< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Нідерланди

Нідерланди (Королівство Нідерланди) – країна, розташована на заході Європи на березі Північного моря. Складається із західноєвропейської території та Антильських островів Бонайре, Саба та Сінт-Естатіус, разом з островами Аруба, Кюрасао та Сінт-Мартен (які мають особливий статус). Загальна довжина кордонів становить 1027 км, з них: кордон з Німеччиною (577 км), з Бельгією (450 км). Берегова лінія має довжину 451 км.

Вступ до ЄС – 25 березня 1957 р.

Державний Прапор – полотнище, що складається з трьох горизонтальних смуг червоного (верхня), білого (середня) і синього (нижня) кольорів.

Державний Герб – Великий Герб Королівства Нідерландів- особистий герб монарха. Коронований лев, який тримає у своїй правій лапі срібний меч із золотим держаком, у блакитному полі із сімома стрілами позначає сім областей Союзу Утрехта. Щит коронований королівською (голландською) короною і підтримується двома левами.

Столиця – Амстердам (населення – 810 тис. осіб).

Великі міста: Роттердам (населення – 616,5 тис. осіб); Гаага (507,5 тис. осіб); Утрехт – (321,9 тис. осіб); Ейндговен – (212,3 тис. осіб); Тілбург (203,5 тис. осіб); Алмере (185,7 тис. осіб); Гронінген – (184,2 тис. осіб); Бреда (171,9 тис. осіб); Неймеген (161,9 тис. осіб); Енсхеде (156,1 тис. осіб).

Населення

Чисельність населення становить 16,3 млн жителів.

У Нідерландах живуть дві корінні групи населення – нідерландці і фризи, а також велика кількість іммігрантів. Етнічний склад населення: 80,7% -нідерландці, 2,4% – німці, 2,4% – індонезійці, 2,2% – турки, 2% – суринамці, 2% – марокканці, 1,5% – індійці, 0,8% – анталіанци і арубанци і 6% – інші етнічні групи.

Щільність населення – 403 особи/км2.

Нідерланди – найбільш густонаселена країна Європи (за винятком кількох країн-карликів).

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя у 2012 р. становив: 81,2 роки (чоловіки – 79,3, жінки – 83).

Освіта

Кількість освічених людей у віці 15-65 років становила на 2011 р. 10.9 млн осіб. У Нідерландах обов'язкове безкоштовне навчання для дітей і підлітків у віці до 16 років. Початкову школу відвідують діти з п'яти (а за бажанням батьків – з чотирьох) до 12 років. її відрізняє велика різноманітність навчальних програм. Відвідування середньої школи обов'язкове для кожної дитини віком від 12 до 16 років. Вищу освіту можна здобути в коледжі, університеті або у Відкритому університеті (вечірнє або заочне навчання). У країні діють 13 університетів (найстаріший університет Нідерландів-Лейденський, заснований ще у 1575 р.). Відкритий університет для дорослих. Вища освіта зазвичай розрахована на шестирічний курс навчання.

Мова

У державі дві мови є офіційними – нідерландська та фризька (фризька є однією з двох офіційних мов тільки в провінції Фрисландія).

Релігія

Історично в Нідерландах переважає християнство. Християнська місіонерська діяльність на території сучасних Нідерландів почалася в кінці УП – на початку Vin ст. і до початку IX ст. країна була повністю християнізована, Ут- рехтська кафедра в цей же період набула статусу провідної в країні.

Нова Конституція Нідерландів, прийнята в 1848 р., гарантує свободу діяльності будь-яких релігійних організацій.

Крім християн, у Нідерландах досить значна кількість мусульман, переважно із числа емігрантів, з давніх часів у Нідерландах існує єврейська спільнота. У сучасних Нідерландах за релігійними поглядами населення розподіляється таким чином: римо-католики – 30%, протестанти – 20% (з них нідерландські реформісти – 11%, кальвіністи – 6%, інші протестанти – 3%), мусульмани – 5,8%, іншого віросповідання – 2,2%, атеїсти – 42%.

Площа території

Загальна площа території країни становить 41,5 тис. км2, з них суходіл – 33.9 тис. км2, внутрішні води – 7650 км2. Площа сільськогосподарських угідь становить 1,8 млн га, ріллі – 1 млн га.

Географічне положення

Нідерланди розташовані в західній частині Середньоєвропейської рівнини. З півночі та заходу країна омивається водами Північного моря. Уздовж берегів простягаються піщані дюни, вати, марші та осушені людиною морські території. В цьому полягає унікальність Нідерландів. Приблизно 50% території лежить нижче від рівня моря, третина має висоту лише близько 1 м, і тільки на півдні Нідерландів місцевість підвищується до 30 м і більше. Сама назва країни в перекладі означає “низинні землі”, що пояснюється розташуванням країни у пласких низовинах дельт річок.

На території країни дуже густа річкова мережа. У цілому більшість ґрунтів Нідерландів є підзолистими, але поряд з Північним морем трапляються і родючі мулкуваті ґрунти, а по долинах річок – алювіально-лугові. Польдери майже повністю використовуються для потреб сільського господарства, складені переважно глинами і торфами.

Клімат

У цілому клімат Нідерландів помірний, морський, для нього характерні нежарке літо і досить теплі зими. Середня температура липня +16 °С -+17 °С, січня – близько +2 °С на узбережжі і трохи холодніше вглиб континенту. Абсолютний максимум температури повітря (+38,6 °С) був зареєстрований 23 серпня 1944 р. у Варнсвелде, абсолютний мінімум (-27,4 °С) – 27 січня 1942 р. у Вінтерсвейк.

Сонячних днів мало, погода мінлива, часто виникають сильні тумани. При потраплянні холодного повітря зі сходу нижня течія річки Рейн та озеро Ейсселмер замерзають. Опадів випадає 650-750 мм за рік, в основному у вигляді дощу. Снігопади дуже рідкі.

Рельєф

За рельєфом країна поділяється на 2 частини. На півночі та заході розміщені низько лежачі землі, більша частина яких розташована в дельті річок Рейн, Маас та Шельда. По берегу моря тягнеться смуга піщаних дюн шириною до 405 м та висотою до 60 м, які разом із системою гребель, дамб та шлюзів захищають низинні родючі землі (марші) від затоплення.

Південна та східна частини країни лежать вище від рівня моря. На сході переважають горбисті ландшафти, а південний район займають піщано-глинисті рівнини, які переходять у горбисто-лесові ландшафти передгірної частини Арденн. В найпівденнішій частині Лімбургу місцевість підвищується до 300-320 м. Тут, на вапняковому плато, яке розчленоване річковими долинами, розміщена і найвища точка Нідерландів – гора Валсерберг заввишки 321 м. На схід від маршів розташовані горбисті ділянки рівнини (геста), складені льодовиковими відкладами. На південний схід від озера Ейсселмер зберігся моренний рельєф – гряди висотою до 106 м.

Гідрографія

На території Нідерландів гирла великих європейських рік: Рейна, Мааса та Шельди утворюють спільну величезну дельту. Річки повноводні протягом року, їх русла спрямлені та з'єднані каналами, а стік зарегульований. Наноси приводять до того, що русла річок повільно піднімаються над навколишніми низовинами, через що більшість річок обнесена захисними валами. Рукави та естуарії річок, а також озера з'єднані між собою численними каналами, найбільші серед яких: Корбулона, Гент-Терньозен, Амстердам-Рейн, Нордзе- канал та Юліана-канал.

Між Західно-Фризькими островами та континентальною частиною Нідерландів розташована затока Ваддензе, яка є частиною Північного моря і має невеликі глибини. У країні досить багато озер. У південно-західній частині розміщене озеро Гревелінген. У Фрисландії є група озер, які розташовані нижче від рівня моря: Флюссен, Слотермер, Тьокемер, Снекермер. На півночі країни розташоване озеро Лауверсзе, яке раніше було затокою моря.

Економіка

Нідерланди – високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством.

Валовий внутрішній продукт становить 800,2 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 47,6 тис. дол. США. Прямі зарубіжні інвестиції – 6 млрд дол. США.

Промисловість

Промисловий сектор економіки Нідерландів, як і інші галузі, має комерційну орієнтацію і певну спеціалізацію.

У 2000 р. іноземні капіталовкладення в промисловість Нідерландів скоротилися. Основна їх маса надходила з країн Європейського Союзу, переважно з Німеччини і Великобританії.

Частка американських капіталовкладень становила 1/6, приблизно стільки ж припадало на швейцарські інвестиції.

У кінці XX ст. в промисловості Нідерландів було зайнято приблизно 28% від працездатного населення, тоді як у сфері послуг – 67%, а в сільському господарстві і рибальстві – 5%.

Гірнича промисловість. Мінерально-сировинний сектор економіки Нідерландів включає переважно видобуток нафти та газу.

Нафтогазова промисловість. Нафтові і газові родовища розробляються Нідерландською нафтовою компанією, створеною концернами “Ройял Датч Шелл” і “Ессон”. Проте за рахунок місцевої нафти задовольняється лише незначна частина потреб країни.

Видобуток сирої нафти в 2001 р. становив 1,6 млн м3 (1,7 млн м3 у 2000 р.). В Нідерландах розвинута нафтохімічна промисловість, яка включає очищення і переробку нафти. Потужність нафтоперегінних заводів різко зросла у 1990-ті pp. У 2000-ні pp. близько 90% місцевої та імпортної нафти обробляється в Пернісі поблизу Роттердама. У 2012 р. бучо перероблено понад 2,6 млн т нафти.

У 2012 р. видобуток природного газу становив близько 72.9 млрд м3 (у 2002 р. близько 67,8 млрд м3). На цьому рівні видобуток планується зберегти до 2015 р. Компанія Nederlandse Aadolie Maatschappji (NAM), якою володіють Shell та Esso, продукує близько 75% природного газу.

Металургія. Власної сировинної залізорудної бази Нідерланди не мають, проте створили вітчизняну чорну металургію.

Після Першої світової війни бучо засноване невелике металургійне підприємство “Хоховенс” у Велсені, що випускало чавун і сталь. Пізніше на узбережжі країни з'явилися нові металургійні підприємства на базі руд з високим вмістом заліза, які імпортують з Франції і Швеції. Завод “Хоховенс” налагодив зв'язки з підприємствами Рурського басейну, що дало змогу вдосконалити власне виробництво.

Обсяг металургійної продукції Нідерландів невеликий: у 2012 р. було вироблено 5,5 млн т сталі і 3,7 млн т прокату.

Усі великі металургійні підприємства розташовані на узбережжі рік і працюють на руцах з високим вмістом заліза, що імпортується з Франції і Швеції. Центром виробництва чорної металургії є м. Еймейден (поблизу Амстердама). Основою кольорової металургії також є імпортна сировина: олово і свинець виробляють в Арнемі, цинк та кадмій – у Бюделі, алюміній – у Делфзейлі і Фліссінгені.

Олов'яна промисловість. У середині XX ст. і пізніше Нідерланди були однією з провідних країн світу по виробництву олова, яке розвивалося на базі імпорту сировини з колишньої колонії Індонезії. У 1967 р. Нідерланди займали 4-те місце у світі по виробництву олова, але в 1972 р. воно було повністю припинене.

Алюмінієва промисловість у XX ст. розвивалася швидкими темпами: виробництво цього металу в 1967 р. становило 32,5 тис. т, у 1976 р. – 255 тис. т, у 1994 р. – 405 тис. т. Наприкінці XX ст. Нідерланди стали одним з головних постачальників алюмінію на світовий ринок.

Паливно-енергетичний комплекс. Нафтовидобувна промисловість країни (видобуток нафти становить 2,2 млн т) сконцентрована на південному сході провінції Південна Голландія (район Схонебек). Видобуток природного газу (щорічно понад 84 млрд м3) зосереджений на півдні провінцій Дренте та Південна Голландія. Виробництво електроенергії у 2003 р. становило 88,3 млрд кВт•тод. Основою електроенергетики Нідерландів є потужні ТЕС, які виробляють понад 90% необхідної електроенергії. У країні швидко розвивається атомна енергетика, діють дві АЕС потужністю понад 520 тис. кВт"тод.

Машинобудування. Ця галузь є найбільш розвинутою в нідерландському господарстві. Електротехнічна промисловість, яка виготовляє електромотори, устаткування для електростанцій, світильники, електронне устаткування, радіоприймачі, магнітофони, телевізори тощо, виробляє 1/3 усієї продукції галузі. Нідерландська радіоелектроніка й електротехніка представлені найбільшим у світі концерном “Філіпс” (офіс ум. Ейндховені). Суднобудування сконцентроване у районі між Роттердамом і Дордрехтом, в Амстердамі, Алкмарі тощо. У країні розвивається будівництво океанських лайнерів, вантажних та рибопромислових суден, яхт, буксирів тощо. Деякі верфі мають плавучі доки. В автомобілебудуванні переважають філії іноземних автомобільних концернів “Форд”, “Дженерал моторе” та ін. Виробництво легкових і вантажних автомобілів щороку становить понад 110 тис. од. Авіабудування спеціалізується на виробництві легких і швидкісних літаків, гелікоптерів (у тому числі для військових цілей).

Хімічна промисловість. У Західній Голландії (Роттердам, Амстердам, Гелен, Делфзейл тощо) виготовляють пластмаси, мінеральні добрива, мило, лаки, хлор, соду, синтетичне волокно і гумові вироби. Світової популярності набула продукція нідерландської фармацевтичної промисловості.

Легка промисловість. Нідерланди – провідний експортер віскози. Текстильна промисловість країни також спеціалізується на випуску бавовняних і вовняних тканин. За виробництвом готового одягу в державі перше місце посідає Амстердам – один із найбільших у світі центрів швейної промисловості.

Харчова промисловість. У цій галузі виробляють олію, сир, молочний порошок, згущене молоко, маргарин, яйця, м'ясні, овочеві і фруктові консерви, шоколад та пиво. Країна експортує 1/4 продукції галузі. Зокрема, Нідерланди посідають 1-ше місце у світі за експортом молочних продуктів, 5-те місце в Європі з виробництва масла і 4-те – з виробництва сиру. Нідерланди – потужний виробник м'яса (2,9 млн т у 2012 р.), молока (11,7 млн т), сиру (695 тис. т), а також масла та яєць. Продуктивним є й птахівництво (бройлерного напряму). Харчові підприємства рівномірно розміщені по території країні.

На сході і півночі країни видобувається сіль . В цій галузі працюють дві компанії, які разом виробляють 5,7 млн т солі: Akzo Nobel – близько 80%, а Frisia – 20%. У 2001 р. в країні видобуто 228 тис. т магнієвих солей.

Сільське господарство в Нідерландах є високоінтенсивним і важливим сектором економіки, хоча в ньому у 2005 р. було зайнято лише близько 1% населення країни і вироблялося не більше ніж 1,6% валового внутрішнього продукту. У 2005 р. сільськогосподарський експорт перевищив 17 млрд євро (понад 6% товарного експорту країни), близько 80% експорту споживають країни Євросоюзу (Німеччина – 25%, Великобританія -12%). У структурі аграрного експорту переважають овочі та квіти (12 млрд євро) і продукти молочного тваринництва (5 млрд євро).

Земельні угіддя. Землі сільськогосподарського призначення займають близько 65% території країни. Приблизно 27% сільськогосподарських угідь зайнято орними землями, 32% – пасовищами і 9% покрито лісами. Частка пасовищ безперервно зменшується, за 1995-2005 pp. ці угіддя скоротилися на 8,2%, що пов'язано в основному з розширенням житлового будівництва.

За ґрунтом у Нідерландах ретельно доглядають, крім того, за кількістю внесених мінеральних добрив на 1 га країна у 2005 р. займала 1-ше місце у світі. Площа зрошуваних для сільськогосподарських потреб земель становить 5650 км2.

Тваринництво. Найбільш поширене пасовищне тваринництво, на польдерах випасається понад 4,8 млн голів великої рогатої худоби (близько 3,5% від поголів'я худоби ЄС), 14 млн свиней і 1,9 млн овець, яких розводили у східних провінціях і на прибережних польдерах.

Молочне стадо у 2005 р. налічувало близько 1,4 млн голів (у середині 1980-х років – близько 2,5 млн голів), продуктивність молочного стада дуже велика – середні надої становлять понад 9 тис. л молока на рік.

Луки займають 1/3 усієї площі сільськогосподарських земель Голландії.

Рослинництво. Нідерландські фермери спеціалізуються на вирощуванні жита, вівса та кормового буряка на південному заході і південному сході країни. Пшеницю, ячмінь та цукровий буряк культивують у північних і західних районах. У 2012 р. у країні було зібрано 1,5 млн т пшениці, 238 тис. т ячменю, 39 тис. т жита і 6,2 млн т цукрового буряка. На всій території Нідерландів вирощують картоплю, кормові культури для худоби; з технічних культур – льон, рапс на насіння та цикорій.

Великі прибутки приносить вирощування фруктів (яблука, груші, вишні, сливи), овочів (капуста, цибуля, квасоля, шпинат, морква тощо), квітів, а також насіння та саджанців кущів і дерев. На продукцію садівництва припадає значна частина експорту.

Тепличне господарство. За площами, відведеними під тепличне господарство, Нідерланди займають 1-ше місце у світі. У теплицях Голландії вирощують великі врожаї винограду, помідорів, персиків. За 1994-2005 pp. площа теплиць зросла з 13 до 15 тис. га, обігріваються теплиці зазвичай за допомогою місцевого природного газу. Понад 60% захищеного грунту відведено під квітникарство, що перетворилося на потужну галузь господарства. Воно сконцентроване на території Рандстадту і в прилеглих районах Зеландії. Тут вирощують тюльпани, нарциси, анемони, гладіолуси, троянди, гвоздики, азалії та орхідеї. Регулярно проводяться квіткові аукціони (найвідоміший – в Алсмері). Лише 1/10 квітів продають у Нідерландах.

Енергетика. Енергетика Нідерландів базується на власному природному газі та імпортній нафті. Запаси природного газу досягають 2400 млрд м3 і є найбільшими в Західній Європі. Видобуток становить 80-90 млрд м3 на рік (4-те місце в світі). Частина газу експортується в сусідні країни. Найбільшим є родовище на півночі, в провінції Гронінген. Експлуатують також родовища в нідерландському секторі шельфу Північного моря. Атомна енергетика нерозвинена. У виробництві електроенергії домінують теплові електростанції.

У Нідерландах працює тільки одна атомна електростанція неподалік м. Борселе.

У країні розвивається сектор сонячної енергетики, сукупна сонячна потужність якої на кінець 2013 р. становила 665,5 МВт.

Близько 2% енергоспоживання Нідерландів припадає на альтернативні джерела (передусім вітрогенератори, теплові насоси, спалювання біомаси і міського сміття). Вже 10 років країна імпортує цю електроенергію. До 2020 р. держава планує збільшити частку альтернативної енергетики в загальному енергобалансі до 14%.

Перший морський вітропарк потужністю 108 МВт почав працювати ще в 2006 р., а невдовзі з'явився й інший, потужністю 120 МВт. Різке зростання вироблення електроенергії за рахунок вітрових турбін пояснюється передусім наявністю багатьох місць, сприятливих для установки вітрогенераторів (переважно на береговій лінії). В країні дуже популярні більш високі турбіни, що захоплюють більше вітру, а отже, і є більш енергоефективними.

Саме Нідерланди продемонстрували усьому світові можливості теплових насосів, які експлуатуються переважно в житлових і промислових будівлях і спорудах, а також у сільському господарстві. Кількість теплових насосів у Нідерландах різко зросла у 2006 р. до 12,3 тис. Сьогодні їх сумарна потужність з вироблення тепла досягла майже 400 МВт. Загальний внесок теплових насосів у вироблювану альтернативну енергію становить приблизно 4%. В останні роки в Нідерландах дістали поширення установки підземного акумулювання тепла і холоду у водоносних шарах. Така технологія дає змогу реалізувати літнє охолодження за допомогою зимового холоду, а зимовий підігрів – за допомогою літнього тепла. Подібні установки дають можливість зекономити приблизно 50-75% експлуатаційних витрат на тепло- і холодопостачання порівняно з традиційними установками (котлами і холодильними установками).

На початку 2000-х pp. збільшилася кількість відновлюваної енергії, яку отримують з біомаси. У більшості потужних енергоустановок основне паливо частково може бути замінене біомасою. Ця технологія зручна, у тому числі завдяки відносно невисоким інвестиційним витратам. Відходи сільського господарства та деревні пелети використовуються вугільними електростанціями, а рослинна олія спалюється переважно газовими електростанціями. Частина біомаси виробляється безпосередньо в Нідерландах, але в основному біопаливо (пальмова олія, пелети та відходи сільського господарства) ввозиться в країну у вигляді готового продукту або сировини з-за кордону. Сьогодні подібна технологія забезпечує приблизно 15% всієї відновлюваної енергії та чверть виробленої відновлюваної електрики.

Транспорт. Транспортна система Нідерландів є сучасною і добре розвиненою. Як і в сусідній Бельгії, тут густа мережа судноплавних каналів, річок, залізниць і автошляхів. Від Роттердама і з провінції Гронінген відходять трубопроводи в інші країни. Амстердам є одним з найбільших аеропортів у Європі, а нідерландська “КЛМ” належить до провідних авіакомпаній світу. Нідерланди мають власний великий торговельний флот, але більшість вантажів доставляють у порти країни іноземні судна.

Залізничний транспорт у Нідерландах в основному підпорядкований компанії Nederlandse Spoorwegen. Менша частина належить компаніям Arriva, Syntus, Connexxion, DB Regionalbahn Westfalen, Veolia Transport Nederland і Prignitzer Eisenbahn. Голландська залізнична мережа є найбільш завантаженою у світі.

Нідерланди відрізняються великою кількістю добре обладнаних велосипедних маршрутів, більшість яких у містах відокремлена від автомобільних доріг і регулюється власними світлофорами. Велосипед є звичайним способом пересування, і біля станцій метро розташовані великі велосипедні стоянки.

Автомобільна мережа Нідерландів має найвищу щільність у світі і в Європейскому Союзі – 57,5 км на 1000 км2. У загальному користуванні перебуває 135,5 тис. км доріг, з яких 5 тис. км – національні траси, 7,9 тис. км – дороги регіонального призначення, 122,6 тис. км – місцевого та ін.

Використання міжміських автобусів обмежено ділянками, де відсутнє залізничне сполучення. Місцеве и міське сполучення забезпечене автобусами, у деяких містах є метро й трамваї.

Водний транспорт. Довжина водних шляхів у Нідерландах – 5 тис. км, з яких 47% придатні для суден водомісткістю понад 1000 т. Серед малих суден поширені лодки и плоскодонки, які часто використовуються туристами.

Торговельний флот Нідерландів складається з 563 суден водомісткістю понад 1000 т, сумарно 4035899 т. Багато суден фактично належить Нідерландам, але зареєстровано на Нідерландських Антильських островах.

На кордоні між Нідерландами і Німеччиною щороку Рейном транспортується понад 130 млн т вантажів. Більшість їх направляється вверх проти течії до Німеччини, переважно в Рур. Роттердам завдяки винятковому географічному положенню перетворився на найбільший порт світу – “морські ворота” Західної Європи. Його щорічний вантажообіг досягає 280-300 млн т (з них приблизно 120 млн т припадає на сиру нафту).

На водних шляхах використовуються пасажирські пароми.

Трубопроводи Нідерландів: сирої нафти – довжина 418 км; нафтопродуктів – 965 км; природнього газу – 10,2 тис. км.

Авіаційний транспорт. Амстердамський аеропорт Схіхол – головний повітряний порт Нідерландів і четвертий за величиною в Європі.

Нідерланди мають кілька регіональних аеропортів, найбільші з яких Ейнд- ховеський, Маастрихт-Аахен, Роттердам-Гаага і Елде (аеропорт Гронінгена).

Зовнішня торгівля є основою розвитку економіки країни. Частка надходжень від експорту (51,5% в 1996 р.) тут значно вища, ніж у Франції (18,8%) або США (8,5%). На початку 1990-х pp. порт Роттердам за вантажообігом удвічі перевершував порт Нью-Йорка.

Щорічно в Роттердамі обробляється близько 307 млн т вантажів, або 90% від усіх вантажів, що надходять у Нідерланди морським шляхом. Завдяки налагодженій системі вантажоперевезень по ріках, каналах, трубопроводах і автомобільних дорогах, залізницях Нідерланди перетворилися в головний центр морських сполучень для інших європейських країн. Подібний реекспорт звичайно спрямований у Німеччину, а також у Францію і Швейцарію.

Нідерланди забезпечують також вихід до моря для деяких видів продукції важкої індустрії Німеччини. Основною частиною вантажообігу Роттердама є сировина, особливо неочищена нафта, руди і хімічні продукти.

Імпорт (нафта, продовольчі товари, зерно, корм, транспортне обладнання і машини) становить 188 млрд дол. США (утому числі Німеччина – 20,7%; Бельгія та Люксембург – 10,6%; Великобританія – 9,7%; США – 9,4%; Франція – 7%). Нідерланди імпортують: механізми, машини і транспортне обладнання, хімікати, паливо, харчі, одяг. Партнери в імпорті: Німеччина 17,9%, Бельгія 9,9%, США 7,9%, Китай 7,4%, Великобританія 6,4%, Франція 4,8%.

Експорт становить 210 млрд дол. США Нідерланди експортують: механізми, машини та прилади, хімікати, паливо, харчі. Партнери: Німеччина 25%, Бельгія 12,4%, Великобританія 10,1%, Франція 9,9%, Італія 6%, США 4,3%.

У Конституцію, прийняту 1848 р., неодноразово вносились зміни. Крім писаної Конституції, діє низка конституційних звичаїв.

Адміністративно-територіальний поділ

Нідерланди поділяються на 12 провінцій (Гронінген, Фрісландія, Дренте, Оверайссель, Хелдерланд, Утрехт, Північна, Голландія, Південна Голландія, Зеландія, Північний Брабант, Лімбурх, Флеволанд), провінції – на громади, деякі громади – на общинні райони. До складу Нідерландів також входять З особливі громади в Карибському морі: Бонайре, Саба і Сінт-Естатіус. Представницькі органи провінцій – провінційні штати, виконавчі органи провінцій – депутати штатів, до складу яких входять комісар короля і депутати, представницькі органи громад – громадські ради, виконавчий орган – колегія бургомістра і законодержателей, що складається з бургомістра і законодержателей, представницькі органи общинних районів – районні ради, виконавчі органи – правління на чолі з міськими районними головами.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм – унітарна держава, за змістом правління – конституційна, за найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська, за формою правління – монархія.

Глава держави

Главою держави є король. Згідно із Конституцією він наділений широкими повноваженнями, але фактично його влада обмежена Парламентом. На практиці монарх майже не втручається в політичне життя, обмежуючись офіційними церемоніями, але водночас справляє певний вплив на формування нового Уряду після парламентських виборів і призначення королівських комісарів у провінціях.

Спільно з Парламентом він здійснює законодавчу владу, разом із Урядом – виконавчу, через суди – судову. Конституція закріплює за королем такі функції: він призначає Прем'єр-міністра і за його рекомендацією – інших міністрів, комісарів у провінціях, королівськими указами утворюються міністерства. Щороку в третій вівторок вересня на об'єднаній сесії Парламенту король виступає з доповіддю про основні напрями державної політики. Він утверджує законопроекти, керує зовнішніми відносинами, має право помилування. Проте повноваження короля у чомусь мають формальний характер, оскільки багато його функцій виконує Уряд. Особа короля є недоторканною.

При королі діє дорадчий орган – Державна рада. Це найстаріший і один з найбільш важливих державних органів. Його члени (в основному це колишні державні діячі, судді, бізнесмени) призначаються королем довічно за рекомендацією міністра внутрішніх справ і після обговорення з міністром юстиції. Президентом Державної ради є король, але реально нею керує віце-президент. До найбільш важливих функцій цього органу належать попередній розгляд законопроектів і розгляд адміністративних спорів. Державна рада надає консультації щодо проектів законів, королівських декретів, пропозиції щодо міжнародних договорів.

Законодавча влада

Законодавчу владу спільно з королем здійснює Парламент – Генеральні штати, який складається з двох палат (Першої та Другої). У складі Першої (верхньої) палати – +75 депутатів, що обираються провінційними штатами (радами) на основі пропорційного представництва на 4 роки. Друга палата (нижня) обирається шляхом загальних прямих виборів за тією самою системою і на такий самий строк. До її складу входять 150 осіб. Парламент збирається на чергові сесії не рідше ніж один раз на рік. У разі необхідності король може скликати надзвичайну сесію. Засідання палат проводяться публічно, проте на вимогу депутатів може бути оголошене закрите засідання. Всі рішення приймаються абсолютною більшістю голосів депутатів, які беруть участь у голосуванні. Повноваження палат неоднакові: Друга палата відіграє більш важливу політичну роль у державному механізмі. Прем'єр-міністр (глава Уряду) повинен заручитися підтримкою більшості її членів. Тільки Друга палата має право законодавчої ініціативи і право вносити зміни до розглянутих законопроектів. Перша палата може тільки прийняти або відхилити законопроект. Будь-який законопроект, внесений Урядом або депутатом на розгляд Парламенту, має бути ухвалений обома палатами. Потім він направляється на затвердження Королю. Законопроект, затверджений королем, набуває чинності через 20 днів після опублікування.

Обидві палати працюють як єдиний орган на час проведення спільних засідань. Строк повноважень Першої палати може бути змінений на ту саму величину, на яку змінюється за Актом Парламенту строк повноважень наглядових рад. Депутати обох палат вибираються за системою пропорційного представництва в порядку, встановленому Актом Парламенту. Ніхто не може бути депутатом обох палат. Депутат Генеральних штатів не може бути міністром, державним секретарем, членом Державної ради, членом Генеральної рахункової палати, членом Верховного суду, Генеральним прокурором або Генеральним захисником при Верховному суді. Кожна палата перевіряє депутатські мандати своїх нових членів і розв'язує в порядку, встановленому Актом Парламенту, будь-які суперечності стосовно перевірки депутатських мандатів.

Виконавча влада

Виконавча влада здійснюється спільно королем та Кабінетом міністрів (Урядом). Уряд Королівства являє собою Уряд Нідерландів, який включає також міністрів, що представляють Нідерландські Антильські острови і Аруба. Главою Уряду є Прем'єр-міністр; міністри, що призначаються та звільняються Королем, є представниками партій, які отримали більшість місць у Парламенті. Уряд зобов'язаний погоджувати основні рішення з Парламентом і тому формується на основі парламентської більшості. Він функціонує на засадах індивідуальної та колективної парламентської відповідальності.

Жодна партія в новітній історії Нідерландів не мала більшості в Парламенті, тому Уряди завжди були коаліційним.

Прем'єр-міністр. Прем'єр-міністр Нідерландів – глава Уряду і виконавчої влади Нідерландів, який призначається королем. Прем'єр-міністр і члени Уряду призначаються і звільняються з посади указом короля. Прем'єр-міністр є зазвичай лідером партії, що має найбільшу фракцію у Другій нижній палаті Генеральних штатів, з 1937 р. також є міністром із загальних питань. Посада

Прем'єр-міністра була регламентована Конституцією 1848 р.; до цього часу Уряд очолював король. До 1901 р., а формально до 1945 р. посаду Прем'єр-міністра займали по черзі різні міністри. Прем'єр-міністр головує на щотижневих засіданнях Уряду і має право встановлювати порядок денний на них. Він також щотижня зустрічається з королем для узгодження політики Уряду. Рада міністрів розглядає і приймає рішення з питань загальної політики Уряду та сприяння його діяльності. Указ короля про призначення Прем'єр-міністра, а також про призначення або звільнення з посади міністрів та державних секретарів контрасигнуються Прем'єр-міністром.

Міністри мають право бути присутніми на засіданнях палат і брати участь у дискусіях. Уряд відповідальний перед Генеральними штатами. Парламентський контроль за його діяльністю відбувається у формі усних запитів до міністрів, через роботу слідчих комісії.

Міністерства: із загальних справ; оборони; освіти, культури і науки; економіки, сільського господарства та інновацій; фінансів, закордонних справ; охорони здоров'я, добробуту та спорту; інфраструктури і навколишнього середовища; внутрішніх справ і Королівського дому; юстиції; соціальної політики і праці.

Урядові агентства: Податкова і митна адміністрація; Агентство виправних установ.

Інспекторати: освіти; охорони здоров'я; навколишнього середовища та транспорту.

Судова влада

Судова влада складається із двох підсистем – загальних судів (вищий орган – Верховний суд), які розглядають цивільні та кримінальні справи, та адміністративних судів. До складу Верховного суду входять голова, 2 або 3 його заступника і 16 членів, він має палати у цивільних справах, промислову палату, палату з розгляду податкових справ і питань, пов'язаних з експропріацією, палати у кримінальних справах, палату, що дає змогу порушувати дисциплінарні справи стосовно суддів. Верховний суд розглядає як вища і остання інстанція касаційні скарги обвинуваченого і Публічного обвинувача на рішення нижчих судів (після розгляду справи апеляційним судом) і верховних судів нідерландських островів Антил і Аруби, а також заяви генерального прокурора при Верховному суді про касації в інтересах права на рішення, за якими застосовані неналежні норми права або порушено процес. Апеляційні суди (їх 5 – в Амстердамі, Арнемі та інших великих містах) розглядають (у колегіях із трьох суд дів) апеляції на рішення та вироки окружних судів у цивільних і кримінальних справах. Відповідні відділення апеляційних судів розбирають скарги на рішення адміністративних органів з питань податкового обкладення. Окружні суди (їх 19 у всій країні) розглядають по першій інстанції всі цивільні і кримінальні справи, крім найменш значних, а також скарги на постанови кантональних (субокружних) суддів.

Найвищою судовою інстанцією в останній підсистемі є Державна рада, яку формально очолює королева.

Організація влади в територіальних одиницях

Управління в Нідерландах має три рівні: держави, провінцій та муніципалітетів.

Держава представляє загальнонаціональні інтереси. Провінції та муніципалітети є місцевими органами управління. Система місцевого самоврядування в Нідерландах не змінювалася вже протягом 500 років. Голландське місцеве самоврядування має глибоке коріння та міцно вбудоване в інституційну систему держави. Країна визначається як децентралізована унітарна держава з владою, розділеною між трьома рівнями: центральним Урядом, 12 провінціями та 458 муніципалітетами. Конституційні засади місцевого самоврядування були встановлені Конституцією 1848 р. та Муніципальним законом 1851 р. Принципи загальної компетенції, визначені у Конституції, дали право місцевим владам регулювати внутрішні справи та управляти ними. Також Конституцією визначено, що місцеві влади повинні бути спроможними співуправляти, тобто бути залученими до виконання національного законодавства на місцевому рівні. Ь підвищенням добробуту держави у XX ст. ця конституційна норма проявилася в посиленні ролі муніципалітетів та привела до комплексного встановлення окремих повноважень між центральним Урядом та провінціями.

Середній рівень включає 12 провінцій. Провінційні влади: провінційні штати – законодавчі органи, члени яких обираються на підставі загального прямого виборчого права на 4 роки. Провінційні штати створюють різноманітні наглядові ради. їх члени обирають членів виконавчого бюро.

Виконавче бюро складається з 3-9 членів, обраних штатом, і Спеціального Уповноваженого королеви, який очолює виконавче бюро, та призначається Урядом за пропозиціями штату на 6 років.

Повноваження бюро (переважно розмежовано з повноваженнями центрального Уряду): соціальні інституції; регіональне планування; довкілля; культура; спорт та відпочинок; транспорт; енергетики; туризм.

Асоціація Голладських муніципалітетів (VNG) намагається впливати на формування позиції членів Парламенту щодо проблем, з якими стикається місцеве самоврядування. Асоціація визнає необхідність підвищення рівня надання послуг місцевими владами і, відповідно, зацікавлена в чіткому визначенні повноважень та обов'язків. Нині VNG працює з муніципалітетами над створенням системи, яка уможливить порівняння ефективності діяльності місцевих влад шляхом установлення загальних показників. Одним з найважливіших принципів цієї ініціативи є добровільна згода на те, що інформація буде доступна широкій громадськості і не перевірятиметься Урядом. Нею зможуть користуватися державні службовці та службовці місцевих органів влади. Таким чином, органи місцевого самоврядування зробили спробу сформувати власні вимоги та позиції, а не виконувати рішення центрального Уряду.

Повноваження муніципалітетів, які мають первинні права на підвищення податків, регламентовані Конституцією. Однак порівняно з країнами Європи доходи голландських місцевих влад зростали на базі власних ресурсів: при-

близно 1/6 коштів (більша частина) надходить від національного Уряду у вигляді загальних грантів, понад третина – у вигляді спеціальних грантів від міністерств на певні цілі, які становлять майже половину муніципальних доходів. Конституційний захист місцевого самоврядування означає, що національний Уряд не може поставити перед муніципалітетами завдання, виконання яких потребує більше коштів, ніж передбачено. Коли розподіляються бюджетні гроші, кожна місцева влада може вільно використовувати загальні гранти на місцеві пріоритети. Більшість спеціальних грантів також гіпотетично призначена на надання спеціальних послуг: охорону здоров'я, освіту, поліцію тощо. Отже, муніципалітети можуть діяти на власний розсуд. Водночас загальна сума коштів для муніципалітетів визначається під час дискусій у межах Парламенту, а не Урядом. Місцеве самоврядування використовує цю можливість як надійний метод політичного впливу на результати фінансових переговорів.

Після Другої світової війни голландська система влади розвивалася на ґрунтовній консенсусній базі. Місцеві влади були важливим компонентом цієї системи. Асоціація Голландських Муніципалітетів розвинулася в одну з найвпливовіших та ефективних національних організацій місцевого самоврядування в Європі.

Королівська Комісія у 2001 р. підготувала пропозиції, які в березні 2002 р. втілилися в новому Муніципальному законі. Згідно із Законом адміністративна влада зосереджується в руках муніципальних виконавчих органів, водночас депутатам надається пріоритетне право контролювати та перевіряти їх діяльність.

У Нідерландах існує 467 комун. Місцеві влади: місцева рада – гементерад – законодавчий орган територіальної громади, депутати до якої обираються на 4 роки за пропорційною представницькою системою. Рада приймає головні місцеві рішення; її очолює мер (він не бере участі в голосуванні). Коледж аль- дерманів – виконавчий орган, який готує і втілює в життя рішення ради, обирається радою з-поміж її членів на 4 роки. Мер – бургеместер – очолює раду і коледж альдерманів, призначається Урядом на 6 років. Повноваження органів місцевого самоврядування: планування територій; житлове буцівництво; туризм; громадські роботи; транспорт; охорона здоров'я; початкова освіта; соціальний захист; громадський порядок; культура і спорт.

Контроль за діяльністю місцевої влади у Нідерландах переважно здійснюється опосередковано, через центральні органи, а також суц. Аналізуючи місце й роль місцевого самоврядування в політичній системі, головний наголос звичайно ставлять на тому, що вони є складовою частиною механізму держави.

Підготовка кадрів

Серед інституцій, які надають освіту державним службовцям, можна виділити такі:

– Нідерландський інститут державного управління (ROI), що розробляє більшість навчальних програм для державних службовців та надає консультаційні послуги з питань реформи державного сектору (в галузі розробки державної

політики, в правлінні в державному секторі, децентралізації, управлінні кадрами, управлінні та лідерстві, державних фінансах та особистісному розвитку);

– Нідерландська школа публічного адміністрування (NSOB) – проводить дослідження в державному управлінні і державному секторі загалом, бере участь у його власних дослідницьких проектах та організації публічних дебатів за темами цих досліджень.

Навчальні програми орієнтовані на керівні кадри державного сектору.

Зовнішні відносини

Членство в міжнародних організаціях: член ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ, СОТ, МВФ, МБРіР, ЄБРіР, ОЕСР, Світового банку.

Міжнародні договори з іншими державами і міжнародними організаціями укладаються королем або від його імені. Міжнародні договори мають бути передані до Генеральних штатів по можливості в найкоротші строки; вони не підлягають узгодженню королем і не набувають чинності до того, як будуть узгоджені Генеральними штатами. Суди не мають права виносити рішення про конституційність міжнародних договорів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >