, а також виконує представницькі функції. Мери та волосні старійшини не можуть одночасно займати будь-яку іншу державну чи муніципальну посаду чи входити до складу ради комерційної компанії за муніципальної участі.

Муніципалітет може включати до свого складу один чи кілька населених пунктів. Крупні самоврядування можуть поділятись на міські чи волосні райони, що мають свої управи з обмеженими повноваженнями. Глава управи такого району призначається та звільняється управою муніципалітету за поданням мера чи волосного старійшини. Так, м. Таллінн складається з 8 міських районів: Хааберсті, Кесклінн, Крістійне, Ласнамяе, Мустамяе, Нимме, Піріта, Пихья-Таллінн. Муніципалітети розрізняються за розміром від Таллінна з населенням понад 400 тис. осіб до Рухну лише з 60 жителями. Понад дві третини самоврядувань мають населення по 3 тис. осіб. Відповідно до Конституції місцеві самоврядування автономно вирішують у межах законів усі питання місцевого життя. До їхньої компетенції, зокрема, належать: організація надання соціальної допомоги, соціальних послуг, догляду за людьми похилого віку та роботи з молодцю на території муніципалітету; житлове й комунальне господарство; водопостачання й каналізація, організація прибирання та підтримання чистоти, вивезення сміття й відходів; місцевий громадський транспорт; міське планування (встановлення загальних і детальних планувань), утримання доріг. Ці повноваження здійснюються в тому обсязі, в якому вони не передані законом до відомства інших органів.

Також до обов'язків самоврядувань входить утримання дошкільних закладів, що перебувають у їх власності, шкіл, гімназій, гуртків за інтересами, бібліотек, музеїв, спортивних баз, будинків догляду й закладів охорони здоров'я, встановлення правил поведінки у громадських місцях.

Органи місцевого самоврядування можуть формувати структури, що здійснюють контроль за громадським порядком та виконанням нормативних актів місцевого самоврядування (наприклад муніципальна поліція Таллінна).

Муніципалітети в Естонії мають власний бюджет і право встановлювати деякі місцеві податки та збори (наприклад податок на рекламу, на закриття вулиць і доріг, на домашніх тварин, на розважальні заклади й заходи, платню за паркування тощо).

Представники місцевих самоврядувань можуть також брати участь у виборах Президента Республіки як члени колегії виборців.

Відповідно до судової практики Державного суду принцип автономії муніципалітетів від державної влади припускає, передусім, право самостійно вирішувати й організовувати на місцевому рівні всі місцеві питання (так зване “право самоорганізації місцевих самоврядувань”). Це, зокрема, передбачає, що для місцевих самоврядувань має забезпечуватись належне фінансування для виконання своїх функцій, так само як і можливість членів місцевих зборів приймати рішення самостійно, не залежно від центральної державної влади, вино- сячи на перше місце, передусім, інтереси місцевої громади (за необхідності навіть усупереч органам державної влади).

Законодавство Естонії встановлює також і механізм захисту автономії місцевого самоврядування – у разі, якщо, на думку муніципалітету, будь-який закон або постанова міністра чи Уряду порушують конституційні гарантії місцевого самоврядування, то цей муніципалітет має право звернутись безпосередньо до Державного суду з клопотанням про визнання такого акта неконституційним. Також Конституція забороняє змінювати кордони муніципалітетів, не заслухавши попередньо думку відповідного муніципалітету.

Контроль

Контроль за господарською діяльністю в Естонії здійснює незалежний орган – Державний контроль. Він перевіряє: господарську діяльність державних установ, підприємств і організацій; використання і збереження державного майна; використання та розпорядження державним майном, переданим у володіння органів місцевого самоврядування; господарську діяльність тих підприємств, у яких держава має більше половини голосів, визначених паями і акціями, або тих, кредити чи виконання договірних зобов'язань яких гарантується державою.

Цією структурою керує Державний контролер, який призначається і звільняється з посади Рійгикогу за поданням Президента Республіки. Термін його повноважень складає 5 років. Державний контролер представляє Рійгикогу огляд використання і збереження державного майна за одночасно попередній бюджетний рік з обговоренням у Парламенті звіту про виконання державного бюджету.

Підготовка кадрів

Естонська академія державної служби є державною установою, що забезпечує професійну підготовку для державних службовців. Академія була заснована у 1992 р., після відновлення незалежності Естонії.

Академія готує державних службовців у чотирьох коледжах: поліції та прикордонної служби; рятувальних робіт; фінансовий; юстиції.

В Естонії існує також низка навчальних закладів, де викладаються програми з державного управління, зокрема: університет Тарту, Талліннський технічний університет, Талліннський університет освітніх наук, Естонська школа бізнесу. Освітні програми з державного управління мають міждисциплінарний характер завдяки використанню політичних, економічних, правових дисциплін (з певним тяжінням до економічних дисциплін).

Зовнішні відносини

Естонія є членом таких міжнародних організацій: ООН, ОБСЄ, РЄ, НАТО та ЄС.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >