< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ірландія

Ірландія (Республіка Ірландії) – розташована у північно-західній Європі на 5/6 території острова Ірландія. З півдня, заходу і півночі омивається водами Атлантичного океану, а на сході її відділяє від Великобританії Ірландське море.

Вступ до ЄС – 1 січня 1973 р.

Державний Прапор складається з трьох смуг – зеленої, білої і помаранчевої – в послідовності зліва направо. Зелений колір символізує Ірландію, яку часто називають “зеленим островом”, та католицтво, помаранчевий – протестантизм, білий колір втілює мир між ними.

Державний Герб являє собою золоту арфу зі срібними струнами на синьому фоні. Арфа довгий час була геральдичним символом Ірландії.

Столиця – м. Дублін (525,4 тис. населення).

Великі міста: Корк (127 тис. населення), Лімерік (76 тис.), Голуей (74 тис.), Уотерфорд (48,8 тис.).

Населення

Населення – 4,2 млн осіб.

Етнічний склад – 87% населення складають ірландці, інші європейці – 7,5%, азіати -1,3%, африканці -1,1%. Понад 60% ірландців проживає в містах і передмістях. Населення країни зростає найвищими темпами в Європі – щороку на 2,5%.

Щільність населення – 65 особи на км2.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя у 2012 р. складав 80,9 року (чоловіки – 78,7, жінки – 83,2).

Мова

Офіційні мови: ірландська та англійська. Основна мова спілкування – англійська. Офіційні документи видаються двома мовами. Ірландська (гаельська) мова належить до кельтської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Її вивчають у школах, нею ведуться деякі передачі на радіо і телебаченні, існує навіть цілком ірландськомовний канал TG4. У побуті ірландська збереглася у деяких селах; Ольстер – графство Донегол, Коннахт – графства Голвей і Мейо, Манстер – Вотерфорд, Корк і Керрі, в основному ж ірландці послуговуються англійською. З квітня 2005 р. усі державні службовці зобов'язані використовувати ірландську в діловому листуванні, а назви 2300 населених пунктів і районів країни перейменовано ірландською. З 2007 р. ірландська стала 21-ю офіційною мовою Європейського Союзу. Спорідненими з нею є мови уельсців у Великобританії і бретонців у Франції.

Релігія

У V ст. як державну релігію ірландці прийняли християнство. На становлення мононаціонального ірландського суспільства величезний вплив справила кельтська історична спадщина і католицька церква. Домінуюча релігія – католицизм. Релігійний склад: римо-католики – 87,4%, протестанти – 4,8%, мусульмани – 1,1%, атеїсти – 5,7%. Релігія відіграє значну роль у житті ірландців.

Площа території

Загальна площа – 70,3 тис. км2. Площа сільськогосподарських угідь складає 4,5 млн га, ріллі – 1,2 га.

Географічне положення

Ірландія – великий острів на заході Британського архіпелагу, відділений від острова Великобританія протокою Святого Георга, Ірландським морем і Північною протокою. Розташована на краю шельфу, розчленованого глибокими підводними долинами на півночі, заході та півдні; на сході акваторії мілководні. Ірландія видовжена з північного сходу на південний захід, протяжність у цьому напрямі – 486 км. Протяжність із півночі на південь – 465 км, зі сходу на захід – 285 км. Периметр узбережжя – 2800 км. Загальна площа 84,4 тис. км2, із них незалежна Ірландська Республіка займає 70,3 тис. км2, а Північна Ірландія, що входить до складу Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, -14,1 тис. км2. Найменша відстань між Ірландією та Великобританією – 21 км по прямій від мису Торр-Хед поблизу Баллікасла до Малл-оф-Кінтайр у Шотландії.

Найвища точка – гора Каррантухіл – 1041 м над рівнем моря.

Рельєф

Рельєф – центральне плато оточене горами. Річкова мережа добре розвинена, є величезна кількість озер. Найдовша річка Ірландії – Шаннон. Листяні ліси займають лише 5% території Ірландії, велика частина якої покрита торфовищами, луками і верещатниками (зарості чагарників сімейства вересових).

Клімат

Ірландія лежить у поясі помірного морського клімату. Середня температура січня не піднімається вище -4°С – -7°С, а липня +13°С – +16°С. Кількість опадів коливається в межах від 800 мм на сході, до 2500 мм – на заході країни. Насичені вологою атлантичні повітряні маси є причиною частих туманів і низької хмарності.

Економіка

Ірландія – аграрно-індустріальна країна, що прогресивно розвивається. Валовий внутрішній продукт становить 217,8 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 47,4 тис. дол. США.

Промисловість. Основні галузі промисловості: комп'ютерна індустрія, текстильна, харчова, хімічна, машинобудування, чорна металургія, фармацевтична, скляна, нафтопереробна, гірнича (видобуток торфу, поліметалічних руц та ін.), туризм.

Обробна промисловість Ірландії насамперед пов'язана з переробкою продуктів сільського господарства і обслуговуванням його потреб. Розвиненими його галузями є харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімія добрив тощо.

Сільське господарство. Головні природні багатства Ірландії (рівнинний рельєф, м'який клімат і майже цілорічні пасовища) стали основою для розвитку тваринництва, яке набуло світового значення. Зернові (пшениця, овес), картопля, цукрові буряки, сіяні трави мають або другорядне значення, або використовуються в кормовому балансі. Частина продовольчого і кормового зерна імпортується. Під орні землі та постійні насадження відведено лише 17% земель, тоді як під луки і пасовища – 53%.

Понад 3/4 виробленої сільськогосподарської продукції за вартістю дає тваринництво, перш за все велика рогата худоба, хоча розводять також свиней, птицю, овець. Особливе місце займає племінне конярство. Традиційний м'ясний напрям у тваринництві зараз доповнився і молочним, передусім виробництвом масла. За кількістю великої рогатої худоби на душу населення і експортом живої худоби, за експортом яловичини, телятини і масла Ірландія посідає одне з провідних місць у Європі та світі.

Енергетика. Ірландія – майже єдина країна у світі, головним власним енергетичним ресурсом якої є торф. Його запаси оцінюються в 6 млрд т, а щорічний видобуток сягає 6 млн т і забезпечує 1/4 місцевих потреб в енергії. На шельфі південного узбережжя видобувають природний газ, є також невеликі ГЕС. Проте більшу частину енергії, яка споживається, забезпечує імпортна нафта.

Транспорт. Транспорт – залізничний, автомобільний, морський. Головні порти: Дублін, Корк. Міжнародне авіасполучення через летовшце в Дубліні. В Шанноні розташований трансатлантичний аеропорт.

Географічне положення Ірландії на крайньому заході Європи не відіграє суттєвої ролі в її житті. Країна немовби повернута обличчям на схід, у бік колишньої метрополії. Основне населення і господарська діяльність зосереджені в східній частині острова. Західна частина, навпаки, залюднена слабко. Більшість трансатлантичних маршрутів обходять Ірландію, хоча її міжнародний аеропорт Шаннон біля м. Лімерика і використовується як транзитний при польотах з Європи в Америку та навпаки. Значно активніші зв'язки Ірландії в східному напрямку через Ірландське море, яке відокремлює острови Ірландію та Великобританію. Відстань між Дубліном та англійським Ліверпулем – 230 км.

Конституція

Конституція прийнята на національному плебісциті 1 липня 1937 р. і набула чинності 29 грудня 1937 р. Це друга Конституція від часу незалежності Ірландії (замінила Конституцію 1922 р.). Процедура внесення змін передбачає схвалення відповідного закону обома палатами Парламенту та прийняття його на національному референдумі. За час її чинності було внесено 29 змін (останні – у 2004 р., 2009 р. та 2011 р.).

Адміністративно-територіальний поділ

Адміністративно-територіальний поділ: 31 адміністративно-територіальна одиниця першого рівня, керована місцевими органами державного управління: 26 графств, 3 міста, 2 міста і графства.

Ірландська Республіка включає 26 графств, що входять до складу історичних провінцій Ірландії Ленстера, Манстера і Коннахта, а також графства (Каван, Донегол і Монахан), що належать до провінції Ольстер. У політичному відношенні з 1921 р. відділено шість графств провінції Ольстер, що складають Північну Ірландію. За 1922-1949 pp. Ірландія входила в Британську співдружність націй. До 1937 р. офіційно називалася Ірландська вільна держава, за 1937-1949 pp. – Ейре. У 1949 р. була проголошена Ірландська Республіка, і зв'язок з Британською співдружністю припинився.

Графства Ірландії, об'єднані в провінції:

  • Ольстер об'єднує дев'ять графств на півночі острова. Шість із них – Антрім, Арма, Даун, Фермана, Лондондеррі і Тайрон – входять до складу Північної Ірландії, інші – Каван, Донегал і Монахан є частиною Республіки Ірландія;
  • Ленстер розташований на сході острова і включає в себе графства Карлоу, Дублін, Кілдер, Кілкенні, Леїш, Лонгфорд, Лаут, Міт, Оффалі, Західний Міт, Вексфорд і Уіклоу;
  • Манстер розташований на півдні Ірландії. Складається з графств: Керрі, Клер, Корк, Лімерик, Тіпперері і Вотерфорд;
  • Коннахт розташований на заході і об'єднує графства Голуей, Літрім, Мейо, Роскоммон і Слайго.

Традиційні графства Дублін і Тіпперері розділені на кілька адміністративних графств. Тіпперері управляється як два підсуб'єкти: Північний Тіпперері і Південний Тіпперері, а Дублін складається з міста-графства Дублін та адміністративного графства Дан Лері – Ратдаун, Південний Дублін і Фінгал (графство). Статус міста, крім Дубліна, мають Голуей, Корк, Лімерик, Вотерфорд і Кілкенні.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська. За формою правління – республіка.

Глава держави

Президент обирається шляхом прямих виборів строком на сім років з правом одного повторного переобрання. Формально належить до законодавчої влади; виконує загалом представницькі та церемоніальні функції; має право розпуску Нижньої палати Парламенту (за вимогою Прем'єр-міністра).

Переобрання тієї самої особи на президентський пост допускається один раз. Повноваження Президента визначені Конституцією. За порадою Уряду або його голови він скликає і розпускає Парламент; при втраті Урядом підтримки більшості Палати представників Президент може оголосити про проведення нових загальних виборів. Він призначає вищих посадових осіб держави.

Глава держави є головнокомандувачем збройних сил. Президент бере участь у законодавчому процесі – підписує закони. Він може також направити Верховному суду буць-який законопроект для перевірки його відповідності Конституції. При здійсненні деяких своїх конституційних правочинів Президент користується допомогою і консультаціями Державної ради, яка формується ним із числа колишніх президентів, членів Уряду, верховних суддів.

Законодавча влада

Парламент Ірландії (Ерахтас) – вищий представницький і законодавчий орган Ірландської Республіки. До складу Ерахтасу входять: Президент Ірландії, дві палати Парламенту: Дойл Ерен (Нижня палата), Сенат Ерен (Верхня палата). Термін повноважень – 5 років.

Ерахтас налічує 226 депутатів, з яких 60 – сенатори, а 166 депутатів – “Тахте Дойл”, депутати Нижньої палати, що обираються на той самий термін шляхом загальних прямих виборів за системою пропорційного представництва. Парламентські сесії повинні скликатися принаймні один раз на рік. Засідання зазвичай публічні, однак на вимогу 2/3 депутатів палата може провести закрите засідання. Кожна палата з числа своїх членів обирає голову і його заступника. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів.

Права палат неоднакові. Палата представників контролює діяльність відповідального перед нею Уряду. Будь-яка міжнародна угода, в якій стороною виступає держава, має вноситися на її розгляд. Якщо міжнародна угода зачіпає державні фінанси, без схвалення Палати представників вона не може набрати чинності. Палата представників має пріоритет і у сфері законодавства. Фінансові законопроекти передаються в Сенат тільки у разі їх прийняття Палатою представників. Буць-який інший законопроект (нефінансового характеру) після першого обговорення на пленарному засіданні будь-якої з палат передається в комісію для розгляду. Комісія ретельно працює над законопроектом, потім знову направляє його в палату. Прийняття законопроекту, схваленого палатою представників, Сенат може відстрочити на 180 днів. На вимогу більшості членів Сенату і 1/3 членів Палати представників Президент може винести прийнятий Нижньою палатою законопроект на референдум. Інших підстав для проведення референдуму (крім всенародного голосування поправок до Основного Закону) Конституцією не передбачене.

Сенат може дати рекомендації (не вносячи поправки) до фінансових законопроектів і вони повинні бути прийняті протягом 21 дня, тоді як нефінансові законопроекти – протягом 90 днів.

У питаннях законодавства Конституція передбачає, що Сенат Ерен не може відкласти на невизначений термін прийняття законодавчих актів. Законопроекти про внесення поправок до Конституції і фінансове законодавство можуть бути внесені тільки після розгляду їх у Палаті представників (Дойл Ерен).

На додаток до своєї законотворчої роботи, кожна палата може розглядати і критикувати політику Уряду та адміністрації. Однак Дойл Ерен є палатою, з якої Уряд (виконавча влада) формується і за яке вона несе відповідальність.

Якщо Уряд не в змозі зберегти підтримку більшості членів Палати представників, то результатом цього може бути або розпуск Палати представників і загальні вибори, або формування Уряду наступника.

Виконавча влада

Уряд Ірландії здійснює виконавчу владу. До його складу входять від 7 до 15 осіб, призначених Президентом. Кандидатура глави Уряду – Прем'єр-міністра – висувається Палатою представників і призначається Президентом. Інших членів Уряду також призначає Президент, але їх кандидатури визначаються Прем'єр-міністром.

У Конституції відведено доволі незначне місце регулюванню діяльності Уряду. У ній визначено, що Уряд несе відповідальність перед Палатою представників і здійснює свої повноваження, поки користується підтримкою більшості її членів. Уряд діє як колегіальний орган і колективно відповідає за роботу очолюваних його членами міністерств і відомств. На доручення Парламенту окремі члени Кабінету можуть здійснювати законодавчу владу.

Урядові департаменти: сільського господарства, продовольства та мореплавства; мистецтва, культурної спадщини та Гелтахту; у справах дітей та молоді; зв'язку, енергетики та природних ресурсів; оборони; освіти та навичок; навколишнього середовища, громад та місцевого самоврядування; фінансів; закордонних справ та торгівлі; охорони здоров'я; вакансій, підприємництва та інновацій; юстиції та рівності; державних витрат та реформ; соціального захисту; Прем'єр-міністра; транспорту, туризму та спорту.

Судова влада

Відповідно до Конституції правосуддя в країні здійснюється публічно і тільки судами, створеними на законних підставах.

Судді призначаються Президентом за поданням Уряду. Вищі судді незмінювані, таким чином, їм гарантована незалежність при виконанні їх професійних обов'язків. Вони можуть бути відсторонені від посади резолюцією обох палат Парламенту тільки за аморальну поведінку або нездатність виконувати свої обов'язки.

Судова система Ірландії очолюється Верховним судом, до складу якого входять голова і 5 членів. Президент може направити до Верховного суду законопроект, що пройшов обидві палати Парламенту, на висновок щодо його відповідності Конституції країни. Верховний суд може розглядати і клопотання про визнання неконституційними вже прийнятих законів і адміністративних постанов.

Основні риси правової системи Ірландії:

  • 1. Джерелами права є закон і судовий прецедент.
  • 2. Визнається англійська доктрина судового прецеденту, згідно з якою рішення вищих судових інстанцій вважаються обов'язковими для них самих і нижчих судів.
  • 3. Разом із парламентськими актами, які мають ознаки консолідованих законів, в останні роки розвивається система делегованого законодавства, що дозволяє Уряду або окремим міністрам видавати постанови з окремих питань.
  • 4. Продовжують діяти суцові прецеденти, які включають рішення судів Ірландії, винесені до приєднання до Англії. Ці прецедентні норми входять у систему ірландського “загального права” і мають низку незначних відмінностей від англійського права у сфері регулювання земельних відносин і договорів.
  • 5. У сфері законодавства зберігаються акти, прийняті Парламентом Ірландії до 1921 р. (вони, як правило, рецепціювали закони Англії), а також діють акти Парламенту Ірландії, заснованого у 1929 р. і розпущеного у 1972 р. Важливі галузі законодавства не кодифіковані, а парламентські акти мають характер консолідованих нормативних актів.

Управління в територіальних одиницях

Місцеве управління діє згідно з повноваженнями, якими його наділяє Парламент. Усі місцеві ради є виборними органами. Головними завданнями місцевих органів є підтримання житлового фонду, доріг і дорожнього руху, забезпечення районів водою і весняна сівба, захист навколишнього середовища, планування і розвиток міст та місцевостей, організація дозвілля. Центральний Уряд є головним джерелом коштів, що виділяються місцевим органам влади, до цих грошей додаються суми, отримані за рахунок місцевого оподаткування та надаваних послуг.

Конституція Ірландії, прийнята в 1937 р., не згадувала про місцеве управління і самоврядування. Конституційна реформа 1999 р., пов'язана з проведенням політики децентралізації і з підписанням Європейської хартії місцевого самоврядування, змінила ситуацію. Уведена в результаті реформи ст. 20-а повністю присвячена місцевому управлінню.

Структура місцевого управління в Ірландії залишається досить складною і далекою від одноманітності. Система місцевого управління складається з:

  • – графств та міст, очолюваних радами – виборними органами загальної компетенції; ради міст і графств мають рівні повноваженнями і не підкоряються одне одному;
  • – міських округів, очолюваних виборними радами, які є, як правило, органами загальної компетенції і розташовані на території графств чи міст-графств;
  • – малих міст, очолюваних виборними радами;
  • – міст і селищ, очолюваних комітетами комісіонерів, які формуються радами та виконавчою владою графства, на території якого розташоване місто або селище;
  • – спеціалізованих органів управління, що призначаються центральним Урядом або органами управління графств і включають, наприклад, комітети або управління соціального забезпечення, портові санітарно-епідеміологічні управління, комітети з професійної освіти тощо.

Ради графств, міст, округів обирають зі свого складу голову. Голова керує роботою ради, але не наділений виконавчими повноваженнями.

Міська рада обирається населенням на 5 років. Призначає мера, відповідає за планування розвитку муніципалітету клерк – міський клерк – виконавчий голова ради. Призначається Урядом і очолює адміністрацію муніципалітету. Мер обирається радою раз на рік. Очолює раду.

Управління цими територіальними одиницями здійснюють відповідні місцеві ради. Місцеві вибори проводять кожні п'ять років на основі пропорційного представництва за виборчою системою єдиного перехідного голосу.

Вирішальну роль у місцевому управлінні відіграє керуючий графства або міста, який перебуває в самому центрі системи управління. Він є професійним управлінцем, який наймається радами графств і міст-графств для здійснення виконавчих функцій. Керуючий повністю незалежний у своїй діяльності, оскільки рада не може впливати на нього і він володіє значною кількістю власних повноважень. Одночасно він є відповідальним за виконання рішень ради та організовує це виконання, керуючи місцевою адміністрацією. Повноваження керуючого визначаються за принципом залишкової компетенції: усі функції, не віднесені законом до виключних повноважень ради, автоматично відносять до компетенції керівника.

У місцевих радах засновані стратегічні управлінські комітети, що складаються з депутатів ради і з представників підприємств, організацій та об'єднань громадян. Мета діяльності комітетів – розробка перспективних планів розвитку тієї чи іншої сфери, узгодження рішень, урахування думки зацікавлених організацій. Комітети можуть бути як галузевими (наприклад з економічної політики), так і територіальними (окремий район, квартал у складі графства або міста).

Органи управління графств, округів та інших територіальних одиниць здійснюють лише ті компетенції, які безпосередньо приписані їм законом. У число їх повноважень входять: житлове будівництво; дорожнє будівництво; міський пасажирський транспорт; водопостачання; містобудування та землевпорядкування; підтримка культури і дозвілля.

Проте в здійсненні цих повноважень місцеві органи управління не самостійні. Кожен предмет відання є складовою державної програми; місцевій владі залишається лише виконання і вибір способів реалізації державної політики в цих сферах. Сувора регламентація стосується і фінансів місцевих органів управління.

Контроль за діяльністю місцевих органів управління досить точно відтворює британську систему, але в деяких відносинах виявляється більш суворим.

Підготовка кадрів

Питаннями підготовки та відбору державних службовців у країні займаються: Інститут публічного адміністрування, Служба з публічних призначень, Комісія з призначень на публічну службу, Комісія зі стандартів у публічних установах, Комітет з призначень на вищий рівень та ін.

Інститут публічного адміністрування – це один із визнаних навчальних закладів, що належить до структури Національного університету Ірландії. Інститут функціонує у столиці Ірландії – м. Дубліні. Навчальний заклад був заснований у 1957 р. з метою надання освіти державним управлінцям різних рівнів. Інститут пропонує високоякісну освіту за програмами бакалаврату, магістратури та курсів підвищення кваліфікації за спеціальностями: аудит і управління, фінансове управління та оподаткування, інформаційні системи і технології, бізнес, політика, управління охороною здоров'я, право, місцеве управління, управління проектами, управління людськими ресурсами.

Сфера діяльності Комісії з призначень на публічну службу полягає в “забезпеченні надання якісних послуг шляхом сприяння гнучкому процесу призначення на публічну службу на основі принципів: чесності, заслуги, рівності і справедливості у наймі, відборі і пов'язаних із ними процедурами”.

Комісія несе відповідальність за регулювання процесу відбору і призначення в таких організаціях, як: державна служба (більшість позицій); вища ланка посад у сфері державної медичної служби; поліція (до рівня інспекторів); служба з інформації та якості охорони здоров'я.

Служба з публічних призначень є централізованим надавачем послуг найму, оцінки та відбору для публічної служби. Вона також надає послуги з найму та консуньтування місцевої влади, вищої ланки посад у сфері державної медичної служби, поліції та інших установ.

Основні послуги Служби включають:

  • – набір на посади в системі державної служби;
  • – набір на деякі вищі посади в місцеві влади;
  • – медичні установи та деякі інші установи, що не входять у систему держслужби;
  • – відбір кандидатів для їх підвищення в посадах на державній службі за проведення інтерв'ю та відбіркових тестів;
  • – допомогу іншим організаціям, які надають публічні послуги, з проведенням відкритої процедури відбору;
  • – допомогу Комітету з призначень на вищий рівень у проведенні найму на посади вищого корпусу державної служби, наприклад через проведення попередніх інтерв'ю;
  • – надання консультацій щодо найму і тренінгів організаціям-клієнтам.

Одним з основних інструментів і каналів, використовуваних Службою у

її роботі, є веб-портал Publicjobs.ie. Він є основним засобом для пошуку кандидатів на публічну службу і головним інструментом доступу до інформації для кандидатів, які мають намір працевлаштуватися на публічній службі.

Зовнішні відносини

Ірландія є членом таких міжнародних організацій: ЄС, ОЕСР й ООН. Проте Ірландія проголосила військовий нейтралітет, отже, не входить до НАТО.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >